Передмова для менеджерів

Перш ніж продовжити моніторити канали, я вирішив зробити коротеньку передмову для «великих людей» із тих каналів. Для тих, хто є вершителями доль творчого люду; хто приймає кадрові рішення. Ця передмова стосується менеджерів усіх каналів, які вже були чи стануть «жертвами» мого моніторингу.

Я дуже добре знаю, як в українських телекомпаніях будується кадрова політика. На жаль, у більшої частини українських телеменеджерів ставлення до творчого персоналу - як до дешевих запчастин з автобазару: захотів - купив, захотів - викинув. У привілейованому становищі - телеканальна бюрократія. Журналіста (чи це репортер, чи оператор, чи редактор, чи подеколи навіть ведучий) завжди легко можна «викинути за борт» з тисячі причин. При цьому дехто з менеджерів навіть не здогадується, а дехто не хоче замислюватися над тим, що в цьому бізнесі гроші приносять люди - їхні вміння, індивідуальність, навички, світлі голови, красиві обличчя!

Тому я би не радив менеджерам, які прочитають тут моніторинг новин очолюваного ними телеканалу, поспішати з «оргвисновками» на основі прочитаного. По-перше, зовсім не обов'язково ті чи інші помилки конкретного виконавця були системними. Наприклад, не пощастило людині, ніколи такої помилки не припускався, а тут одного разу через поспіх, погані умови зйомки так сталося. І саме цей фатальний випадок потрапив до розгромного моніторингу «Детектор медіа»! Так буває. Збіг обставин.

По-друге, величезна кількість помилок є системними навіть не для окремих виконавців окремого каналу, а для всієї української тележурналістики.

І, нарешті, по-третє, більшість помилок, які я фіксую в цьому моніторингу, насправді є провиною самих менеджерів, які не вміють якісно організувати виробничий процес, правильно вибудувати технологію, чітко виставити внутрішні вимоги до якості продукту кожної штатної одиниці, чітко і якісно контролювати результат і ефективно мотивувати творчих людей.

Отже, якщо ви звільните когось «завдяки» цьому моніторингу, панове менеджери, - ви тим самим розпишетеся у власній професійній непридатності!

А я пишу цей моніторинг із зовсім іншою метою - щоб теленовини стали професійно якісними.

Передмова

Цього разу в моніторингу буде трохи менше картинок. Як я казав у попередніх статтях, насправді більшість помилок є хронічними для всіх телеканалів. Диктуються вони або недосконалостями технології виробництва і внутрішніх вимог до якості продукту, або незнанням азів та основ, або елементарними людськими лінощами. Тому далі я вже не буду щоразу ретельно ілюструвати ті помилки в картинці чи монтажі, які вже було проілюстровано на прикладах інших каналів.

Традиційно відповіді на ваші зауваження в коментарях - у післямові.

Наступним «піддослідним кроликом» став Новий канал, для мене дуже нечужий. Свого часу я сам особисто налагоджував інформаційну службу «Репортера», кілька років був шеф-редактором цього каналу. З тієї пори на Новому відбулося чимало кадрових і концептуальних змін. Відповідно, якось змінювалася й технологія виробництва новин.

Для оцінки якості нинішньої роботи новин Нового, я взяв випуски вівторка, 23 червня.

Пояснення критеріїв оцінки ви зможете знайти тут (1, 2, 3).

Блок перший. Відбір тем до випусків і як теми розкривалися протягом дня

1) Усі теми, відібрані до випусків, є цікавими та важливими для основної аудиторії новин - критерію не дотримано

Зокрема, завжди зайвими з точки зору інтересу глядача є такі замовні «паркетні» матеріали, як БЗ+СХ про Олександра Пабата і його «План спасіння країни» в основному випуску «Репортера». Політики піарять свої «надзвичайні» ініціативи, які глядачам геть нецікаві, а насправді й неважливі для суспільства! Крім того, в 19-годинному випуску «Репортера» з 5-ти (!) тем топового сюжету про роботу Верховної Ради цього дня малоцікавими були декілька. Тут уже нічого не поробиш: сам формат звіту з «паркету» є нецікавим, попри будь-які зусилля репортерів із операторами їх пожвавити за рахунок цікавих деталей чи особистих суджень.

Ще раз про «паркет»: він не може бути темою сюжету, картинка з «паркету» може з'являтися в якісних новинах лише як виняток, а в наших каналів вона займає левову частку новин (поки що я продовжую це стверджувати на прикладі Першого і Нового, але згодом доберуся й до решти «великих» і «видатних» телеканалів України, і там буде так само). Єдине застереження: звісно, цей закид у першу чергу стосується не операторів із репортерами, а тих, хто планує випуски й визначає концептуальні підходи до виробництва новин на кожному каналі (себто топ-менеджерів, шеф-редакторів, випускових редакторів і, подеколи, ведучих).

2) Усі важливі теми дня було повідомлено у випуску - не дотримано

І хай «тематичні проколи» не дуже наочні, але вони є. Наприклад, включивши до випуску цілих 5 тем, пов'язаних із роботою парламенту, проігнорували тему, яка, без сумніву, цікавить величезну частину аудиторії - парламент цього дня не ухвалив введення штрафних балів за порушення правил дорожнього руху. Для надзвичайно великої частини аудиторії ця тема точно значно цікавіша за відставку міністра транспорту або чублення депутатів навколо бюджетного кодексу (попри соціальну важливість згаданих тем).

З іншого боку, якщо вже «Репортер» вважає такими важливими для глядача кадрові зміни в найвищих ешелонах влади, то логічно було б розповідати у випуску не лише про відставку Вінського, але й про вигнання депутатів Чорновола та Богословської з фракції регіоналів.

Ще одна тема - нова інформація про з'ясування підстав арешту українського літака у Нігерії і про майже розв'язку цієї історії - точно треба було подавати, адже в попередніх випусках Нового цю тему відстежували. Тож виходить, що зав'язку показали, а розв'язки глядач новин на Новому так і не дізнався!

Порівняння тем, поданих цього дня Новим і його конкурентами, дивіться у таблиці 1.

3) Теми якісно розкрито протягом дня - не дотримано

Особливого розвитку тем редакцією протягом дня не помічено (дивіться таблицю 2). Декілька тем із засідання Верховної Ради, поданих у денному випуску в форматі набору БЗ і СХ, на вечір було об'єднано в один сюжет, при цьому, звісно, жодну з них повноцінно не було розкрито (як то кажуть, розповіли похапцем). Про звільнення українських моряків з судна Marathon розказано однаково мало в денному і вечірньому випусках, додано лише синхрон Маломужа з прес-конференції (ну і, зрозуміло, кілька планів із цього «паркету»).

Зрозуміло, що така тема, якщо вже редакція взяла її до розробки, потребувала набагато серйозніших зусиль. Починаючи з власного пошуку інформації хоча би телефоном і закінчуючи повноцінним сюжетом. А так просто - як, утім, і більшість конкурентів - «відбулися» повідомленнями інформагентств і прес-конференцією Маломужа. Звісно, це аж ніяк не можна назвати якісним розвитком теми.

Та найяскравішим прикладом неякісного розвитку теми цього дня стала тема катастрофи в метро у Вашингтоні. Й о 13:30, й о 19:00 (а між випусками минуло 5,5 годин! За такий тривалий час про подію такого штибу завжди можна знайти безліч нової інформації) показали глядачам одне й те саме начитане БЗ з неякісною картинкою Reuters. При цьому змінили лише підводку, куди увійшло трохи нової інформації. Вже до денного випуску інформаційна редакція повинна була хоч би довідатися, чи немає серед постраждалих наших співвітчизників. Утім, цього не було зроблено навіть до вечірнього випуску! Даруйте, але Вашингтон - це не Сомалі, звідти інформацію можна було роздобути без жодних проблем.

Блок другий. Якість окремих випусків

Випуск о 13:30

(ведуча Оксана Гутцайт)

Примітка: тут і далі дослівні цитати з випусків подано курсивом.

1) У випуску відстежено розвиток тем попередніх випусків - дотримано

2) У випуску немає повних повторів матеріалів попередніх випусків - дотримано

Щоправда, цього дня не було «попередніх» ранкових випусків.

3) Усі теми випуску подано оперативно - не дотримано

Зокрема, неоперативно подавати таке у відводці: «І щойно Верховна Рада проголосувала за відставку міністра транспорту Йосипа Вінського». Повідомлення агентства «Інтерфакс-Україна» про це було ще о 13:14, тобто за 20 хвилин до цього повідомлення в ефірі. Це аж ніяк не «щойно»! Тим більше, що у Верховній Раді працювала власна кореспондентка каналу. Отже, таку інформацію група випуску повинна була мати ще до виходу в ефір. А в момент ефіру, якщо в Раді щось відбувалося, слід було робити пряме включення.

4) Мова студійних текстів проста і грамотна - не дотримано

Загалом мова грамотна, але трапляються складні (не розмовні) конструкції. Наприклад: «Прем'єр через новий кодекс хоче підпорядкувати Кабмінові всі місцеві бюджети, що фактично відсторонить Верховну Раду від формування державного кошторису». Проблема, звісно, в тому, що тексти писані, а телевізійний жанр новин має бути розмовним. До того ж, слово «фактично» - «порожнє» слово, яке насправді нічого не означає, а лише засмічує журналістську розповідь.

5) У підводках дотримано формальну логіку - не дотримано

Принаймні, не у всіх підводках. Наприклад, такий текст, де втрачено чіткий причинно-наслідковий зв'язок (до речі, цей фрагмент випуску можна віднести і до порушення попереднього критерію):

«...Керманича країни обиратимемо 17 січня 2010 року. Голосування могло не відбутися, адже парламентарі свій робочий день почали з блокування трибуни. Так Партія Регіонів протестувала проти ухвалення змін до бюджетного кодексу, що запропонував уряд. На попередньому голосуванні депутати коаліції і комуністи проголосували за. Регіонали не стерпіли і заблокували трибуну».

Тут є багато запитань. І до того, яке саме голосування могло не відбутися? І до того, що «парламентарі розпочали свій робочий день з блокування трибуни» (таке узагальнення є занадто довільним, адже не всі парламентарі робили це). І до того, про яке попереднє голосування йдеться? І за що саме проголосували депутати коаліції і комуністи? Як бачимо, «плутанина в часі» призводить до втрати простої логіки.

6) Підводки логічно стикуються з сюжетами - не дотримано

Логіку порушено двічі.

«СТУДІЯ: Спікер Володимир Литвин звинуватив Азарова в тому, що той не ходить на засідання бюджетного комітету, а лише критикує. Трибуну регіонали розблокували після того, як Литвин покликав голів фракцій на погоджувальну раду.

СХ Литвина: Треба працювати в комітеті. Оці аргументи, Микола Янович, треба викладати в комітеті і ходити на роботу».

Тут порушено логіку оповіді. Певно, що синхрон мав іти в ефір після першого речення, а друге речення мало йти після підводки.

Ще один епізод випуску: «СТУДІЯ: Вакарчук коментувати закиди «регіоналів» відмовився, натомість розповів, як гарно цьогоріч пройшло незалежне тестування. Кількість апеляцій - мінімальна, помилок у тестах немає, явка зросла і навіть цікавість до науки підвищилася.

СХ Вакарчука: Тисячі молодих людей, які не мріяли... лише мріяли вступати до тих навчальних закладів, які були недоступними, вони вступили. Це звернення сотень людей, що вони дякують...».

Синхрон Вакарчука аж ніяк не пояснює й не підтверджує останньої тези, викладеної ведучою (за всіма ознаками, ця теза є просто журналістським твердженням, адже Вакарчук говорить не про «цікавість», а про «можливості»).

7) У випуску немає суджень (коментарів) та оцінок ведучого - не дотримано

Див. попередній пункт.

8) У студійному тексті факти чітко відокремлено від суджень (коментарів) - не дотримано

Там само. Судження подано без чіткого зазначення авторства.

9) Джерела кожного факту у випуску чітко позначено - не дотримано

Джерела позначено далеко не в кожному матеріалі. Немає жодного посилання на джерела в матеріалі про аварію в метро у Вашингтоні. Питання - звідки про це знає «Репортер»? (Хоча це давно вже стало традицією українських теленовин - просто не посилатися на інформаційні агентства, тим більше на REUTERS!).

Або таке: «За звільнення людей і вантажу пірати вимагали від судновласника викуп - це, за неофіційною інформацією, від 1,5 до 2 млн доларів». До відома читачів, «неофіційну інформацію» можна отримати, наприклад, від бабусі на лавочці або від таксиста. Якщо ми себе поважаємо, то в новинах кожна інформація має бути з компетентних джерел, які найчастіше є таки «цілком офіційними». Принаймні, у цій новині точно!

10) Всі інтерв'юйовані у випуску компетентні в темах, із яких їх розпитували - дотримано

11) У кожній із тем випуску дотримано баланс думок (досяжний на цей момент) - не дотримано

Наприклад, наведено синхрон Литвина, в якому він закидає Азарову, що той не працює в комітеті і не ходить на роботу. Доволі серйозне публічне звинувачення. Азарову слова у відповідь саме з цього приводу не надано.

12) Усі матеріали випуску дають повноцінну відповідь на ключові питання по темі - не дотримано

Вакарчук цього дня розповідав про підсумки тестування. Цю інформацію подано мимохідь, причиною стала мішанина з різних тем у цьому матеріалі. Тим часом тестування постійно викликає безліч нарікань і щоразу складається чимало спірних ситуацій, які стосуються конкретних дитячих доль.

13) У випуску є всі необхідні бекґраунди з кожної теми - не дотримано

Точно потребували бекґраундів теми дати виборів президента, бюджетного кодексу і тестування. Деякий бекґраунд є лише в темі про звільнення з полону судна Marathon.

14) У випуску немає фактичних неточностей - дотримано?

Ставлю знак питання, оскільки, як ми бачили раніше, деякі факти залишаються непідтвердженими компетентними джерелами, отже цілком можуть бути неточними. А це і є справа інформаційної редакції - перевірити й підтвердити з надійних джерел кожний факт, перш ніж подавати його в ефір.

15) У кожному матеріалі випуску тему чітко сфокусовано - не дотримано

Повний розфокус теми в інформації про вранішні події в парламенті (мінімум 2 теми). Повний розфокус теми у підводці до синхрону Вакарчука (мінімум 2 теми).

16) Хронометраж кожного елементу випуску відповідає потребі розкриття теми - дотримано

17) Текст за кадром відповідає картинці в БЗ та анонсах - не дотримано

Ніде не відповідає. Особливо там, де картинка «паркетна» (в таких випадках текст ніколи не відповідає картинці). Подеколи картинка дуже умовно стосується того, про що говориться за кадром. Особливо там, де використано архів. Для прикладу: нам показують якихось африканців на моторному човнику і підряд показують якісь судна. Зрозуміло, що хлопці на човнику навряд чи є саме тими піратами, які захопили Marathon. І майже немає сумніву, що всі показані нам у БЗ судна, - не Marathon. Отже, текст із картинкою й тут «не дружить». Причина всіх цих ляпів - у традиційно неправильній технології підготовки БЗ.

18) Усі теми випуску важливі й цікаві для аудиторії - дотримано

Знову, як і в розборі випусків Першого каналу, хочу звернути увагу: хоч теми й були теоретично цікавими і важливими для аудиторії, частину з них було розкрито настільки недосконало, що в такому виконанні вони прозвучали нецікаво і зрозуміти їх важливість змогли б лише добре підготовлені люди. А не масова аудиторія великого телеканалу.

19) Верстка випуску логічна й несуперечлива - дотримано

20) У випуску дотримано баланс позитивної й негативної інформації - дотримано

21) Архівну картинку у випуску використано коректно - не дотримано

Частину архівної картинки в БЗ про Marathon не титровано як архів. Прямого стосунку до конкретної історії вся ця картинка не має, в закадровому тексті цю умовність (саме цієї картинки до саме цієї новини) жодним чином не позначено.

22) У випуску немає матеріалів, які можуть шокувати глядача - дотримано

23) У випуску грамотно анонсовано ключові теми - без оцінки

Анонсів немає, оскільки випуск дуже короткий (близько 5 хвилин). Що є припустимим.

24) У всіх БЗ грамотно використано інтершум - дотримано

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску грамотно анонсовано - не дотримано

Жодного анонсу подальших дій редакції у випуску немає.

Випуск о 19:00

(ведуча Оксана Гутцайт)

1) У випуску відстежено розвиток тем попередніх випусків - не дотримано

Вже згадано теми, пов'язані з роботою парламенту, звільнення моряків із Marathon, аварія у Вашингтоні.

2) У випуску немає повних повторів матеріалів попередніх випусків - не дотримано

Денне БЗ про аварію в метро у Вашингтоні просто повторено, без жодних змін у вечірньому випуску!

3) Усі теми випуску подано оперативно - не дотримано

У відводці від сюжету про Верховну Раду ведуча повідомляє: «Надвечір Верховна Рада таки ухвалила нову редакцію бюджетного кодексу України». Це після того, як у підводці до сюжету нам було сказано: «Планували також ухвалити нову версію бюджетного кодексу, але не сталося», і в самому сюжеті нам розповідали про протилежне. Насправді ж бюджетний кодекс було ухвалено набагато раніше: так, «Інтерфакс-Україна» про це рішення ВР повідомив о 17:34, тобто за 1:26 до випуску. Отже, у редакції був час навіть для того, щоб відповідно до цих інформаційних змін переробити топовий сюжет. І, як мінімум, якщо є заперечення (типу «так швидко це зробити неможливо»), - точно можна було вибудувати студійну частину так, щоби не гратися у «штучну оперативність», не підганяти реальність під власну лінь, і не обманювати у підводці глядача!

Ще одна неоперативна новина у випуску - про те, що канадська манекенниця стала телеведучою в Чечні. Насправді це сталося ще 7 червня (більш як за 2 тижні до звітного випуску). Біда українських каналів тут у тому, що стосовно закордонної інформації вони є заручниками неоперативності REUTERS. Але це - окрема тема для розмови...

Щодо інших неоперативних подач інформації - див. два попередніх пункти.

4) Мова студійних текстів проста і грамотна - не дотримано

Знову-таки, загалом мова проста і грамотна, але «картину зіпсувало» таке повідомлення: «Президент підписав закон про заборону грального бізнесу. Раніше Віктор Ющенко його ветував, але парламент подолав президентське вето. Нагадаю, Кабмін призупинив дію ліцензій гральних закладів 7 травня, після того, як у Дніпропетровську згоріла зала гральних автоматів. Тоді загинуло 9 людей. Пізніше депутати ухвалили закон про заборону грального бізнесу. За його порушення передбачено штраф - 8 тисяч мінімальних заробітних плат і конфіскація обладнання. У законі Кабміну доручено вирішити питання з перенесення гральних закладів у спеціально відведені зони. На це уряду дали 3 місяці».

Дуже складні конструкції, з частково бюрократичними формулюваннями, разом зі складною логікою хронології подій і з великою кількістю незіставних цифр роблять це повідомлення надзвичайно важким для сприйняття на слух.

5) У підводках дотримано формальну логіку - не дотримано

Спробую словами зобразити «хронологічну логіку» цього ж повідомлення про заборону грального бізнесу: «сьогодні» - «раніше» - «після того» - «набагато раніше» - «ще раніше» - «пізніше» - «завтра».

6) Підводки логічно стикуються з сюжетами - не дотримано

Оскільки в повідомленні про аварію у вашингтонському метро є вже поновлена інформація, а начитане БЗ повторюється з денного випуску, зрозуміло, підводка «не дружить» із застарілим матеріалом у БЗ. У підводці - точні цифри загиблих і поранених, у БЗ - їх лише «з'ясовують». У підводці про причину кажуть: «недбалість машиніста чи несправна автоматика», у БЗ: «у години пік у вашингтонському метро керує потягами автоматична система. Вона могла дати збій, машиніст перейшов на ручне керування і не впорався - такий попередній висновок слідства».

7) У випуску немає суджень (коментарів) і оцінок ведучого - не дотримано

Оцінки, хай невеликі, але є. «Верховна Рада нарешті визначилася...». «Надвечір Верховна Рада таки ухвалила...». «Митців підтримала молодь» (невиправдане узагальнення). «Пристрасті по оголеному тілу...».

І таке: «На жаль, вчене звання нині лише модний політичний аксесуар, який в Україні без проблем можна купити. За словами "академік" чи "професор" вже давно немає наукових відкриттів, і винна в цьому передовсім держава, яка довела науку до зубожіння». На жаль :), такою є ціна замовних матеріалів для новин, бо крім того, що все це звучить в ефірі як журналістське судження, ці два речення цілком можна додати до порушень критерію простоти студійних текстів. Занадто складне друге речення, нерозмовна конструкція «модний політичний аксесуар». Це - явно з лексикону політика Пабата, який, певно, замовив цей матеріал.

І останнє: «І насамкінець цікавий факт». По-перше, оціночка. По-друге, це вже надзвичайно стародавній журналістський штамп, який не варто вживати, - адже виходить, що всі факти, повідомлені нами до цього, є нецікавими.

8) У студійному тексті факти чітко відокремлено від суджень (коментарів) - не дотримано

Див. попередній пункт.

9) Джерела кожного факту у випуску чітко позначено - не дотримано

Як і в денному випуску, не позначено джерел у всіх закордонних новинах. Не знаємо ми й того, звідки редакція «Репортера» довідалася, що Ющенко підписав закон про заборону грального бізнесу.

10) Всі інтерв'юйовані у випуску компетентні у темах, із яких їх розпитували - не дотримано

Ще один «подаруночок» від пана Пабата, оскільки навряд чи він є визнаним експертом у питаннях стану української науки. Принаймні, глядачам його компетентність у цьому питанні «Репортер» не пояснює.

11) У кожній із тем випуску дотримано баланс думок (досяжний на цей момент) - не дотримано

Зокрема, якщо ми вже повідомляємо про ухвалення Верховною Радою дати президентських виборів, для балансу слід було обов'язково повідомляти і про реакцію найзацікавленішої в цьому питанні сторони - самого пана Президента. Якщо вже не могли довідатися про цю реакцію самотужки, варто було хоча би дати її з «Інтерфаксу», де таке повідомлення з посиланням на Марину Ставнійчук з'явилося ще о 18:02.

12) Усі матеріали випуску дають повноцінну відповідь на ключові запитання по темі - не дотримано

Оскільки намагалися втиснути в один блок усі п'ять «парламентських» тем, то не розкрили до ладу жодну з них. У вашингтонській темі не довідалися, чи не було серед постраждалих і загиблих українців.

13) У випуску є всі необхідні бекґраунди з кожної теми - не дотримано

Кожна з п'яти «парламентських» тем потребувала бекґраунду.

14) У випуску немає фактичних неточностей - не дотримано

Як на мій хлопський розум, якщо кажуть, що бюджетний кодекс не прийнято, а його вже півтори години тому прийнято, - це очевидна фактична неточність.

15) У кожному матеріалі випуску тему чітко сфокусовано - не дотримано

Перше - колосальний розфокус у підводці до «парламентського» сюжету. Друге - розфокус у підводці до сюжету про протести щодо заборони зберігання порнографії. Причина - в розфокусі теми самих цих сюжетів. Ще глобальніша причина - в неякісному плануванні роботи редакції.

16) Хронометраж кожного елементу випуску відповідає потребі розкриття теми - не дотримано

«Парламентський» сюжет був точно затягнутим.

17) Текст за кадром відповідає картинці в БЗ та анонсах - не дотримано

БЗ про заборону грального бізнесу і про звільнення моряків - на архівній картинці, яка надзвичайно віддалено-умовно стосується розповіді за кадром. Зокрема, голова української служби зовнішньої розвідки Маломуж перетворюється на «кухаря Георгія Гусакова» (це, звісно, якщо вірити закадровому тексту :)). «Паркет імені Пабата» не відповідає тексту за кадром, як і будь-який «паркет».

18) Усі теми випуску важливі й цікаві для аудиторії - не дотримано

Ще один «привіт» від пана Пабата.

19) Верстка випуску логічна й несуперечлива - дотримано

20) У випуску дотримано баланс позитивної й негативної інформації - дотримано

21) Архівну картинку у випуску використано коректно - не дотримано

Приблизно половину архівних картинок не титровано. Коли показуємо архів конкретної події з минулого, грамотно було б писати конкретну дату, а не просто «Архів».

22) У випуску немає матеріалів, які можуть шокувати глядача - дотримано

23) У випуску грамотно анонсовано ключові теми - не дотримано

По картинці. Я вже говорив, що до анонсу відбирають лише яскраві і виразні картинки (щоб зацікавити глядачів, які в цей момент дивляться, але не слухають). З цієї точки зору, абсолютно збитковими для анонсу є такі картинки, як уже остогидлий будь-якому глядачеві загальний план сесійної зали парламенту (з нього, до речі, починається анонс). Крім того, випусковій групі Нового слід завжди враховувати, що картинку в їхньому анонсі подано зменшеною приблизно в 4 рази (лише чверть кадру). Отже, суть деяких планів на ній роздивитися неможливо. Так сталося і в цьому випуску. Неможливо збагнути, що нам показують, коли в малесенькому віконці ми бачимо крупний план невиразної таблички з оцінками за тестування, знятої з монітору комп'ютера. Навіть у сюжеті, щоб це роздивитися, не вистачає «стандартних» 3 секунд і повного екрану!

По тексту анонсу. Це вже є старою, як світ, журналістською премудрістю: більш енергійними і яскравими для сприйняття не лише в анонсах, але й у підводках, є активні форми, речення, де підмет є активним суб'єктом дії. А тут анонс починається з пасивної, неяскравої форми: «Дату президентських виборів визначено». Навіть формулювання «парламент призначив дату виборів» у цій ситуації краще б досягало основної мети (зацікавити глядача).

24) У всіх БЗ грамотно використано інтершум - дотримано

25) Подальші зусилля редакції щодо розвитку тем випуску грамотно анонсовано - не дотримано

Жодних анонсів щодо подальших зусиль редакції немає.

Блок третій. Якість окремих сюжетів

Загалом у вівторок 23 червня сюжетів у випусках новин Нового каналу було лише три. Розгляньмо кожний із них окремо.

Сюжет «Звіт про один день роботи сесії Верховної Ради»

(репортер - Ольга Пирожко, оператор - Костянтин Малехін)

Я сформулював назву сюжету так, бо реально єдиної теми сюжету не було, в ньому послідовно розповідалося про все, що відбувалося на сесії парламенту, - мінімум 5 різних тем. Можливо, ведуча випуску сформулювала навіть краще за мене: «Про насичений депутатський день - Ольга Пирожко». Хоча, погодьтеся, не новина, що «депутати сьогодні попрацювали», бодай і «насичено». Це, повторюся, запитання до планування роботи редакції.

1) Тему сюжету чітко сфокусовано - не дотримано

У сюжеті - мінімум 5 різних тем.

2) Тему сюжету розкрито через «живих людей», а не на «паркеті» - не дотримано

Кожну з цих 5 тем слід було би розкривати окремо. Це означає, що у випуску можна було обмежитися однією-двома темами, але розкривати кожну з них слід було повноцінно, а отже для балансу потрібна була би думка колективної сторони конфлікту, представлена простими людьми. Звісно, в запропонованому сюжеті думка простих людей, яких стосуються рішення парламенту, прозвучати не могла.

3) Усі синхрони в сюжеті зрозумілі і слугують розкриттю теми - не дотримано

У сюжеті є дві репліки спікера Литвина, які можуть бути зрозумілими лише тому, хто стежив за перебігом подій у сесійній залі. Зокрема, це епізод із якимось дивним голосуванням, яке виявилося нерезультативним. Що це було за голосування, про що Литвин говорив: «Шановні колеги, серйозне питання!»? Я, наприклад, передивився сюжет багато разів (такої змоги у глядача точно немає!) - і все одно не зрозумів.

4) У сюжеті дотримано баланс думок - не дотримано

Тут дуже важко казати про дотримання балансу думок, оскільки авторка сюжету перескакує з теми на тему, обмежуючись 1-2 синхронами з кожної. При цьому кожна з тем потребує балансування, оскільки є конфліктною.

5) У сюжеті немає суджень (коментарів) та оцінок репортера - не дотримано

У сюжеті надзвичайно багато журналістських суджень і оцінок! Починаючи з дискусійної думки у стендапі: «Верховна Рада дала старт президентським виборам. І хоч до самої кампанії ще далеко, у парламенті вже триває запекла боротьба за головне крісло країни». Далі цю думку доводять уже власне журналістськими ж оцінками: «Тепер у парламенті - що не виступ, то про вибори. За помилки одне одного критикують, а все гарне переймають...».

В цілому стиль викладу в сюжеті інакше, як глузливим, не назвеш: «Партія регіонів так нервувала, що в облогу трибуну взяла»; «Керманичеві не сподобалося, як депутати одним помахом фінансово допомогли діабетикам, водопровідній системі Львова та собі рідним»; «Депутати покаялися і 97 мільйонів у себе ж забрали. Щоби гірко було не лише їм, насолили міністрові транспорту»; «Депутати покепкували з міністра і догодили прем'єру».

Такий стиль цілком підходить для програми «ПрожекторПерісХілтон», але аж ніяк не для новин.

Робить журналістка й інші власні висновки, наприклад: «Тож тепер виходить, Вінський не сам пішов, а його звільнили».

6) У сюжеті немає фактичних неточностей - не дотримано

Як мінімум, одна є. Яка народилася з журналістського судження щодо «старту президентської кампанії».

7) Мова репортера в стендапі і в тексті за кадром проста і зрозуміла - дотримано

8) Сюжет збудовано логічно, його композиція проста і зрозуміла - не дотримано

Навіть якщо взяти «звіт про засідання парламенту» за метод, то логіку подій сприймати надзвичайно важко. Занадто вже багато цих подій, і всі вони - з різних царин, а об'єднані лише єдиним місцем - сесійною залою ВР; і начебто єдиними персонажами - депутатами. Але цих дійових осіб занадто багато, та й крім них згадуються й інші люди (президент, прем'єр-міністр, інші міністри). Чи не забагато, щоб не заплутатися в логіці викладу?!

9) У сюжеті є стендап - дотримано

10) Зміст стендапу працює на розкриття теми і логічно доповнює іншу інформацію в сюжеті - не дотримано

Зміст стендапу (див. вище) є сумнівним журналістським судженням, яке, до речі, може вводити глядача в оману («а чи не почалася вже передвиборна кампанія?»).

11) Фон у стендапі працює на розкриття теми - не дотримано

Попри те, що «задумка» в журналістів була цілком зрозумілою. Спробуймо проаналізувати цю картинку

До першого речення стендапу («Верховна Рада дала старт президентським виборам») фон працює дуже умовно. Якщо придивитися, фанат новин за декілька секунд здогадається, що за спиною в журналістки. Але є набагато виразніші загальні плани парламенту в якості фону для стендапу.

Лише наприкінці другого речення стендапу («І хоч до самої кампанії ще далеко, в парламенті вже триває запекла боротьба за головне крісло країни») можна здогадатися - щоправда, це стосується лише тих, хто дуже уважно стежить за політичними новинами - що там позаду журналістки. Це «головне крісло країни». Об'єкт, як бачите, доволі невиразний, коли в ньому ніхто не сидить.

У цьому стендапі творчий підхід зіграв погану службу авторам сюжету з точки зору якості кінцевого продукту. Як бачите з картинки 1, у стендапі обличчя журналістки - в розфокусі. Але це не помилка оператора! Насправді за допомогою перефокусу автори сюжету спробували акцентувати увагу глядача на тому самому «головному кріслі країни». Усіляко вітаючи творчий підхід журналістів, я би радив їм не гратися з перефокусом у стендапі. Виходить повний брак по картинці, а мети не досягнуто.

Як це можна було зробити грамотно? Дуже просто. Записати стендап так, як писали, але без перефокусів. Окремо зняти вже крупним планом з тієї ж точки те саме «головне крісло країни». На монтажі цей план підклеїти на кінцівку стендапу. Принагідно скажу, що насправді оператор такий план зняв! Бо він іде третім планом сюжету. Щоправда, він абсолютно недоречний на тексті: «за помилки одне одного критикують, а все гарне переймають...» (запам'ятайте це до критерію про відповідність тексту картинці). І останнє: щоб усе остаточно стало на свої місця, у тексті стендапу журналістці треба було згадати це «головне крісло» не безвідносно, а конкретно. Простого слова «те крісло» було би досить, щоб глядачу все стало зрозуміло.

Ліричний відступ: завдання новин - розповідати про події так, щоби глядач (не фанат новин, а звичайний глядач) не мусив ні про що довго здогадуватися. Все має бути зрозумілим одразу ж, а якщо щось незрозуміло з картинки, то відразу ж треба пояснювати, про що йдеться.

12) Текст репортера за кадром відповідає картинці (доповнює, пояснює її) - не дотримано

Див. попередній пункт. Крім того, весь сюжет побудовано на «паркетній» картинці, коли нам показують загальні плани сесійної зали, завжди однакові для сприйняття, під ці плани йде текст, якось пов'язаний із сесійною залою. Нам показують якихось людей на середніх планах, і це ледь не щоразу - не ті люди, про яких ідеться у тексті. Текст журналістки за кадром починає «дружити» з картинкою лише в лічених місцях, але для глядача це теж не факт. Адже якщо нам показують якусь людину на середньому плані, а за кадром кажуть про міністра Вакарчука, то більшість глядачів навряд чи ідентифікують для себе цього Вакарчука. Тоді слід було би пояснювати в тексті, що це - саме Вакарчук.

13) Сюжет змонтовано стабільними статичними планами - дотримано

У тому сенсі, що всі статичні плани оператор знімав зі штативу.

14) Основні об'єкти розповіді якісно розкадровано від загального до крупних планів - не дотримано

Сюжет побудовано переважно на загальних і середніх планах. З іншого боку, це вже невід'ємна вада «паркетного» сюжету з сесії ВР, оскільки все знімається з великої відстані, з ложі преси, крупні плани на довгому фокусі зняти важко.

15) У сюжеті дотримано логіку монтажних фраз - не дотримано

Логіки відеоряд позбавлений, адже це доволі хаотичний набір планів, які було складено саме в такій послідовності, «танцюючи» від тексту.

16) Синхрони змонтовано без очевидних склейок (з необхідними перебивками) і без порушення логіки - дотримано

17) У сюжеті немає повтору планів - не дотримано

Зокрема, середній план Литвина майже однакової крупності з одного ракурсу повторено тричі.

18) Інтершум є на всіх планах сюжету, його використано якісно - дотримано

19) У сюжеті немає невиправданих панорам, змін крупності в кадрі, перефокусів - не дотримано

У сюжеті - надзвичайно велика кількість панорам і змін крупності. Є виправдані (панорами стеження), а є абсолютно невиправдані. Знову «творчий підхід» зіграв погану службу для якості кінцевого результату. Найпоказовіше в цьому плані - як у сюжеті проілюстровано декілька голосувань. З одного боку, оператор встигав відстежити панорамою депутатів-багатостаночників, які йшли по рядах і натискали кнопки за своїх колег - мертвих душ. І далі встигав показати табло, на якому з'являлися результати голосування. На монтажі рвані панорами між цими двома мізансценами, звісно, слід було прибирати. До речі, замість цієї технічної перекадровки слід було трохи довше тримати плани табло, бо щоразу план із табло з результатами голосування було обрізано так, що встигнути побачити ці результати було неможливо (менше секунди, що вважається браком).

А про перефокус у стендапі я вже сказав вище.

20) Панорами, зміни крупності, перефокуси знято і змонтовано коректно - не дотримано

Велику кількість панорам змонтовано в русі, а не на статичних «точках».

21) Ракурсні плани, використані в сюжеті, виправдано цілями кращого розкриття теми - дотримано

22) Монтажні склейки в сюжеті комфортні і грамотні - не дотримано

Велика кількість середніх планів, змонтованих один до одного, наприклад, така склейка:

Але це лише один із прикладів. Низку планів із рухом людей змонтовано некоректно - не дають закінчити фазу руху чи вийти з кадру.

23) При монтажі не порушено осі спілкування («правило вісімки») - дотримано

24) Усі плани в сюжеті збалансовані і сфокусовані - дотримано

25) В усіх планах сюжету витримано горизонт - дотримано

26) У всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру - дотримано

27) В синхронах мікрофон скадровано правильно - дотримано

Адже жодного синхрону на камеру в сюжеті немає. Всі синхрони записано з трибуни чи з президії.

28) В усіх синхронах звук якісний - дотримано

29) Хронометраж сюжету відповідає потребі розкриття теми - не дотримано

Затягнуто, бо занадто багато тем, не розкритих повноцінно, а отже - тематична плутанина на одноманітній радівській картинці починає втомлювати.

30) Заявочний план чітко вводить глядача в тему і привертає його увагу - не дотримано

Про вади початкового стендапу я вже писав. Тему (щоправда, яку саме з тем? :)) він розкриває слабо.

Ну і крім всього іншого, в сюжеті некоректно використано архівну картинку. Просто як ілюстрацію (на слові «Вінський» - кілька людей, серед яких є Вінський, на словах про Тимошенко - якийсь план Тимошенко). На деяких архівних планах немає титру «Архів».

Сюжет «Молодь пікетує Секретаріат Президента, а художники влаштували виставку - і все проти закону про заборону порнографії»

(репортер - Сергій Кутраков, оператор - Сергій Нагорний)

І знову проблеми з формулюванням теми сюжету, оскільки з двох різних подій зроблено один репортаж.

1) Тему сюжету чітко сфокусовано - не дотримано

Про дві різних події в одному сюжеті.

2) Тему сюжету розкрито через «живих людей», а не на «паркеті» - дотримано

3) Усі синхрони в сюжеті зрозумілі і слугують розкриттю теми - не дотримано

Синхрон художника Галана відводить від основної теми, це абсолютно неповна розповідь про якусь історію в минулому, яка не обов'язково (з того, що ми бачимо у сюжеті) має стосунок саме до теми утисків за порнографію.

Синхрон художниці Комарницької - без початку й кінця: «Я пока не знаю, был ли прецедент, но мы хотим предотвратить такую ситуацию». Про що саме вона говорить?

4) У сюжеті дотримано баланс думок - не дотримано

Адже в ситуації, коли люди протестують, завжди є інша сторона - ті, проти кого вони протестують, або ті, до кого вони закликають. Позиції цієї сторони в сюжеті немає.

5) У сюжеті немає суджень (коментарів) та оцінок репортера - не дотримано

Некритично, але оцінки є. Слово «відверта» використано неодноразово. Але для різних людей «відвертість» є різною. Ну й образність із виразною оціночністю - як-от вислів «моральні потуги Верховної Ради».

Не факт, що взаємодія картинки з текстом в одному епізоді не є лише висновком репортера. На плані, де міліціонери щось пишуть у блокнотах, іде текст про те, що учасників акції «не зупиняє навіть страх потрапити на міліцейський олівець». Вийшло красиво, тільки навряд чи міліціонери записували в цей момент імена учасників акції, скоріше вони нотували зміст плакатів.

6) У сюжеті немає фактичних неточностей - не дотримано

Як мінімум, одна є. У тексті художницю називають Лесею Мальською, у титрі написано Леся Сальська.

7) Мова репортера в стендапі і в тексті за кадром проста і зрозуміла - дотримано

8) Сюжет збудовано логічно, його композиція проста і зрозуміла - не дотримано

Лише тому, що розфокусовано тему.

9) У сюжеті є стендап - не дотримано

10) Зміст стендапу працює на розкриття теми й логічно доповнює іншу інформацію в сюжеті - не дотримано

11) Фон у стендапі працює на розкриття теми - не дотримано

12) Текст репортера за кадром відповідає картинці (доповнює, пояснює її) - не дотримано

Або майже дотримано. Але є розбіжності. Наприклад, на словах: «Пані Віра в лавах борців із парламентською моралью опинилася випадково» - пані Віри ми не бачимо.

13) Сюжет змонтовано стабільними статичними планами - не дотримано

В сюжеті чимало статичних планів, знятих без штативу, є виправдані (оператор намагався впіймати цікаву дію), а є абсолютно невиправдані (в кадрі все статично, цілком можна було встановлювати штатив). Плюс частину синхронів знято без штативу, причому синхроновані були явно не «прошені», а з задоволенням говорили на камеру. Вони нікуди не рухалися, стояли на місці. Отже, ніщо не заважало знімати ці синхрони стабільними планами.

Ще критичнішою була зйомка без штативу картин на мистецькій акції. Не виключено, що у знімальної групи було замало часу на зйомку. Тому й поспішали?

14) Основні об'єкти розповіді якісно розкадровано від загального до крупних планів - дотримано

Див. нижче.

15) У сюжеті дотримано логіку монтажних фраз - не дотримано

Попри те, що навіть із побачених у сюжеті планів видно: всі основні розкадровки оператор зробив. Їх можна було скласти в логічні монтажні фрази, але на монтажі їх переплутали, втрачаючи логіку. (Ймовірно, причиною знову стала первинність тексту і вторинність картинки.)

16) Синхрони змонтовано без очевидних склейок (з необхідними перебивками) і без порушення логіки - не дотримано

Синхрон учасниці молодіжної акції - через флешку.

17) У сюжеті немає повтору планів - дотримано

18) Інтершум є на всіх планах сюжету, його використано якісно - дотримано

19) У сюжеті немає невиправданих панорам, змін крупності в кадрі, пере фокусів - не дотримано

У сюжеті багато невиправданих панорам. Можливо, це було творчою задумкою, але зрозуміти цього з результату мені особисто не вдалося. Боюся, глядач так само її не зрозумів.

Зокрема, абсолютно незрозумілим є сенс маленької панорами з крупного плану одного багатослівного плакату на другий багатослівний плакат. У підсумку прочитати не вдається жоден із них, а стоп-кадру у глядача на телевізорі немає.

Ще одна панорама - з картини на організаторку арт-сесії (в синхроні) - ще сяк-так можна було б виправдати, якби вона в синхроні щось про цю картину розповідала. Але вона каже зовсім інше: «Я пока не знаю, был ли прецедент, но мы хотим предотвратить такую ситуацию».

20) Панорами, зміни крупності, перефокуси знято і змонтовано коректно - не дотримано

Частину панорам обрізано мікропланами на статиці.

21) Ракурсні плани, використані в сюжеті, виправдано цілями кращого розкриття теми - дотримано

У сюжеті є декілька «нижніх точок», які дають красиву і неспотворену картинку.

22) Монтажні склейки в сюжеті комфортні і грамотні - не дотримано

Не скрізь. Зокрема, така склейка.

23) При монтажі не порушено осі спілкування («правило вісімки») - дотримано

24) Усі плани в сюжеті збалансовано і сфокусовано - дотримано

25) В усіх планах сюжету витримано горизонт - не дотримано

Чомусь у сюжеті забагато планів із заваленим уліво горизонтом.

26) У всіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру - не дотримано

Попри хорошу композицію майже на всіх планах чималенького сюжету, два синхрони в сюжеті знято згори-вниз - саме ті, що знято з плеча (оператор був значно вищим за синхронованих жінок). Тож вони вийшли «карликами» на тлі асфальту і паркету.

27) В синхронах мікрофон скадровано правильно - не дотримано

У більшості синхронів бачимо обрізані пальці репортера.

28) В усіх синхронах звук якісний - дотримано

29) Хронометраж сюжету відповідає потребі розкриття теми - не дотримано

Сюжет затягнуто внаслідок розфокусу теми.

30) Заявочний план чітко вводить глядача в тему і привертає його увагу - дотримано

Заявочний план - загальний план пікету, знятий із перспективою і прив'язкою до місцевості. Хоча в сюжеті були ще кращі плани на роль заявочного.

Сюжет «Випускник харківського ліцею набрав по двох тестах максимальну кількість балів»

(репортер - Наталія Білокудря, оператор - Юрій Васильєв)

1) Тему сюжету чітко сфокусовано - дотримано

2) Тему сюжету розкрито через «живих людей», а не на «паркеті» - дотримано

У сюжеті є синхрони самого головного героя, його класної керівниці і однокласників. «Паркету» немає.

3) Усі синхрони в сюжеті зрозумілі і слугують розкриттю теми - дотримано

4) У сюжеті дотримано баланс думок - дотримано

5) У сюжеті немає суджень (коментарів) та оцінок репортера - дотримано

Хоча, справедливості заради, слово «розумник» найчастіше використовується з певним негативним відтінком.

6) У сюжеті немає фактичних неточностей - дотримано

Принаймні, очевидних із самого сюжету - немає.

7) Мова репортера в стендапі і в тексті за кадром проста і зрозуміла - дотримано

8) Сюжет побудовано логічно, його композиція проста і зрозуміла - дотримано

9) У сюжеті є стендап - не оцінюється

Це один із небагатьох випадків, коли стендап у сюжеті не є обов'язковим елементом (нарис-портрет, де є єдиний герой).

10) Зміст стендапу працює на розкриття теми і логічно доповнює іншу інформацію в сюжеті - не оцінюється

11) Фон у стендапі працює на розкриття теми - не оцінюється

12) Текст репортера за кадром відповідає картинці (доповнює, пояснює її) - не дотримано

Тут спрацювала типова помилка. Начебто розповідаємо про людину, і весь час у різних видах показуємо саме її. Але відповідність неповна. Бо кожна історія про цю людину потребує ілюстрації в іншому антуражі, не в тому, де ми сьогодні її знімаємо. У нас, звісно, немає часу знімати один сюжет багато днів. То що ж робити в такій ситуації? Відповідь надзвичайно проста. Чомусь давно уже стало неправильною традицією намагатися все переказувати за людей у закадровому тексті! Таким чином ми самі собі створюємо проблеми. Уявіть собі, що то таке - приїхати на пару годин на зйомку і в одному місці «набити» планів однієї людини в одному місці стільки, щоб їх вистачило, щоб «перекрити» 1,5-2 хвилини закадрового тексту! При стандартному хронометражі статичних планів у 3 секунди, підрахуймо, скільки знадобиться різних планів.

І тоді в хід ідуть інші плани, які взагалі є збитковими, оскільки не розкривають основної теми (розповідь про цікаву людину). Так і в цьому сюжеті є «чергові», насправді непотрібні плани: таблички ліцею (навіщо мені, як глядачу, ця табличка, мені досить, що сказали, учнем якого ліцею є головний герой), фасаду будівлі ліцею. Останній план було б виправдано лише у двох можливих випадках: 1) темою сюжету є унікальна архітектурна споруда, оцей будинок, у якому розташовано ліцей (але ж тема сюжету зовсім інша!), 2) головний герой, наприклад, розповів би нам у синхроні, що так добре вчитися його надихав, зокрема, цей прекрасний старовинний будинок, у якому розташовано ліцей (але в сюжеті герой нам нічого подібного не казав!).

Так вийшло і в цьому сюжеті. Мінімум синхронів (особливо ж - головного героя!) - і величезний закадровий текст. Звідси місцями і невідповідності картинки й тексту. Звідси ж - немонтажні склейки, зламана логіка монтажних фраз (це ми з вами врахуємо нижче). І це при тому, що очевидно: знімальна група попрацювала дуже старанно!

13) Сюжет змонтовано стабільними статичними планами - дотримано

14) Основні об'єкти розповіді якісно розкадровано від загального до крупних планів - дотримано

15) У сюжеті дотримано логіку монтажних фраз - не дотримано

Саме завдання «перекривати» текст створює на монтажі серйозний цейтнот. Тож руйнуються монтажні фрази (і ми бачимо їх шматки, розбиті іншими шматками інших монтажних фраз).

16) Синхрони змонтовано без очевидних склейок (з необхідними перебивками) і без порушення логіки - дотримано

17) У сюжеті немає повтору планів - не дотримано

Як в описаній вище ситуації обійтися без повторів!

18) Інтершум є на всіх планах сюжету, його використано якісно - дотримано

19) У сюжеті немає невиправданих панорам, змін крупності в кадрі, перефокусів - не дотримано

Одна абсолютно зайва перекадровка - з крупного плану головного героя на загальний план на репетиції. Ніщо не заважало на монтажі прибрати рваний від'їзд із панорамою.

20) Панорами, зміни крупності, перефокуси знято і змонтовано коректно - не дотримано

Та ж перекадровка. Можу висловити припущення, що оператор знімав її явно не для монтажу (інакше він би зробив її більш старанно, судячи з загальної якості його роботи в цьому сюжеті). Тому такий суто технічний момент на монтажі слід було викидати!

21) Ракурсні плани, використані в сюжеті, виправдано цілями кращого розкриття теми - дотримано

22) Монтажні склейки в сюжеті комфортні і грамотні - не дотримано

Я не ілюструватиму, але в сюжеті чимало склейок, які є немонтажними за фазою руху, за ракурсом, за крупністю плану. Про найімовірніші причини цих помилок ми з вами вже говорили.

23) При монтажі не порушено осі спілкування («правило вісімки») - дотримано

24) Усі плани в сюжеті збалансовано і сфокусовано - дотримано

25) В усіх планах сюжету витримано горизонт - дотримано

26) В усіх планах сюжету грамотно вибудувано композицію кадру - дотримано

27) У синхронах мікрофон скадровано правильно - дотримано

28) В усіх синхронах звук якісний - дотримано

29) Хронометраж сюжету відповідає потребі розкриття теми - дотримано

30) Заявочний план чітко вводить глядача в тему і привертає його увагу - дотримано

Принагідно знову зверну увагу на те, що крупний план головного героя, звісно, цілком може бути заявочним планом сюжету про цю людину. Але в самому сюжеті були кращі варіанти початку: 1) головний герой танцює з дівчиною (будь-яка дія в кадрі краща за статику), 2) цікавий, доволі емоційний синхрон самого героя.

Післямова (відповідь на коментарі)

У коментарях до попереднього «розбору польотів» обговорювалося декілька ключових тез, із яких можна зрозуміти, що або «коментатори» неуважно читали стартову статтю про критерії цього моніторингу (1, 2, 3), або ж я не дуже вдало деякі з них пояснив. Будемо вважати, що сталося друге, отже спробую пояснити ще раз.

Ваша перша важлива теза: журналістика - не лише ремесло, але й мистецтво. А тому, мовляв, не можна вганяти її в якісь рамки.

Частково погоджуюсь із цією тезою. Так, журналістика - не лише ремесло. Але при цьому спочатку вона ремесло, а вже потім - мистецтво. Особливо ж якщо говоримо про такий консервативний жанр, як новини. Апелюючи до думки про свободу самовираження митця, згадуючи сумну історію Моцарта і Сальєрі, ви забуваєте декілька надзвичайно важливих речей.

Перша і найголовніша з них: новини є насамперед функціональною річчю. Глядач дивиться їх найперше (!) для того, щоб довідатися, що і як відбувалося в світі, в якому він живе. А не для того, щоб насолодитися мистецькими шедеврами авторів! З останньою метою він дивитиметься не новини, а трохи інші речі - суто авторські програми, художнє кіно, картини і так далі. Перепрошую, але коли людина голодна, її не задовольниш переглядом застільних натюрмортів пензля майстрів епохи Відродження. Це точно. Я (глядач) хочу довідатися, що відбувалося сьогодні, а мені показують якийсь хепенінг. Я не задовольнив своєї потреби! Тому й кажу: коли ви ставите в новинах на перше місце творчість і мистецтво, ви зміщуєте пріоритети і підмінюєте поняття. Гадаю, це відбувається несвідомо.

Далі. Щоб ваш глядач міг повноцінно довідатися про подію, йому важливо отримати якісне відтворення перебігу цієї події. Причому побачити її в такий спосіб, наче він сам побачив ту подію, якби на ній побував. Звідси, до речі, «ростуть ноги» переважної більшості запропонованих мною критеріїв оцінки якості інформаційного продукту.

Все просто. Показати події в природний для людського ока й вуха спосіб (абсолютно легко сприйнятний!) - ось найперше завдання журналіста-інформаційника. І лише після цього (аж ніяк не замість цього!) справді починається те, що ви називаєте творчістю. Той, кому «дано», зробить це мистецьки. Або ж той, хто докладе до цього серйозних зусиль. Запевняю: я знаю це дуже добре і як менеджер, і як журналіст, і як тренер: ніякі творчі конкурси не зможуть зробити так, щоби всі служби новин усіх телеканалів було повністю укомплектовано самими «журналістськими талантами». Завжди хтось виконуватиме суто ремісничу, але й суто функціональну роботу в новинах. І вона буде запитана глядачами, навіть якщо у ній не буде «родзинки». А хтось сягатиме висот. Завдяки природному дару або завдяки трудолюбству - не важливо. Але саме ці люди робитимуть неповторними новини кожного конкретного каналу.

Ваша друга теза про те, що якщо слідувати всім стандартам і рамкам правил, усе «обезличується», стає «як під копірку».

Неправда. В житті все не так. І завжди було таке, що з важливої події всі канали робили схожі репортажі. Така вже доля репортажу - це ж просто звіт про подію. Коли різні люди розповідають про одне й те саме, тримаючись однакових фактів, а не вигадуючи щось, чого не було насправді, - виходять схожі розповіді.

Але тут уже й включається творчий момент! І кращим серед усіх конкурентів буде репортаж, у якому репортерові вдалося знайти такі факти-деталі, на які не звернули уваги або до яких не докопалися його колеги-конкуренти; в якому репортерові вдалося взяти ексклюзивний коментар, а всі інші обмежилися одним і тим самим синхроном із пресухи; у якому оператор знайшов класну «верхню точку», щоб показати масштаб події, а всі інші знімали загальні плани «через голови»; в якому операторові вдалося зняти самий початок несподіваної бійки - а всі інші змушені були показувати лише її кінцівку. І так далі, і тому подібне.

Все це неможливо без творчого підходу до нашої професії. Але вибачайте за банальщину: висока творчість починається там, де є вправне володіння ремісничими прийомами. Картини малюють мільйони художників, але тільки одиниці стають всесвітньо відомими. При цьому і Рафаель, і Далі спочатку були учнями великих майстрів. Роками вчилися розтирати фарби, роками відмальовували прості речі за «класичними стандартами». В нашій із вами професії крок до творчості набагато коротший, ніж у написанні музики чи малюванні картин. Але це не відміняє хорошої ремісничої виучки і твердого знання основ професії.

Перш ніж танцювати, слід навчитися ходити. Щоб написати симфонію - треба добре знати нотну грамоту. Я би ніколи в житті не сів за цю невдячну роботу, за цей моніторинг, якби бачив на українських каналах класні професійні новини. А так, вибачайте, ви апелюєте до «високого мистецтва», а показуєте при цьому «паркет» і «шпалери», часто абияк зняті, абияк змонтовані, абияк озвучені. От я вам і пропоную поглянути на свій продукт збоку. Щоб побачити його суто професійні недоліки і позбавитися їх. А тоді - творіть собі на здоров'я! І цей противний «теоретик» Куляс тоді «вимре як клас», бо критикувати стане нічого :). Стану вдячним глядачем ваших високоякісних новин.

Ваша третя теза така: «а звідки ви все це взяли? Зробіть посилання на джерела».

Вже писав про це, утім повторю. Все це я взяв із багатьох дуже різних джерел. По-перше, з власного багаторічного досвіду роботи на різних каналах у різній якості - від репортера до шеф-редактора. Коли кажу про досвід, він включає в себе і те, що я робив самотужки, і все те, чого мене вчили мої керівники й колеги, в тому числі й підлеглі. До речі, більшість закидів цього разу, схоже, зроблено операторами. Тож операторські критерії запозичено (і всебічно обговорено) в тому числі в таких поважних профі, як Вася Сікачинський, Паша Муравйов, Михайло Лебєдєв, Костя Фролов, Слава Кучеренко, Сергій Поляков (я тут називаю лише тих, кого знає без перебільшення весь український операторський цех).

Більшість критеріїв я брав із досвіду тих відомих телекомпаній, на яких мені вдалося стажуватися. Зокрема, Бі-бі-сі (британське суспільне телебачення), ITV (найпотужніша комерційна телекомпанія Великої Британії), REUTERS (потужна світова відеоінформаційна агенція), CBC (канадське суспільне телебачення). Велику частину цих правил (які в коментарях чомусь наполегливо називають радянськими) взято не з якихось підручників, а з внутрішніх технологічних документів уже згаданих телекомпаній, і ще з особистого спілкування з їхніми працівниками різного рівня - від топ-менеджерів і шеф-редакторів до ведучих, репортерів та операторів.

Велику частину цих правил в Україну свого часу приніс Тед Кевіну, перший віце-президент телекомпанії CNN (а це поки що найуспішніший у світі телевізійний інформаційний проект). Кевіну створював інформаційну службу CNN, а потім створив в Україні таку річ, як «Школа новин "Інтерньюз"». Яку згодом - з 2003-го по 2007-й - вів і розвивав я в якості головного тренера. І з якої, до речі, виросла надзвичайно велика кількість нині успішних українських телевізійників.

Так що, як бачите, джерела цих простих вимог доволі авторитетні. Моя робота полягала в їх систематизації, пошуку простих аргументів, які би пояснювали, чому краще робити саме так або чому краще так не робити (оскільки люди завжди опираються будь-яким правилам, допоки самі не зрозуміють їхнього сенсу). І ще - адаптувати їх до суто українських реалій. А далі все це було вживу, на практиці відпрацьовано мною в якості кризового менеджера на 20 українських телекомпаніях - регіональних і центральних. І майже завжди це давало високоякісний і швидкий результат. Я кажу «майже», бо кілька разів справді цього результату не було, бо саме «верхній» менеджмент компанії чинив цим змінам активний супротив. Але це були лише поодинокі історії. І точно - негативних результатів ця система не показала жодного разу.

Сподіваюся, більше запитань щодо джерел цих простих правил у вас не буде.

Ваша четверта теза, якщо коротко, така: «Куляс - не істина в останній інстанції, отже є сенс сперечатися» (як правильно підмітив пан Космополит). Звісно, з будь-якою моєю тезою можна (і треба) сперечатися. Як бачите, я не ховаюся від цих суперечок і готовий терпляче відповідати на всі ваші коментарі (принаймні ті, які «по справі»). У вступі до моніторингу я вже писав: якщо ваші аргументи щодо конкретного критерію будуть сильнішими за мої, я залюбки зміню цей критерій на більш аргументований. І від цього виграє вся система, виграємо всі ми, українські тележурналісти. Але, панове, для цього потрібні аргументи, а не емоції чи оцінки. Тому шукайте ці аргументи й озвучуйте їх у наступних коментарях. До речі, вибачайте, але аж ніяк не може бути аргументом, що щось зробити важко! А ніхто й не казав, що буде легко. Це ж таки доволі складно - робити якісні теленовини. І справжній профі вміє робити не лише те, що робити легко, але й те, що робити дуже і дуже непросто.

Ну, і ще декілька дрібніших тем із ваших зауважень.

Космополит // 26.06.2009 13:01:10

"Синхрон судді - його також скадровано по центру кадру. Крім того, ще більш серйозна помилка - суддя дивиться в камеру!"

Вот это тоже улыбнуло. Какой нехороший судья, не читал учебник Куляса. Дядя, мы работаем с живыми людьми. У нас каждый день происходят "кролики - это не только ценный мех". Сколько раз ни говори человеку, куда смотреть, он будет смотреть туда, куда ему удобно. Он волнуется!

Я прекрасно знаю, що таке працювати з живими людьми, постійно працюю. Але погодьтеся, що ваш коментар є просто самовиправданням. Ось ситуація: ваше професійне завдання - робити якісний продукт. Так, для цього треба докласти зусиль. Не вийшло. Значить, просто не доклали. Щось людині неякісно пояснили. Погано спрацював репортер, який під час інтерв'ю повинен постійно «втримувати» увагу і погляд співбесідника. Не було якісної взаємодії знімальної групи. Недопрацювали, вийшов брак. Згоден із вами, навіть і суперпрофі подеколи помиляються. Але справжній професіонал не шукає в таких випадках самовиправдань, а думає, як зробити так, щоб подібний брак не стався в його роботі в майбутньому. І взагалі, золоте правило справжнього профі: хто хоче зробити - шукає, як це зробити. Хто не хоче - шукає пояснення, чому це неможливо зробити. Між поняттями «не можу» і «не хочу» майже завжди можна сміливо ставити знак рівності.

Космополит // 26.06.2009 00:14:22

Его (Куляса) послушать, так из речи журналиста должна быть напрочь изъята образность, аллегоричность, выразительность. Должно быть тупое перечисление того, что увидела камера.

Я такого жодного разу не казав. Натомість я казав, що образність у новинах є доречною там, де все добре пояснено - картинкою, синхронами і журналістським текстом. Просто увагою глядача не можна ризикувати. Для того, щоб натиснути кнопку на пульті, йому досить і секунди. Отже, весь ваш шикарний образ може призвести до втрати великої частини аудиторії, яка просто заплутається і не дочекається пояснень вашого «польоту думки». Ще раз: пояснювати відразу, образність, алегоричність і виразність - потім. Спочатку новини, а вже потім мистецькі «витребеньки».

Космополит // 26.06.2009 00:14:22

Мне доводилось видеть новости на разных каналах Европы и Америки. Они не делаются по подобным калькам. Сюжеты могут быть и без стендапа, могут быть с панорамами, с отъездами и наездами, с плеча и т. д.

Даруйте, я вже втомився наголошувати, що у всіх, без жодного винятку, новинах можна знайти помилки. Але для того, щоб цих помилок у нашій роботі було менше, треба аналізувати і свій, і чужий досвід. І завдяки йому вчитися. А не виправдовувати свої лажі тим, що такі ж лажі роблять конкуренти, або й взагалі «боги тележурналізму». Останнє - хибний шлях.

Космополит // 26.06.2009 00:14:22

Теоретизировать можно, только не надо навязывать.

А хто ж вам що нав'язує?! Хто він, цей нав'язливий негідник?! Я ж просто показую вам вашу роботу професійним поглядом збоку. А ви, до речі, цілком вільні навіть не читати цього «теоретизування» :)!

Космополит // 26.06.2009 00:14:22

Короче, ...думаю, что эти критерии - частное мнение Куляса.

Бачте, помилилися (див. вище).

oper // 25.06.2009 22:17:16

Спасибо за ответ, но на самом деле ответа так и не получено. Да не отвечу на вопрос о "базовых стандартах" просто потому, что они в крови и я знаю, как оно есть... Это как ответить на вопрос "а как вы дышите?" - где-то так...

Моя відповідь, як і обіцяв: я показав вам, скільки сьогодні є брутальних порушень «базових» речей у звичайних випусках новин. Поки що лише на прикладах Першого і Нового. Почекайте розбору випусків новин інших каналів: гарантую, картина буде такою самою (плюс-мінус, але невеличкий, бо загальний рівень сьогоднішніх українських теленовин, за моєю особистою оцінкою, надзвичайно посередньо-сірий і убогий). Так от, на всіх «піддослідних» каналах, справжню якість новин яких зафіксував цей моніторинг, теж люди вважають, що ті «ази й основи» - в них «у крові». А помиляються при цьому на кожному кроці! Роблять по декілька помилок у одному реченні або в одному плані! То яку ще відповідь вам дати на ваше запитання «навіщо це паперомарательство, навіщо все це пишеться, якщо всі все це знають?» (і без розумувань якогось там Куляса)?!

oper // 25.06.2009 22:17:16

Честно говоря, очень удивило что на прессухах "без проблем всегда есть время поставить штатив для перебивок"... Попробуйте. Когда приезжает 20 камер в тот же УНИАН или пресс-центр Кабмина и когда просто на перебивки дают две-три минуты, я хочу посмотреть, что Вы снимите. <...>

P.P.S. Не считаю, что на "паркетных" сюжетах нужны стендапы... Какой в них информационный смысл? То, что журналист там был? Ну, зритель это и так понимает, слушая... А вот позориться и придумывать велосипед с фонами и ракурсами - приходится. Потому что начальство сказало "НАДО". Так может все-таки не надо?

Я вже багато разів пояснював, по-перше, що «паркету» в новинах взагалі бути майже не повинно! Лише як виняток! Якщо начальство каже «НАДО» - це питання не до мене, а до вашого начальства. Значить, начальство ваше не вміє працювати. Не знає, як робити справжні новини.

Якщо у вас на «прохідній» пресусі (не у президента, і не у Папи Римського, а у звичайного політика-чиновника) є лише 2-3 хвилини на зйомку перебивок, це означає найшвидше некваліфіковану роботу вашого репортера. Значить, що він їде на цю пресуху, не знаючи, заради чого. І відповідно вимагає від вас «писати все, а потім розберемося». Справжні професіонали так не роблять. По-перше, справжні професіонали взагалі вкрай рідко їдуть на пресуху, а докладають власних зусиль, щоб записати з цим чиновником-політиком ексклюзивне інтерв'ю - в зручному місці, з можливістю добре виставити світло, як слід скадруватися і так далі. По-друге, якщо вже вони (професіонали) і їдуть на пресуху, то лише заради одного свого (!) головного питання, яке самі ж і ставлять цьому персонажу. Тоді в оператора завжди є купа часу, щоб якісно назнімати перебивок. Хоча, по-третє, ці перебивки теж аж ніяк не можуть бути в сюжеті «шпалерами» на безкінечному закадровому репортерському тексті. Їх може бути використано лише за прямим призначенням - якщо синхрон потребуватиме редагування, щоб якісно перекрити монтажну склейку. І справжній профі це повинен розуміти.

oper // 25.06.2009 22:17:16

Не считаю, что легко "дышащая" камера - это брак... Тем более на синхронах.

А таки це брак. Бо людина бачить світ стабільно, що б там ми, митці, не говорили. Об'єктив телекамери на плечі в оператора набагато чутливіший за очі в голові людини :). Майте це на увазі! Зйомка синхрону з плеча є виправданою, лише коли синхрон пишеться «на ходу», інтерв'юйований від вас утікає або реально кудись прямує, поспішаючи. Тоді тремтіння камери стає виправданим для ока. В усіх інших випадках - даруйте, але поставте камеру як слід на штатив. Щоб показати світ так, як бачить його ваш глядач!

oper // 25.06.2009 22:17:16

Почему вы считаете, что мало воздуха на стендапах? Голова журналиста должна кадрироваться по центру?!

От таки неуважно ви читаєте! Я ж зовсім інше писав. Голова журналіста кадрується аж ніяк не по центру, а на перехресті умовно третин кадру - в точці уваги за правилом «золотого перетину» (умовно, бо насправді очі журналіста повинні бути за 3/8 частини кадру від верхньої його рамки, вертикально журналіст кадрується за 3/8 частини кадру від правої або лівої рамки кадру). Тоді точно все буде гаразд і з «повітрям» над журналістською головою, і фон (який дає додаткову інформацію на розкриття теми сюжету) буде видно як слід. Я вам це гарантую!

oper // 25.06.2009 22:17:16

Я где-то соглашусь с устаревшими стандартами - мне во многом кажется, что вы путаете новости сиюминутные и проекты-расследвания / истории и т. п., которые снимаются долго и с расстановкой.

Я нічого не плутаю. Так, у повсякденних репортажах не завжди вдається досягти в кожному кадрі ідеальної форми. Оскільки зміст для новин є важливішим за форму, нам доводиться інколи жертвувати якістю форми і ставити в сюжет недосконалі плани, плани з якимись помилками. Якби в репортажах усіх українських новин такі плани (з незначними помилками) були винятком - у цьому моніторингу про якість операторської роботи я б взагалі не говорив! На жаль, такі недосконалі плани є правилом. І навпаки, всебічно якісні плани зустрічаються набагато рідше. Тому про це ми з вами зараз і говоримо. А стандарти відрізняються від швидкоплинної моди тим, що вони дуже довго не застарівають. Бо їх диктує не ваше бажання, і не моє, а примітивна логіка буття.

***

Отже, підсумок простий. Помилок в українських теленовинах наразі набагато більше, ніж знахідок. Отже, є куди рости. Головне - критично оцінювати власні успіхи й аналізувати власні помилки. Успіху нам усім на цьому шляху!

Моніторинг здійснюється в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізовує спільно з Інститутом масової інформації.