Ці його методи були ефективними, поки про них не стали кричати на кожному кроці. Тепер будь-яка здорова людина має уникати Медведчука. А ті, хто його найняли на роботу – думати, як його позбутися.

В першу чергу це стосується Кучми. Який, схоже, хоч на прикладі Сороса зрозуміє, наскільки грандіозно його підставляє Медведчук. Те, що у Данілича трапилося просвітлення, можна зрозуміти з того, що Соросу все-таки дали Лівадійський палац у середу.

Помилка ж Медведчука в тому, що його методи роботи стали надто очевидними. Зокрема, проявився ще один – це виконання Медведчуком функції головного захисника інтересів Росії, що він сам проголосив на з'їзді СДПУ(о).

Кожна нова кампанія Медведчука (чи то проти радіо "Свобода", чи проти "Континенту", чи проти Сороса) робиться таким чином, щоб сильніше відштовхнути Україну від Заходу. Зрозуміло, куди – у бік Росії.

Щоправда, остання його технологія – знищення Сороса на підконтрольних телеканалах – відбувається не так, як хотілося. По-перше, її викрили ще на самому початку, але попри очевидне політичне замовлення Медведчук її не зупинив. Чим загубив інтригу та лише підтвердив диктатуру темників для головних українських телеканалів.

По-друге, інші центри впливу на Кучму – Пінчук і Льовочкін – просто обурені цим наступом Медведчука на Сороса. Досить було в понеділок подивитися ICTV – приліт Сороса до Криму, якого "зустріли не дуже гостинно", відкривав усі випуски новин на улюбленому каналі Пінчука.

По-третє, Медведчуку не вдалося зламати переговори Кучми і Сороса. Більше того, є підозри, що Пінчук, який так само непогано знайомий із Соросом, може влаштувати крім того ще і неформальне спілкування президенту і фінансисту.

І, по-четверте, Медведчук нажив собі ворога, якого краще все-таки не мати. Зрозуміло, що навіть якщо всі брати Суркіси і Медведчуки складуть свої гроші та покличуть на допомогу Плужнікова з Губським, їм буде складно потрапити в один рейтинг-лист з Соросом.

Ця фінансова безпомічність Медведчука перед Соросом породжує відповідну реакцію. І, можливо, насправді відповідь на це протистояння треба шукати у психосексуальній площині. Конкуренція двох чоловіків, один із яких слабший матеріально. Тому для помсти обрано персональне приниження опонента.

Крім того, Медведчук захотів залишити свій слід в історії. Досить простий шлях – стати "ворогом самого Сороса". І, враховуючи масштаби цієї особистості, сам Медведчук наче підіймається до такого ж рівня. Мовляв, раніше Сорос воював з Березовським, а тепер у нього інший ворог №1! Це не Джордж Буш, це наш Віктор Володимирович!!!

Але правда – в іншому. В тому, що сам Медведчук колись брав гроші від Сороса. Як виявив ще один "товариш" глави АП Микола Томенко, Спілка адвокатів України, очолювана Медведчуком, отримала три гранти від Сороса на суму 87 тисяч 677 доларів.

Зокрема, фонд "Відродження" підтримав пропозиції організації Медведчука щодо реалізації проектів "Комплексний теоретико-практичний тренінг для адвокатів: застосування міжнародно-правових стандартів прав людини".

В цій ситуації Медведчук за правилами чоловічої конкуренції просто мусить віддати всі взяті у Сороса гроші. Хоч з відсотками, хоч без.