Блок третій. Якість окремих сюжетів

Загалом у випусках 5-го каналу 23 липня було 11 сюжетів (три з них - застарілі, за 22 липня, у ранкових випусках їх просто повторювали). Як для інформаційного каналу це надзвичайно слабка ефективність виробництва. Взагалі, 5 канал переважну кількість інформацій подає недосконалими формами (усно, БЗ, СХ). Усі ці форми можна використовувати в новинах лише тимчасово, з огляду на оперативність подачі. При цьому дуже мала кількість ще більш оперативної форми - прямого включення. Принаймні, за звітний день не було жодного, що дивно для інформаційного каналу, який випускає новини щогодини.

А як мало би бути по-хорошому? Візьмімо певну подію. Наприклад, пікет під КМДА проти підвищення комунальних тарифів, який триває з 10 до 12-ї години ранку. Погляньмо, як мала би розвиватися подача інформації про цю подію у випусках інформаційного каналу:

Нічого навіть віддалено схожого на 5-му каналі немає. Теми майже не зазнали розвитку протягом дня.

У коментах «адвокати» 5-го закидають мені дві речі. По-перше, що повторювання одного й того самого у випусках новин протягом цілого дня зумовлене мало не якимись «законами жанру». Такий закид означає повне нерозуміння «законів жанру» в інформаційній журналістиці. Повторюються лише бекґраунди (які, звісно, є обов'язковим елементом, але другорядним). А інформація від випуску до випуску треба постійно оновлювати й доповнювати. І саме з нової інформації щоразу починати підводку ведучого! По-друге, закидають, що у 5-го каналу немає ПТС-ки. То скажіть ще, що у 5-го каналу немає мобільних телефонів! (Втім, детальніше на коменти я відповім наприкінці статті, це лише два найважливіших у концептуальному плані зауваження.)

Теленовини - це мистецтво можливого. Яким би не був технічний ресурс, є найголовніше: це зусилля самої інформаційної служби, людей, які в ній працюють. Оновлення інформації та її оперативна подача є можливими на найменшому технічному ресурсі лише в тому випадку, якщо служба працюватиме над постійним пошуком нової інформації. Аналіз випусків 5-го каналу свідчить, що служба в цьому напрямі майже не працює, задовольняючись безкінечними повторами застарілої інформації.

Тепер розгляньмо сюжети, які вийшли на 5-му каналі 23 липня 2009 року. При розгляді сюжетів я спробую викладати інформацію трохи в інший спосіб, аніж робив це раніше. Гадаю, так буде легше й цікавіше читати.

І ще одне: до списку критеріїв якості сюжетів я додаю ще один: кожна фактична інформація в сюжеті є достовірною. Це означає, що кожну фактичну інформацію має бути підтверджено компетентним щодо неї джерелом.

Сюжет «Затримання екс-генерала Пукача»

(випуски - о 20:30 за 22 липня і о 9:00 23 липня)

(репортер - Олександр Аргат, оператори - Роман Сухан, Орест Пона)

Я вже писав, що повтор цього вечірнього сюжету в ранковому (9:00) випуску є абсолютною втратою оперативності (перша інформація про затримання Пукача з'явилася більш як за добу - на стрічці «Інтерфаксу» напередодні о 8:46).

До критичної неоперативності роботи 5-го каналу слід додати промовисту деталь: ще 22 липня телеканали «Інтер» та СТБ до своїх основних випусків встигли зробити репортажі з села Молочки на Житомирщині, де, власне, й було затримано екс-генерала. 5 канал цього зробити не спромігся, відбувшись неяскравою «черговою» картинкою.

Втім, проаналізуймо якість самого матеріалу.

Сюжет як такий складається з кількох елементів. Є стендап, у якому журналіст - автор сюжету без жодних посилань стверджує, що Пукач зізнався у вбивстві Ґонґадзе і назвав замовників злочину. Звідки про це знає Олександр Аргат, невідомо. Просто знає і все! У стендапі (див. картинку) маємо неправильну кадровку журналіста (по центру кадру), маємо абсолютно «лівий» фон, який жодним чином не стосується теми сюжету, і маємо неграмотну експозицію кадру - фон пересвічено, на очах у репортера тіні.

Є кілька картинок із прес-конференції заступника голови СБУ Василя Грицака. Кілька картинок будівлі й табличок Головного слідчого управління Генпрокуратури, і великої купи журналістів під дверима. Самі розумієте, що закадровий текст під цими картинками геть не відповідає відеоряду. Зрозуміло, що ці «паркетні» картинки є абсолютно нецікавими для глядача.

Є оперативна зйомка затримання Пукача. До неї, до речі, виникає декілька запитань, яких, наскільки можна зрозуміти, журналісти не поставили компетентним людям. А відповіді на ці запитання точно були би цікавими для глядачів. По-перше, коли йдеться про слідство у «делікатних» справах (які стосуються «сильних цього світу»), СБУ і Генпрокуратура надзвичайно рідко є такими вже відкритими для журналістів - і надають оперативну зйомку вже на другий день, і відповідають на всі запитання також не одразу. Найчастіше все це ховається за сімома печатками «таємниці слідства». По-друге, дивно, що в оперативній зйомці на запитаннях слідчих зникає інтершум. На це варто було би звернути увагу допитливим журналістам. І запитатися в компетентних людей.

Є синхрони вже згаданого заступника голови СБУ і заступника генпрокурора (який, на відміну від колег з СБУ, очевидно, був значно менш балакучим). Синхрон заступника генпрокурора жодним чином не розкриває теми, адже зовсім незрозуміло, на яке, власне кажучи, запитання Віктор Кудрявцев відповідає: «Все це утворює таємницю слідства». Немає жодних коментарів з боку підозрюваного, наприклад, його адвоката. Немає інтерв'ю людей, поряд із якими останнім часом мешкав екс-генерал. І немає інформації, чи запитували щось у цих людей журналісти саме 5-го каналу. Отже, порушено баланс думок.

Є архівна картинка. По-перше, картинка затримання Пукача ще 2003 року (щоправда, в закадровому тексті погано пояснено, що й кого глядач бачить на цій картинці, - якимись коридорами і сходами ходять якісь люди, незрозуміло навіть, хто з них Пукач). По-друге, картинка 2008 року суду над Протасовим, Костенком та Поповичем, засудженими за причетність до вбивства. Є архівна картинка пам'ятника Георгію Ґонґадзе. Не всі картинки відповідають тексту за кадром, оскільки лише під частину з них іде бекґраунд, а під частину - свіжа інформація. Картинки не повністю титровано як архівні, і це може вводити в оману глядача. Є абсолютно невиправдана панорама в картинці суду, її змонтовано з порушенням (немає статичного «входу» і «виходу»).

На більшості картинок (як архівних, так і відзнятих) немає інтершуму, або він сильно «затиснутий».

Щодо операторської роботи, хоч її в сюжеті було дуже мало, - стендап, два синхрони, кілька планів із прес-конференції і кілька планів будинку прокуратури, - можна додати, що деякі з них знято без штативу, табличку - на довгому фокусі (і камера тремтить), Кудрявцева скадровано неправильно - майже по центру кадру, без достатнього «повітря» над головою. Грицака знято з порушенням балансу на камері - картинка виразно синя.

Отже, в сюжеті не дотримано наступні критерії якості:

2) Тему в сюжеті розкрито неповноцінно

3) Тему сюжету розкрито на «паркеті», без думок «живих людей»

4) Не всі синхрони в сюжеті зрозумілі і слугують розкриттю теми

5) У сюжеті не дотримано баланс думок

8) У сюжеті не кожна фактична інформація є достовірною

12) Архівну картинку в сюжеті використано некоректно

15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці

17) В сюжеті є нестабільні статичні плани

22) Інтершум є на всіх планах сюжету, його використано якісно

23) У сюжеті є невиправдана панорама

24) Панораму змонтовано некоректно

28) Не всі плани в сюжеті збалансовано і сфокусовано

30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру

34) Заявочний план якісно не вводить глядача в тему і не зацікавлює його

Сюжет «Перші 7 українців отримали документи на спрощений перетин кордону з Польщею»

(випуски - о 20:30 за 22 липня і о 9:00 23 липня)

(репортер - Олександр Ваврищук, оператор - Євген Радіон)

Сюжет, як уже згадувалося, в ранковому випуску подано неоперативно (він учорашній). Сам по собі сюжет є «паркетним» звітом зі спільної прес-конференції міністра закордонних справ Польщі і віце-прем'єра України Івана Васюника. Злегка «паркетну» картинку «розбавлено» двома синхронами людей, які цього дня отримали посвідчення, а також планами (очевидно, архівними, але без позначки «архів») із україно-польського кордону.

Текст журналіста місцями засмічений канцеляризмами: «понад 840 тисяч мешканців прикордонних територій мають право на полегшений перетин міждержавної межі»; «отримають понад 300 осіб», «має прилеглі до Польщі території» тощо.

Стендапу в сюжеті немає.

Текст «не дружить» із картинкою. Так, «паном Ігорем із Яворівщини» у нас є якась жінка (пізніше нам про неї розповідатимуть, але теж на середніх планах різних людей). Заявочний план взагалі ніяк не розкриває тему (див. картинку).

Хто ці люди і що вони роблять (при тому за кадром іде текст «Перші сім українців...»). На цьому ж плані бачимо абсолютно неякісну композицію кадру - що є основним об'єктом, і для чого так багато «повітря» у лівій частині кадру. Взагалі, чимало кадрів у сюжеті побудовано композиційно неправильно. На синхронах всіх мовців скадровано по центру.

Синхрони з людьми скрізь бралися неексклюзивно, відтак, по-перше, синхроновані постійно зиркають у різні боки (переводячи погляд з одного репортера на іншого) і в кадрі маємо по декілька мікрофонів (рекламуємо конкурентів!). Синхрони з людьми напряму не розкривають теми (вони не стосуються безпосередньо самої події - отримання документів).

Велику кількість статичних планів знято нестабільною камерою (з плеча). Під час синхронів ідуть постійні підкадровки. В сюжеті є невиправданий «від'їзд» - з КРП посвідчення на КРП жінки, яка його тримає. В архівній картинці - невиправдана панорама. Склеєно обидва ці плани з порушеннями, без статичних «точок».

В сюжеті чимало некомфортних склейок за крупністю плану (СРП+СРП). Наслідок великої кількості середніх планів.

У сюжеті двічі повторено один і той самий план КРП посвідчення. У підсумку в сюжеті порушено такі критерії якості:

4) Не всі синхрони в сюжеті зрозумілі і слугують розкриттю теми

8) У сюжеті не кожна фактична інформація є достовірною

9) Мова репортера в тексті за кадром не є простою і зрозумілою

12) Архівну картинку в сюжеті використано некоректно

13) У сюжеті немає обов'язкового стендапу

14) Відтак зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці

17) Сюжет змонтовано нестабільними статичними планами

18) Основні об'єкти розповіді не розкадровано

19) У сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз

21) У сюжеті є повтор планів

22) Інтершум є не на всіх планах сюжету

23) У сюжеті є невиправдані панорами і зміни крупності в кадрі

24) Панорами і зміни крупності змонтовано некоректно

26) Монтажні склейки в сюжеті не є комфортними і грамотними

28) Не всі плани в сюжеті збалансовано і сфокусовано

30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру

31) В синхронах мікрофон скадровано неправильно

34) Заявочний план не вводить глядача в тему і не привертає його уваги

Сюжет «Майстер-класи з вейкбордингу (дошка на воді)»

(випуски - 9:00, 11:00, 13:00, 15:00)

(репортер - Олена Угрин, оператор - Максим Шинкаренко)

Сюжет неоперативний, радше нарисового характеру. Очевидно, знімався не рано вранці 23 липня, а напередодні. Сюжет доволі цікавий і якісний, хоча все одно є деякі помилки.

Найперше, немає стендапу. А в такому антуражі стендап аж просився, можна було знайти безліч цікавих варіантів.

Операторська робота в сюжеті є надзвичайно якісною, без очевидних похибок, які впливали б на загальну якість сюжету. Зокрема, слід зазначити вміння оператора якісно знімати панорами стеження, що робити при зйомці спортивних подій надзвичайно важко. Хороший монтаж, текст повністю «дружить» з картинкою. Але є журналістські судження й оцінки: «Теорію розуміють усі, проте із практикою - проблеми»; «Утім, навіть з найкращими порадами майбутнім вейкбордистам доведеться ще не раз намочити чуба, якщо захочуть стати справжніми професіоналами».

Відмінний заявочний план: динамічна дія та яскравий інтершум, не забитий закадровим текстом. Взагалі, інтершум у сюжеті використано якісно, велика кількість «лайфів» пожвавлює сюжет.

З приводу синхронів журналістів: ну, це є поганим тоном - робити героями сюжету наших колег, коли подія напряму їх не стосується.

З помилок фіксуємо такі:

6) У сюжеті є судження та оцінки репортера

13) У сюжеті немає стендапу

14) Зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми

Сюжет «У Полтаві встановлюють датчики супутникової навігації на маршрутні автобуси»

(випуски - 12:00, 13:00, 20:30)

(репортер - Олена Орлова, оператор - Павло Бабінчук)

У сюжеті є хороші рішення, але є й стандартні похибки.

Автори сюжету не полінувалися опитати велику кількість компетентних у темі людей: водіїв, кондуктора, розробника системи, диспетчера, двох представників міської влади. Тож за допомогою синхронів і великої кількості цікавих фактів доволі якісно розкрили тему.

Проблеми починаються з картинки та її взаємодії з текстом. Перший план сюжету аж ніяк не заявляє конкретику теми - це просто середній план маршрутки. Місцями текст за кадром геть перестає відповідати картинці, й вона перетворюється на «шпалери». Наприклад, текст: «Датчики допоможуть контролювати перевізників, вирішили полтавські чиновники та ініціювали встановити їх у всіх міських автобусах». Картинка - крупні плани пасажирів маршрутки (які точно не є згаданими чиновниками), до того ж некомфортно змонтовані (крупні плани різних людей, яких ми перед цим не бачили на середньому плані). Взагалі повноцінні розкадровки в сюжеті є не скрізь.

Є канцелярські обороти в журналістському тексті (див. навіть наведений вище фрагмент).

Стендап (див. картинку нижче) записано в автобусі, але не вдалося як слід вибудувати картинку - ні композиційно (журналістка по центру кадру, занадто велика крупність, виходить «ширококутне» викривлення картинки переднього плану - тобто обличчя), ні експозиційно (вікно за спиною в журналістки дає пересвічений фон, обличчя - наполовину темне). Фокус - не на обличчі журналістки.

Текст стендапу містить журналістське судження: «Нововведення - не лише контроль, але й допомога. Датчики геонавігації звільняють водіїв від оголошення зупинок, тепер за них це робить система». Завершує стендап зовсім невиправдана панорама. «Ріжеться» обличчя журналістки, а панорама йде чомусь на водія маршрутки, і це на словах «за них це робить система». Нелогічно. Крім того, на стендапі неякісний звук (записано на «пушку»).

В одному з синхронів (див. картинку нижче) неправильна композиція, синхронований по центру кадру і дивиться в камеру.

Крім того, його обличчя - в розфокусі, неправильно вибрано експозицію кадру (обличчя майже чорне від тіні, натомість яскравий, пересвічений сонячний фон). Ще в одному синхроні бачимо синхронованого майже в профіль, це означає, що репортерка стояла занадто далеко від осі зйомки.

Добре, що нам показали на картинці роботу системи в диспетчерській, показали датчики як такі, але не показали, де стоять датчики в самих автобусах.

У підсумку - помилки в сюжеті такі:

6) У сюжеті є судження репортера

9) Мова репортера в стендапі і в тексті за кадром не завжди проста і зрозуміла

16) Текст репортера за кадром не скрізь відповідає картинці

18) Основні об'єкти розповіді не завжди якісно розкадровано

19) У сюжеті не скрізь дотримано логіку монтажних фраз

20) Є синхрон із очевидною склейкою (через «флеш», без необхідної перебивки)

23) У сюжеті є невиправдана панорама

24) Панораму змонтовано некоректно

26) Не всі монтажні склейки в сюжеті комфортні і грамотні

28) У сюжеті є розфокусовані плани

30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру

32) У стендапі звук неякісний

34) Заявочний план не вводить глядача в тему і не привертає його уваги

Сюжет «Тренінг прикордонників у Одеському аеропорту»

(випуски - 15:00, 18:00, 20:30)

(репортер - Олексій Єсін, оператор - Сергій Іщенко)

Доволі «бліденький» звіт із типової «показухи». Основні недоліки сюжету - занадто багато нам розповідають закадровим текстом, замість просто показати це з інтершумом і «вживу». Наприклад, текст такий: «Виникає конфлікт. Його фігуранти - пасажир та прикордонник. Розв'язання суперечки забирає лише хвилини. Лунають оплески». На цьому нам показують переважно середні плани якихось людей. Дії ми не бачимо. Інтершуму, зокрема згаданих у тексті оплесків, не чуємо.

Взагалі про суть тренінгу ми більше дізнаємося не з картинки, а з синхронів офіційних осіб, та й те дуже загально. Тому я особисто вважаю, що тему до кінця не розкрито. Немає жодного синхрону власне «головних героїв», тобто рядових прикордонників, для яких влаштовували цей тренінг. Не завадили б також синхрони реальних пасажирів, які мали схожі з модельованими конфлікти на кордоні.

Картинка найчастіше не відповідає тексту - нам просто показують різні плани аеропорту всередині, літаків на льотному полі і пасажирів у залі очікування. З текстом усі ці картинки ніяк не пов'язані.

У самому тексті - велика кількість канцеляризмів, що ускладнюють сприйняття інформації на слух. Вже згадані «фігуранти», або таке: «Триденні навчання - це лише частина цілого комплексу заходів». В розмові люди так не кажуть.

Заявочний план жодним чином не розкриває теми - це просто загальний план аеропорту.

До операторської роботи зауважень немає, всі плани знято якісно, більшість об'єктів якісно розкадровано. Змонтовано сюжет без грубих помилок.

Повний список недотриманих критеріїв у сюжеті такий:

2) Тему в сюжеті розкрито не повністю

3) Тему сюжету розкрито не через «живих людей», а на «паркетних» синхронах

5) У сюжеті не дотримано баланс думок

9) Мова репортера в тексті за кадром не завжди проста і зрозуміла

13) У сюжеті немає стендапу

14) Зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці

22) Інтершум є не на всіх планах сюжету, якісного його використання немає

34) Заявочний план не вводить глядача в тему і не привертає його уваги

Сюжет «Змагання з більярду в Криму»

(випуск о 16:00)

(репортер - Юлія Крючкова, оператор - Ігор Романенков)

Відносно рівна робота і репортерська, і операторська. Зауважень у цілому небагато. В сюжеті немає стендапу. Є декілька планів із недотриманим горизонтом. Місцями картинка не співпадає з текстом. Не використано інтершум - ми не чуємо як слід звуку ударів. Є журналістські оцінки і судження: «А неабиякі навички, які продемонстрували за більярдними столами спортсмени, наштовхнули тренерів на ідею...».

Отже, загалом по критеріях:

6) У сюжеті є судження й оцінки репортера

13) У сюжеті немає стендапу

14) Зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон стендапу не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не скрізь відповідає картинці

22) Інтершум використано не на всіх планах сюжету

29) Не у всіх планах сюжету витримано горизонт

Сюжет «Потяг на замовлення для туристів»

(випуск о 17:00)

(репортер - Азат Сафаров, оператор - Василь Мартищенко)

Сюжет критично незбалансований, більше схожий на рекламний, оскільки розповідає виключно про позитивні сторони нової послуги «Укрзалізниці» - потяг, маршрут якого можуть встановлювати самі туристи. Немає жодного інтерв'ю з потенційними користувачами послуги. Не сказано, скільки коштуватиме таке задоволення «залізничним туристам». В синхронах бачимо три мікрофони різних компаній (теж непрямо свідчить про можливу замовність сюжету).

З самого початку сюжету порушено логіку. Після підводки глядач чекає розповіді про потяг, а розповідають про двомісний номер у якомусь готелі. Розфокус теми - розповідають і про якість вокзальних готелів, і про туристичний потяг. Із сюжету не зрозуміло, чи вже функціонує туристичний потяг, чи це лише плани. В сюжеті - велика кількість журналістських висновків, оцінок і фактів без посилань на компетентне джерело.

В сюжеті велика кількість планів, невиправдано знятих без штативу. Деякі плани незбалансовані (людські обличчя зеленого кольору). Текст із картинкою не співпадає. В сюжеті є невиправдані панорами, до того ж некоректно змонтовані. Розкадровок майже немає, тож логіки монтажних фраз також немає. В синхроні одного з чиновників «Укрзалізниці» - неправильна композиція (він по центру кадру).

1) Тему сюжету розфокусовано

2) Тему в сюжеті розкрито неповністю

3) Тему сюжету розкрито не через «живих людей», а на синхронах чиновників

4) Не всі синхрони в сюжеті слугують розкриттю теми

5) У сюжеті не дотримано баланс думок

6) У сюжеті є судження й оцінки репортера

8) У сюжеті не кожна фактична інформація має озвучене джерело

13) У сюжеті немає стендапу

14) Зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон стендапу не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці

17) Не всі статичні плани стабільні

18) Не всі основні об'єкти розповіді якісно розкадровано

19) У сюжеті не скрізь дотримано логіку монтажних фраз

22) Інтершум є не на всіх планах сюжету

23) У сюжеті є невиправдані панорами

24) Панорами змонтовано некоректно

28) Не всі плани в сюжеті збалансовано

30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру

34) Заявочний план не вводить глядача в тему

Сюжет «Суд у Сімферополі над сином депутата, який торік на смерть збив мотоциклістку»

(випуски - о 18:00, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00)

(репортер - Юлія Крючкова, оператор - Ігор Романенков)

З самого початку сюжету - плутаний синхрон прокурора («На сегодня мы направили в суд по статье 286, это дорожно-транспортное происшествие, и при утверждении обвинительного заключения было прекращено уголовное дело по "Двум капитанам"»). По-перше, глядач налаштувався дивитися сюжет про суд у справі про загибель мотоциклістки внаслідок ДТП. До чого тут якісь «Два капітани» - не зрозуміло. По-друге, це не зрозуміло без докладного бекґраунду, а сам бекґраунд далі слабкий, тож незрозуміло, навіщо нам взагалі про цю справу розповідають, та ще й на початку. Явно такий початок сюжету не є найкращим заявочним планом.

Далі - текст «перекривають» стандартними «паркетними» планами, схоже, прес-конференції прокурора (це переважно загальні плани журналістів і тих, хто дає пресуху, або плани операторів дружніх телекомпаній) - картинка неінформативна, з закадровим текстом не співпадає. Далі взагалі показують якихось людей на вулиці (ті, хто бачив попередні випуски цього дня, можуть припустити, що це друзі загиблої Ганни Мішуткіної, бо там наче в БЗ про це говорилося, але це також не факт).

Далі йдуть архівні плани самої події, переплутані між собою (спочатку плани, відзняті вдень, потім - відзняті вночі, справжня ж хронологія була зворотною: аварія сталася вночі, а вдень уже знімали залишки слідів ДТП). Архівні плани майже повністю без титру «архів» (я вже писав, що 5-й чомусь подає титр «архів» на половині першого архівного плану, а потім цей титр чомусь прибирає, тож якщо там далі йде багато планів, глядачі втрачають розуміння, чи це сьогоднішня зйомка, чи це було багато днів тому).

Є повтор плану входу до будівлі суду (мабуть, це таки вхід у будівлю суду?). Декілька планів - із «заваленим» горизонтом. Є некомфортні монтажні склейки (ЗГП+ЗГП, СРП+СРП). У сюжеті немає стендапу.

1) Тему сюжету розфокусовано

2) Тему в сюжеті розкрито неповноцінно

4) Не всі синхрони в сюжеті зрозумілі і слугують розкриттю теми

11) У сюжеті не всі необхідні бекґраунди

12) Архівну картинку в сюжеті використано некоректно

13) У сюжеті немає стендапу

14) Зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон стендапу не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці

18) Якісних розкадровок немає

19) Відтак не дотримано логіку монтажних фраз

21) У сюжеті є повтор планів

22) Інтершум є не на всіх планах сюжету

26) Не всі монтажні склейки в сюжеті комфортні і грамотні

29) Не в усіх планах сюжету витримано горизонт

34) Заявочний план не вводить глядача в тему

Сюжет «Тимошенко зустрічалася з аграріями на Дніпропетровщині»

(випуск о 20:30)

(репортер - Оксана Топальська, оператор - Сергій Осауленко)

Позитивною є спроба авторів сюжету з пулівської поїздки з прем'єр-міністром зробити невелике розслідування. Звісно, на повноцінне розслідування сюжет у цих умовах ніяк не міг потягнути (наприклад, для повноцінного розкриття теми бракує експертних думок і думок рядових хліборобів, у сюжеті є лише думка керівника сільгосппідприємства), але принаймні вийшов не протокольний «паркет». З-поміж серйозних зауважень - неспівпадіння тексту й картинки в окремих епізодах. Немає стендапу. Операторська робота доволі якісна, є розкадровки, картинки якісні за композицією та експозицією. До монтажу серйозних зауважень немає.

2) Тему в сюжеті розкрито неповноцінно

8) У сюжеті фактичну інформацію подано без посилань на джерела

13) У сюжеті немає стендапу

14) Зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон стендапу не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не завжди відповідає картинці

Сюжет «Чи платити киянам за новими комунальними тарифами?»

(випуск о 23:00)

(репортер - Наталія Жижко, оператор - Орест Понар)

Звіт про громадські слухання у Шевченківському районі столиці, який журналісти спробували «оживити», вийшовши на вулицю. Намір хороший, та реалізація слабка.

Найперше, сюжет було подано вкрай неоперативно (зйомка відбувалася вдень, ефір - лише о 23-й годині). Це при тому, що тема явно цікавить аудиторію. Маю припущення, що якби сюжет був готовий раніше (принаймні, до основного випуску), випускова група навряд чи відмовилася б від такої теми.

В сюжеті - повний розфокус теми, оскільки люди й чиновники коментують кожен своє. В питанні комунальних тарифів справді є чимало аспектів, й авторам сюжету слід було зосередитися на чомусь питомо важливому. Цього не було. Говоримо про все: про якість комунпослуг, про те, де брати гроші, про те, від чого можна відмовлятися, про те, що комунгосподарство потерпає через неплатежі, тощо. І, зрозуміло, хапаючись за таку велику кількість різних непростих тем, розкрити до ладу бодай якусь одну з них неможливо. Так само, як і неможливо дотримати баланс думок із кожної з заявлених тем.

Є висновки й оцінки журналіста: «До слухань мешканці підготувалися добре»; «Тож розпорядження Кабміну не звільняє киян від сплати». Мова канцелярська («мешканці прилеглих будинків» і тому подібні штампи).

Картинка не співпадає з текстом, оскільки було відзнято безліч «символічних» планів, які до тексту стосунок мали дуже віддалений - бабусі на лавочці, діточки на гойдалках, сміттєві контейнери, будинки, коти. Є плани взагалі незрозумілі - наприклад, в якусь адміністративного виду будівлю заходять якісь люди. Або нам кажуть «чиновники твердять», а показують бабусь.

В розкадровці мізансцени під назвою «Заступник міністра ЖКГ дає інтерв'ю кільком телекомпаніям» порушено вісь спілкування. При цьому, оскільки чиновник таки справді дає інтерв'ю кільком (мінімум чотирьом!) телекомпаніям, в синхроні ми бачимо його чітко в профіль. Взагалі, всі «чиновні» синхрони в сюжеті неексклюзивні, і це не зрозуміло. Ще більш не зрозуміло, чому навіть інтерв'ю в якоїсь бабусі - теж неексклюзивне.

На слуханнях загальні, середні плани знято без штативу. Картинка незбалансована (півсюжету картинка синя, пів сюжету - жовта).

Абсолютно невиправдана кругова панорама по хрущовці (рвана і «брудна»). Змонтовано її також некоректно. Є повтор планів однієї хрущовки. Логіки монтажу немає, оскільки розповідь репортера довільно ілюстровано випадковими об'єктами.

В підсумку список помилок такий:

1) Тему сюжету не сфокусовано

2) Тему в сюжеті не розкрито повноцінно

4) Не всі синхрони в сюжеті слугують розкриттю теми

5) У сюжеті не дотримано баланс думок

6) У сюжеті є судження й оцінки репортера

9) Мова репортера в тексті за кадром не завжди проста і зрозуміла

10) Логіки будови сюжету немає (забагато тем)

13) У сюжеті немає стендапу

14) Відтак зміст стендапу не працює на розкриття теми

15) Фон стендапу не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не відповідає картинці

17) Сюжет частково змонтовано нестабільними статичними планами

18) Основні об'єкти розповіді не розкадровано

19) У сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз

21) У сюжеті є повтор планів

22) Інтершум є не на всіх планах сюжету

23) У сюжеті є невиправдана панорама

24) Панораму змонтовано некоректно

26) Не всі монтажні склейки в сюжеті комфортні і грамотні

27) При монтажі порушено вісь спілкування

28) Плани в сюжеті незбалансовані

30) Не у всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру

Сюжет «Незаконний видобуток піску з Дніпра у Києві припинено?»

(випуск о 23:00)

(репортер - Олена Угрин, оператор - Сергій Клименко)

Вийшов репортаж із поїздки Дніпром із екологами. Явно однобокий як для повноцінного журналістського розслідування. Всі основні об'єкти ми бачимо лише на загальних планах здаля (з борту човна). Внаслідок цього є проблеми по монтажу (ЗГП+ЗГП).

Сюжет починається з великої кількості фактичної інформації без жодних посилань на джерела, в яких журналістка цю інформацію отримала.

У сюжеті є журналістські оцінки і висновки: «Наслідки злочинної діяльності даватимуться взнаки довго»; «І справді, варто перетнути межу міста, як одразу натрапляєш на земснаряд»; «Абсурд ситуації полягає у тому, що земснаряд насправді - пристрій корисний».

Позитивно, що в сюжеті є стендап, але його фон вийшов доволі умовним, немає чіткої прив'язки до об'єктів, про які йдеться в тексті стендапу. Оскільки стендап грає в нас роль заявочного плану, непрацюючий фон ставить питання до якості «введення в тему».

До операторської роботи загалом зауважень мало (скрізь нормальна композиція й експозиція, горизонт тощо). Є проблеми з розкадровками (див. вище).

Список помилок у сюжеті:

2) Тему в сюжеті розкрито неповноцінно

5) У сюжеті не дотримано баланс думок

6) У сюжеті є судження й оцінки репортера

8) Немає посилань на джерела низки фактичних даних у сюжеті

15) Фон у стендапі не працює на розкриття теми

16) Текст репортера за кадром не завжди відповідає картинці

18) Основні об'єкти розповіді не розкадровано

19) Відтак у сюжеті не дотримано логіку монтажних фраз

26) Монтажні склейки в сюжеті часто не є комфортними і грамотними

34) Заявочний план не вводить глядача чітко в тему

Післямова

Ще два слова в післямову. Раніше я писав про ТРК «Україна» як про «знеособлені новини». Так от, 5 канал у цьому сенсі недалеко від «України» пішов! Авторів сюжетів не представляють ані в підводках, ані в титрах на сюжетах. Майже немає стендапів (лише в трьох із одинадцяти сюжетів!). Є лише скоромовкою «підписи» в кінці сюжету - не завжди й розчуєш. Тож я заздалегідь приношу свої вибачення репортерам і операторам, чиї прізвища називаю неправильно.

Відповідь на коментарі

Медіазнавець // 05.08.2009 00:08:31

А моніторинг був не дуже пильним, еге ж? У деяких випадках вердикт зводиться до того, що «оновлень немає», «свіжий лише Казахстан», а насправді у випуску було про зовсім інше. Погано відробляємо гранти, Ігоре.

Змушений вас розчарувати. «Насправді» у кожному випуску було те, про що я пишу. Переважно безкінечні повтори. Схоже, ви просто не дуже пильно читали текст. Шість із 10 матеріалів цього випуску (певно, ви мали на увазі випуск о 16:00) були повними повторами або безнадійно застарілою інформацією (дивіться таблицю 1 у попередній статті). Більше половини! Мене, як телевізійника зі стажем, в цій ситуації просто прикро вразило, що навіть заміна диктора на журналіста в якості ведучого не внесла жодних кардинальних змін у загальну картину. Навіть тексти залишилися тими ж самими. А можна було б сподіватися!

І потім, от вам не дають спокою гранти! Чомусь вас не непокоїть те, що більшість українських телевізійників погано відробляють свої зарплати. Причому й ті, які з вільного ринку, і ті, які з держбюджету. А хороші справи, повірте, можна робити за різні гроші. В тому числі й за грантівські.

ce_xu // 04.08.2009 15:26:30

Пане Кулясе, погоджуючись із багатьма вашими зауваженнями, хочу спитати: як запхати в одне БЗ усі джерела, використані при його написанні? Частенько для одного повідомлення доводиться перечитати з десяток різних матеріалів - від стрічки Ройтерз до Вікіпедії чи корпоративного сайту певної компанії. Де межа між необхідним посиланням і надмірним? Чи варто посилатися на певне джерело, якщо про подію «знають усі» (одночасно повідомляють різні агенції і сайти)? Приміром, «як повідомляє «Інтерфакс», літак протаранив Всесвітній торговий центр»?

По-перше, найправильнішим підходом було б не покладатися на всі вторинні джерела (в тому числі й інформагентства), а самотужки перевіряти кожний факт у першоджерелах. Тоді, до речі, й посилання звучить набагато ліпше: «як повідомив 5-му каналу пан такий-то». З інформагентства ми даємо інформацію зазвичай лише в стані цейтноту. Тобто коли до випуску обмаль часу, не встигаємо перевірити самі. Власне кажучи, в тому найперше й полягає робота інформаційної редакції - в ретельній перевірці кожного факту в найкомпетентніших джерелах. В таких ситуаціях, запевняю вас, посилань буде небагато, але всі вони будуть виключно якісними і вагомими.

Далі. Будь-який факт стає відомим редакції (журналісту) не якимись телепатичними каналами, він завжди має конкретне джерело походження. І, до речі, тут же виникає величезне таке питаннячко: далеко не кожному джерелу інформації я, як глядач, безумовно повірю. Але для цього журналісти повинні щоразу давати мені право вибору (вірити/ не вірити), повідомляючи кожне джерело. В цьому сенсі я не зовсім розумію словосполучення «надмірне посилання». Є факт - є джерело. При чому тут «надмірність»?

Далі, якщо про щось «знають усі» - навіщо нам про це повідомляти? Значить, це не новина.

Далі, вибачайте, у новітній історії української журналістики було чимало випадків, коли різні агенції і сайти повідомляли якусь новину, а потім виявлялося, що ця новина не відповідає дійсності. Особливо небезпечно брати без перевірки інформацію з інтернету. Там вона має найвищу міру недостовірності. А при цьому відповідальність за точність фактів, повідомлених нами глядачу, не зменшується навіть попри те, що ми пошлемося на джерело інформації! Це наша відповідальність у будь-якому разі.

Ну й потім, про те, що «літак протаранив Всесвітній торговий центр», ми всі найперше дізналися не з «Інтерфаксу», а з ефіру CNN! Я сам сидів тоді на випуску «Репортера», добре пам'ятаю. Але компетентність CNN як джерела на той момент диктувалася непересічною обставиною - нам показували наслідки першого тарану, а вже другий таран ми всі на власні очі бачили (ще й з двох різних камер) у прямому ефірі американської телекомпанії. Хоча, звісно, й CNN може помилятися. Інша річ, коли телекомпанія за рахунок прямого включення робить кожного свого глядача безпосереднім очевидцем події!

Медіазнавець // 03.08.2009 23:59:41

Вітаю, Ігоре! Зауваження здебільшого слушні, однак у деяких моментах не можуть не дивувати. Перше: 23 липня 5 канал дав інформацію про обрання запобіжного заходу для Олексія Пукача. Друге: повідомлення про Пукача оновлювалося щовипуску, якщо не кардинально, то принаймні частково. Тому звинувачувати випускову групу в цьому надто суворо. І третє: звинувачувати журналістів, ведучих і редакторів у тому, що не було ПТС протягом дня, немає кореспондента на киргизьких виборах, - значить лукавити. Все у вас невістка винна :). Сваритися з топ-менеджементом 5-го каналу - ай як не хочеться. Чи не так?

Перше: інформацію про те, що Печерський райсуд обрав арешт в якості запобіжного заходу для Пукача, 5-й канал 23 липня не давав. Якщо у вас є доступ до архіву цих випусків, перевірте й переконаєтеся.

Друге: усні інформації, пов'язані з арештом Пукача, не оновлювалися жодного разу, щораз вони подавалися слово в слово так, як у всіх попередніх випусках. «Оновлення» полягало лише в тому, що за якоюсь незбагненною схемою з одного набору повідомлень (реакція Мельниченка, реакція Мирослави Ґонґадзе, реакція Ющенка, реакція ПАРЄ, реакція «Репортерів без кордонів») щоразу висмикувалися якісь 2-3 (дивіться табличку). Ось як воно було насправді. Це я вам гарантую, в мене всі випуски записані і всі їх я ретельно й неодноразово переглянув, щоб написати першу статтю по 5-му. І, уявіть собі, після вашого коменту засумнівався, а тому не полінувався переглянути ще раз :).

Третє, я не звинувачую журналістів у тому, що в них немає певного «заліза» (в даному разі ПТС-ки), і керівництво не дає грошей на відрядження знімальної групи до Киргизстану. Це все - очевидні лажі менеджерів каналу. І я не боюся з менеджерами 5-го посваритися. З якого б лиха я цього боявся? А от у чому я звинувачую журналістів - це в надзвичайній професійній пасивності. Протягом інформаційного дня редакція, по суті, не відпрацьовує як слід жодної теми! Втім, більш докладно про це - у відповіді на наступний комент.

yandexxx // 02.08.2009 09:58:44

Хм, я думаю, новости на 5-м не рассчитаны на психов, отсматривающих выпуски из часа в час... Скорее, это как сериал. Вы мыло видели? Там из серии в серию идёт повторение - это обусловлено и канонами жанра, и малым бюджетом продакшна, и необходимостью заполнить эфир. Тогда как новости на К1, - во сколько там выпуск, в 22.30? - это, если продолжать аналогию, уже полноценный художественный фильм. Так что наезды на «повторяемость» новостей на 5-м, как минимум, неадекватны...

Ви на сто відсотків праві! Новини інформаційного каналу точно не розраховані на таких психів, як Куляс! А тепер погляньмо, на кого ж вони розраховані. Наприклад, якщо я не псих, а звичайнісінький нормальний глядач, і мені просто цікаво, що ж насправді відбувається. Для цього я вмикаю о 9-й ранку інформаційний канал (бо де ж іще подивишся справжні новини?!). Мені щось розповідають, і я вважаю, що тепер знаю, що відбувається. Далі в мене є якийсь свій план життя, й нарешті я добуваюся до телевізору, наприклад, о 18-й годині. Або й о 22-й. Майте на увазі, вже минуло півдоби! В мене минув цілий великий і насичений день мого життя. А мені знову на 5-му каналі розповідають про те, що я вже з того ж 5-го каналу знаю ще з 9-ї ранку! Одними й тими ж словами й одними й тими ж картинками багатоденної давнини мені знову розповідають, що:

1) екс-майор Мельниченко щось сказав про затримання Пукача,

2) Мирослава Ґонґадзе щось сказала з того ж приводу,

3) щось там сказав президент на ту ж тему,

4) у Грузії, як і раніше, віце-президент США говорить ті ж самі дипломатичні слова, які він говорив ще вранці,

5) у Киргизстані знову і знову тривають вибори президента, але докорінно нічого не змінилося (якщо вірити 5-му каналу, звісно ж),

6) Берлусконі знову тими ж словами виправдовується за свій астральний зв'язок з тією ж дівчиною,

7) у Полтаві знову (чи повторно, чи додатково?) встановили на автобусах GPSи,

8) українська армія продовжує готуватися до параду до Дня Незалежності, причому знову виявляється, що літак «Мрія», про який мені говорять, чомусь підозріливо схожий на гелікоптер,

9) якийсь найдрібніший клерк із Секретаріату президента щось там знову каже з приводу бюджетного кодексу.

От, як ви гадаєте, пане Яндексксксе (це ви самі себе так кумедно назвали, вибачайте), як я (не такий псих, як той Куляс, а нормальна людина, яка просто дивиться новини по телевізору пару-трійку раз на добу), як я маю почуватися в цій ситуації? Це в мене дежавю від утоми? Чи це просто інформаційний канал так погано працює?

Я вам розповім, як слід було б робити новини на новинному каналі. Що є «законом жанру» для такого каналу.

По-перше, якщо ви не знаєте: насправді робота інформаційного каналу бодай трішечки планується. І якщо в каналу (і в планувальників) немає потенції знайти хоч якусь нову інформацію до 9-ї ранку (а це капець як важко, погоджуюсь!), то вже десь до 11-12-ї, попри будь-які проблеми з ресурсом, нічого не варто, наприклад, підняти слухавку й записати принаймні телефонне інтерв'ю з тим же Мельниченком, або з тією ж Мирославою Ґонґадзе. Як ви гадаєте, пане Яндексксксе, пару годин на це вистачить? А вже точно буде нова інформація, будуть нові і - головне - живі коментарі! А як ви гадаєте, скільки треба часу, щоб, попри всі спеціально організовані даішниками затори, добратися з Рибальського півострова до вулиці Різницької, де міститься найголовніший в Україні осередок прокуратури? Я можу вам кваліфіковано сказати - в найгіршому разі одна година! Принаймні, з 9-ї ранку до 20-ї вечора доїхати можна. І взяти живий коментар. Було б на те бажання! Ну й точно до 20.30 можна було бодай із повідомлень найкращої української інформагенції «Інтерфакс-Україна» хоча б усно сказати, що екс-генералові Пукачу суд обрав запобіжний захід - три місяці арешту. Тобто що у слідства є такий термін, щоб довести провину екс-генерала. Отже, є сенс принаймні запитатися у слідства, що воно (слідство) думає з цього приводу!

Тепер ще одне. До Грузії або до Киргизстану, звісно, навіть до 20-ї вечора не доїдеш. Тим більше, що погані менеджери не дають на це грошей. Хоч, якщо вірити випускам 5-го, глядачів інформаційного каналу начебто цікавить, як там у Грузії почувався цього дня пан Байден і кого там обрали собі за чергового президента брати-киргизи. От скажіть мені, будь ласка, пане Яндексксксе, якщо в каналу не вистачило грошей на «відправити знімальні групи» до далекої Грузії і до ще більш далекої Киргизії, то може вистачило б бодай трошки грошей, щоб зателефонувати туди?! Ну, хоча б знайти там колег-журналістів, щоб вони розповіли, що там насправді відбувається. Або якщо погані менеджери й на телефон грошей не дають, то знайти «кінці» по скайпу, асьці, електронній пошті, зрештою! Але мати живу інформацію звідти, а не переказувати з випуску у випуск одне й те саме повідомлення з інформагенції. Це все можна зробити. Було би бажання!

Або ще інше. То є дуже, надзвичайно далеко, на іншій планеті - Грузія, Киргизстан. Про що ми говоримо?! А от є інша тема. Визначено її так: «Українська армія продовжує готуватися до параду». Причому «продовжує» вона цілий день. Тут уже точно не треба далеко їхати. Отут вони десь і готуються. Якщо не в самому Києві, то за півгодини їзди від Києва. То якщо інформаційний канал так настирливо (сім разів на добу, вибачайте!) хоче щось про це сказати - вже сам Бог велів відправити туди знімальну групу й показати своїм глядачам, як українська армія продовжує готуватися до параду! А то мені, глядачу, з 15-ї до 24-ї щогодини показують картинку річної давнини і намагаються при цьому розповідати про подію сьогоднішнього дня! І при цьому чомусь наполегливо щоразу якийсь гелікоптер видають за літак «Мрія». Це точно не «Мрія» (див. картинку 05)!

Тож, пане Яндексксксе, про які ще такі «канони жанру» ви кажете?

***

Далі в коментах була суперечка, у якій взяли активну участь Альфа Центавровна, не удержалась, Твшник і krutyakov. Дискусія розгорталася навколо двох одвічних «наболілих питань» - ціна молодим спеціалістам, а також з приводу того, «хто і звідки приїхав до столиці».

Я вже висловлював свою думку про «молодих» і «маститих». Слава Богу, в роботі надивився на всіх - і на «піонерів», і на «пенсіонерів». А тому точно знаю, що якість роботи журналіста жодним чином не залежить від віку. Від таланту, від бажання - так, залежить. Від умінь і вправності - залежить. А от від віку - ні. Є в нас у журналістиці безліч молодих журналістів, які можуть дати фору й тим «заслуженим», на яких, вибачайте, вже «проби немає де ставити»! Є й ветерани, які надзвичайно якісно роблять журналістську справу. Я би радив критикам молодих і так само критикам старих судити кожного журналіста не за його віком, а за тими сюжетами, прямими включеннями чи випусками, які вони роблять.

З приводу ж суперечки на тему журналістської міграції в напрямку столиці. По-перше, не всі мігрують. Я точно знаю, що у Сімферополі, Чернівцях, Харкові, Івано-Франківську, Одесі, Макіївці, Львові і так далі є багато висококласних журналістів (репортерів, ведучих і операторів). Вони працюють на місцевих телекомпаніях або підробляють як власкори на великі київські канали. Але точно у творчих професіях,однією з яких є тележурналістика, завжди є тенденція, коли столиця «висмоктує» кращі кадри з регіонів. І це, до речі, величезна проблема і головний біль для регіональних телеменеджерів. Це не унікальне українське явище. Так воно скрізь.

І я більше згоден з паном Крутяковим, що найчастіше журналісти з регіонів їдуть до столиці, вважаючи, що тут можна більшого досягти в професійному розвитку. Далеко не завжди це так, але саме так здається. Тож я переконаний, що зовсім неправильно судити колег лише за те, що вони їдуть до Києва шукати нових можливостей. І знову-таки немає ніякої залежності між професійністю і місцем народження чи проживання. Забудьте про це, а дивіться на те, що і як робить журналіст.