Про це сказав британський міністр у справах Європи Деніс Макшейн на зустрічі у Лондоні у третю річницю загибелі журналіста.

"Вільна преса є необхідною умовою членства в ЄС", - сказав Макшейн. Раніше того ж дня він повернувся з Києва, де підняв ці питання "на найвищому рівні" – з віце-прем'єр-міністром Дмитром Табачником та іншими міністрами.

Мирослава Гонгадзе, вдова журналіста, була головним учасником зустрічі, організованої Національною спілкою журналістів Великобританії та Ірландії.

"Три роки тому я стояла на вулиці перед нашим домом, зі своїми дітьми, чекаючи на чоловіка. І він ніколи не повернувся", - сказала Мирослава на конференції журналістів, захисників свободи слова та інших активістів. "Ті перші дні були найскладнішими. Було складно дізнатися що-небудь про те, що сталося". Мирослава знайшла міжнародну підтримку та підтримку українців, які вийшли з акціями протесту на вулицях, але нікого з української влади. Вона сказала: "Я не вірю, що українська влада проведе справжнє розслідування. Знову і знову вони кажуть, що розслідування підходить до завершення. Я більше їм не вірю".

Вона сказала, що "боялася", коли генеральний прокурор Святослав Піскун оголосив би, що знайшов виконавців убивства – і залишить організаторів безкарними.

Листи колишнього співробітника служби безпеки Ігоря Гончарова, разом із "плівками Мельниченка", показали "повну картину злочину від його замовлення до виконання". Але після "трьох років упередженого і неефективного розслідування" Мирослава не вірить, що вбивство Георгія буде розкрито "як мінімум, до того часу, поки нинішній президент України залишається при владі".

Вона сказала, що справа Гонгадзе, а також інших журналістів і політиків у країнах колишнього СРСР, чиї переслідувачі залишилися безкарними, показали необхідність міжнародної спільноти "не тільки відслідковувати і реагувати на такі політично мотивовані злочини, але також брати активну участь у їх розслідуванні".

Міжнародні і неурядові організації повинні виробити механізм, який дозволить їм "розслідувати резонансні злочини, до яких були причетні представники державної влади". Такий механізм, навіть якщо не буде легального обвинувачення, зможе "встановити хоч би часткову справедливість для жертв, викривши справжніх замовників і виконавців злочину". Такий механізм розслідування створить форму міжнародної відповідальності.

Алла Лазарєва з Інституту масової інформації, який на початку цього місяця опублікував повний текст листів Гончарова, сказала на мітингу: "Тільки спільний міжнародний тиск може призвести до того, що люди, які замовили вбивство Гонгадзе, будуть притягнуті до відповідальності". У відповідь тим, хто казав, що український президент міг прямо не замовляти вбивство, вона сказала: "Може й ні. Але він був відповідальний за розслідування. І той факт, що воно було ефективно заблоковане протягом більше ніж двох років, важливо саме по собі".

Роберт Шоу з Міжнародної федерації журналістів сказав, що уже три роки змарновані від часу смерті Гонгадзе. МФЖ встановлює, хто відповідальний за провал розслідувань і чому, сказав він. Саймон Батт, голова східноєвропейського відділу зовнішньополітичного відомства Великобританії, сказав, що "необхідність повного, прозорого розслідування справи Гонгадзе залишається пріоритетом" україно-британських відносин. Вона також "залишається у центрі уваги" в ЄС, який прийняв пропозицію Британії зробити серйозну заяву на третю річницю смерті Гонгадзе.

Джеремі Дір, генеральний секретар Національної спілки журналістів, сказав, що Союз був надзвичайно занепокоєний повідомленнями про смерть Гончарова і припущенням, що були прикладені зусилля, щоб прикрити "виконавчу вертикаль", яка призвела до смерті Гонгадзе. Союз також був обурений нездатністю Ради Європи протидіяти українській владі більш ефективно, і заявив, що розпочне кампанію, разом з урядом Великої Британії, через ЄС.

Європейська федерація журналістів закликала національні спілки відзначити річницю смерті Гонгадзе протестами. Національна спілка журналістів отримала повідомлення з Ірландії, Італії й Голландії, що листи з протестами були надіслані в українські амбасади, і від спілок Ісландії, Угорщини та Греції, які розпочали спеціальні кампанії, щоб привернути увагу громадськості.