У резолюції зазначено, що ПАРЄ може позбавити делегацію Верховної Ради в ПАРЄ аккредитації, а також поставити питання про припинення членства України в Раді Європі, в разі, якщо політична реформа в країні здійснюватиметься з порушенням законодавства і неконституційними методами.

Для ознайомленням з перебігом обговорення у ПАРЄ питання конституційної реформи в Україні учора до Страсбурга відбула офіційна делегація на чолі з першим заступником Голови Верховної Ради України Адамом Мартинюком. До складу делегації, за повідомленням прес-служби МЗС, входять міністр закордонних справ Костянтин Грищенко, перший заступник міністра з питань євроінтеграції Олександр Чалий, представник Президента України у Верховній Раді України Олександр Задорожній. Представники парламентської більшості, комуністи і водночас частина членів української делегації в ПАРЄ розцінили роботу делегатів Моніторингового комітету та їх висновки як втручання у внутрішні справи України. Голова Партії промисловців та підприємців, екс-прем’єр Анатолій Кінах переконаний, що українським політикам не варто „експортувати внутрішні проблеми” на міжнародний рівень:

- Тому, я думаю, що нам треба більше розмовляти не про санкції можливі, а робити все, щоб сконсолідувати волю, ресурси, і сучасними методами захищати інтереси України, національні пріоритети, честь і гідність власної держави. І тоді ніякі ні ПАРЄ, ні інші міжнародні організації не будуть так втручатися у наші внутрішні справи. І я впевнений, що цього можна досягати не ультиматумами, не погрозами, а тільки на основі чіткої сучасної аргументації, в основі яких - національні інтереси, честь і гідність держави. І я впевнений, що тільки так можна вирішувати ці питання, включаючи те, що сьогодні буде розглянуто на засідання ПАРЄ.

Комуніст Валерій Мішура переконаний, що до Ради Європи Україна не мала б вступати без публічного обговорення цієї пропозиції. Слухання „українського питання” у ПАРЄ Мішура вважає неогрунтованим.

- Ми вважаємо, що ніякої кризи конституційної в Україні не існує. Тому що всі інститути влади сьогодні працюють, виконують свої функції. У нас існує сьогодні парламентська криза і ця парламентська криза виникла перш за все тому, що деякі політичні сили хотіли би нав'язати свій сценарій розвитку подій в Україні. Ми цього не сприймаємо і коли Рада Європи, не розібравшись глибоко у тому, що відбувається в Україні, виносить, не знаючи, навіть, деяких деталей українських.

Дипломат, заступник голови Української народної партії Антон Бутейко запевняє, що не можна розцінювати дії європарламентаріїв як втручання у внутрішні справи України:

- Я знаю, як дуже не просто включити в порядок денний будь яке питання. І тому, якщо парламентарі Ради Європи пішли на включення цього питання щодо ситуації в Україні, то це виключно і заслуга опозиції, і є свідченням, наскільки серйозними є порушення в політичному і правовому житті України, наскільки воно не відповідає принципу верховенства права, до чого ми маємо йти і що є одним з найважливіших принципів у діяльності європейських держав.

Лідер УНП, член фракції „Наша Україна” і делегат Верховної Раду у ПАРЄ Юрій Костенко повідомив із Страсбурга, що резолюція була прийнята у редакції Моніторингового комітету з незначними поправками:

- Знято було лише один 7-й пункт, який фактично відноситься не до юридичних формулювань, а до оцінки ситуації: чому так відбувається в Україні. По всьому іншому Парламентська Асамблея слідувала рекомендаціям Моніторингового комітету, і та резолюція, як на нас, зараз дозволяє знову шукати компроміс між різними політичними силами, і що дуже важливо, вона вимагає при внесення конституційних змін максимально враховувати висновки Венеціанської комісії. Тому що всі ті поправки, які начебто проголосувала більшість, вони здебільшого суперечать висновкам Венеціанської комісії. Ну і останнє – це те, що у випадку, коли не буде спрямовано в конституційне русло процес так званої політичної реформи, якщо Президент, як гарант конституції, не забезпечить проведення прозорих і демократичних виборів у жовтні цього року Президента нового, то тоді Парламентська Асамблея розпочне процедуру призупинення членства України в цій міжнародній організації.

Член фракції „Народовладдя”, делегат українського парламенту в ПАРЄ Орест Климпуш вважає рішення Парламентської Асамблеї упередженим. Він переконаний, що жодних економічних та політичних наслідків для України резолюція не матиме:

- Та які? Ніякі. Це рекомендаційна справа. Просто привертає увагу і все. Заставить всіх краще думати, шукати шляхи вирішення цих питань.

Віце-спікер українського парламенту Адам Мартинюк, який очолює делегації українських народних депутатів в ПАРЄ, погоджується зі своїм колегою з фракції „Народовладдя”, що серйозних санкцій з боку європейських країн Україні чекати не варто:

- Ясно, що взагалі це не може бути справедливим (рішенням -МЦК), якщо воно упереджене і приймається 46 голосами замість 600.

Постійний делегат українського парламенту у ПАРЄ, член фракції „Наша Україна” Роман Зварич стверджує, що європейських депутатів стурбував не стільки зміст пропонованих змін до Конституції України, скільки процедура внесення цих змін:

- Ну це, звичайно, вже у сфері спекуляцій, але я думаю, що буде жорстка реакція з боку окремих фінансових інститутів, з боку певних візиторів і, також на двосторонньому рівні, можуть бути переосмисленні як політичні так і економічні стосунки. Не виключено, що можуть бути навіть відмінені квоти по ввезеню окремих видів наших товарів в ці країни. Тобто я думаю, що реакція буде досить швидка і жорстка.

Політолог Михайло Погребинський вважає, що рішення ПАРЄ могло б бути будь-яким, оскільки преставникам Європейських парламентів все-одно за що і як голосувати:

- Я вам скажу, я там багато разів бував, і 90% людей там, яким абсолютно "по барабану". Що тут? Як тут? Вони просять дуже, та невеличка група, вони хочуть когось переконати. А їм все одно. Можуть навіть проголосувати за таку, я вважаю, ну, прикро, тому що рахуватися більшість, і ті, хто підтримує реформу, рахуватися з таким рішенням ніхто не буде. І зрозуміло, що ніхто не вилучить Україну з Ради Європи. Це також зрозуміло. Тому це просто хвилі на поверхні, демонстрація, символічна демонстрація підтримки одних політичних сил проти інших. Я так це розумію.

Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) є найстарішим в Європі міжнародним парламентським інститутом. Це складова частина Ради Європи, що була утворена у 1949 році. ЇЇ діяльність спрямована на вироблення європейських конвенцій та угод, на основі яких у різних державах-учасницях відбувається зміна законодавства і приведення його у відповідність до цих документів. Зараз до ПАРЄ з правом вирішального голосу входять делегації 45 країн-членів Ради Європи. Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 року, водночас отримавши 12 місць у Парламентській Асамблеї. Україна є однією з 8 держав-членів Ради Європи, за якими зберігається і залишається процедура моніторингу щодо виконання зобов'язань та домовленостей, що їх взяла на себе країна під час вступу до РЄ. Більшість з них вже виконана: ратифіковано значну кількість європейських конвенцій та угод, скасовано смертну кару, змінено роль та функції Генеральної прокуратури, закрито Чорнобильську АЕС, приведено до відповідності з європейськими нормами українське законодавство тощо. Втім, за висновками експертів ПАРЄ, "реальна імплементація документів, що ратифікувала Україна, в окремих випадках є неможливою". ПАРЄ неодноразово піддавала критиці дії української влади з точки зору європейських юридичних норм, зокрема, як неконституційну було розцінено ініціативу проведення референдуму у 2000 році. Крім того, експерти ПАРЄ як недостатні оцінюють дії України щодо існування вільної преси та забезпечення прав людини. У зв'язку з цим у 2003 році ПАРЄ ухвалила рішення щодо продовження процедури моніторингу відносно України.