Стан переходу країни на цифрове ефірне мовлення у профільних експертів викликає занепокоєння. Судячи з результатів інших країн - небезпідставно. Адже навіть США не вклалися в перший строк переходу на «цифру». Там повний перехід на цифрове телебачення відбувся 12 червня, а це майже на чотири місяці пізніше запланованої дати (17 лютого). Така затримка виникла через те, що американський бюджет не зміг своєчасно профінансувати роздачу 40-долларових купонів для окремих верств населення на закупівлю конвертерів для старих телевізорів.

Проектуючи такі ситуації на український ринок, експерти вбачають немало проблем. Серед них найважливіші полягають у значних грошових затратах, непідготованості матеріально-технічної бази та недосконалості законодавства в цій сфері. Важливо також, що поки навіть не існує єдиного плану й концепції із впровадження системи.

Проти грає і час, адже дату повного переходу на «цифру» чітко встановлено. Нагадаємо, що згідно з Регіональною угодою «Женева-2006», Україна взяла на себе зобов'язання перейти на цифрове ефірне мовлення до 2015 року. Хоча серед експертів є навіть такі оптимісти, що заявляють: перехід можна здійснити навіть до 2012 року, коли «оцифруватися» мають країни ЄС.

Проте більшість сьогодні все-таки схильні до побоювання, що ми можемо не встигнути навіть до 2015 року. А за такого розвитку подій Україна може не тільки собі нашкодити, але й сусідів підвести, адже в процесі розподілу радіочастотного ресурсу пов'язано ряд країн.

«Я не був би таким песимістом і не вважав би, що у нас нічого не робиться щодо впровадження цифрового телебачення», - тим часом запевняє заступник директора департаменту телебачення і радіомовлення, начальник відділу впровадження цифрового мовлення Держкомтелерадіо Анатолій Костюченко. За його словами, на сьогодні в Києві можна приймати близько 22 цифрових телевізійних програм. Така ж можливість є й у Житомирській та Одеській областях. Щодо подальшої розбудови мереж теж існують конкретні плани, запевняє Костюченко.

Проте координатор цифрового комітету Асоціації індустріального телевізійного комітету Денис Гурський переконує, що песимістом за таких обставин бути просто доводиться. І хоча, за його словами, в нашої країни є технічний ресурс для впровадження «цифри», проте він поки не працює, адже потребує значного капіталовкладення.

Тому експерти говорять, що у впровадженні «цифри» бачать більше проблем, аніж шляхів їхнього вирішення. І додають: добре вже те, що Україна зрозуміла саму необхідність переходу на цифрове телебачення. Тепер найголовнішими нерозв'язаними проблемами залишається фінансування проекту, його регулювання та частотне планування. За приблизними оцінками, довгоочікуваний перехід вартуватиме 4,3 мільярда гривень, з яких тільки 8,9 мільйона може бути виділено з державного бюджету. Тому Денис Гурський впевнено говорить про два можливі варіанти розвитку подій щодо цифрового телебачення. Перший варіант може бути втілено в життя тоді, коли все фінансування на себе візьме держава, як це зробили Франція та ще деякі країн. «Проте нині в нашій країні це навряд чи відбудеться», - вважає Гурський, а тому радить другий варіант. За його словами, слід шукати інвестора (як вітчизняного, так і іноземного). За словами експерта, чимало іноземних компаній приїздять в Україну зі своїми пропозиціями створити мережу чи стати провайдерами та інвестувати в це власні гроші. Проте не обов'язково залучати саме іноземний капітал. «Сьогодні, як я розумію, у телерадіомовників є ініціативи вкласти власні гроші в цей проект і таким чином скоротити затрати на подальші послуги з розподілу цифрового сигналу та з обслуговування мережі», - додає Гурський.

Утім, за таких обставин постає інша проблема - чи згодиться на таку пропозицію держава? Адже цілком можливо, що виникне ситуація «і сам не гам, і другому не дам». А приватні інвестори погодяться вкласти свої кошти в «цифру» тільки тоді, коли цей ринок буде прозорим та регульованим, коли буде чітко зрозуміло, на що ідуть виділені кошти, вважають експерти.

Втім, не остання проблема і в споживачах - хоч би скільки експерти говорили про переваги цифрового телебачення над аналоговим, про набагато якіснішу картинку та звуковий супровід, пересічному українцеві дотепер мало зрозуміло, для чого потрібен такий перехід. Багато користувачів аналогового телебачення скаржаться на те, що провайдери навмисне псують чи періодично відключають трансляцію, щоб «підштовхнути» споживача перейти на дорожчу «цифру».

Тому Денис Гурський наголошує, що паралельно з технічним впровадженням цифрового телебачення доцільно було б проводити й просвітницьку роботу серед споживачів, створювати спеціальні центри, де можна отримати роз'яснення незрозумілих питань. Адже якщо споживач не зацікавиться переходом на таке телебачення, то й інвесторам невигідно буде вкладати свої кошти в цю справу. Хоча, наприклад, генеральний директор НВП «Квант-ефір» Іван Омелянюк переконаний, що якщо вже раз побачиш картинку цифрового телебачення, то дивитись аналогове просто не буде бажання...

«День»