Від нього дізналися, про стан здоров’я Анатолія Наумова - почуває себе добре, приступив до виконання своїх обов’язків. 17.07.2003 року у Запоріжжі скоєно напад на виконуючого обов’язки гендиректора запорізького обласного тижневика “Досье” Анатолія Наумова. Напад було скоєно близько 20.30 в під’їзді будинку, де проживає журналіст. Журналіст одержав удар по голові. Зловмисник або зловмисники після нападу зникли, спроби щось вкрасти у журналіста не було. Анатолія Наумова було доставлено до лікарні, де йому наклали на обличчя й голову 9 швів.

ІМІ зв’язався з головним редактором тижневика “Досье” Валерієм Полюшком.

Від нього дізналися, про стан здоров’я Анатолія Наумова - почуває себе добре, приступив до виконання своїх обов’язків.

IМІ: Нам стало відомо, що 17 липня 2003 року в Запоріжжі було скоєно напад на в.о. гендиректора запорізького обласного тижневика “Досье” Анатолія Наумова. На думку шеф-редактора , напад міг бути пов’язаний з професійною діяльністю журналіста. Чи підтвердилася ця версія в ході слідства? Чи, може, вона була спростована?

В.П.: Результатів слідства ми не знаємо, які версії розробляються, не знаємо теж, але слідство, напевно, враховує нашу версію про зв’язок із професійною діяльністю. Постанови про порушення кримінальної справи не бачили.

ІМІ: Нам відомо, що розслідування проводить Орджонікідзевський РРВС міста Запоріжжя. Чи звертались ви до них? Стан здоров’я Наумова дозволяє йому зараз працювати?

ВП: Анатолій Наумов уже вийшов на роботу, ви маєте можливість поговорити з ним особисто .

ІМІ: Ми чули, що ваша газета популярна серед місцевого населення.

В.П.: Справа в тому, що газета “Досье” – досить “гостра газета”. Газета піднімає серйозні тами, дає аналітичні матеріали. Часто за цим стоять чиїсь інтереси. У Запоріжжі є багато газет, які подають матеріали, які не несуть ніякого інформаційного навантаження. Ми маємо всі підстави вважати, що напад міг бути пов’язаний з професійною діяльністю.

Історія, яка трапилася с Анатолієм Наумовим – не перша наша неприємність. Майже рік тому була порушена кримінальна справа по факту пограбування моєї квартири, пізніше було пограбувано офіс редакції. Ми вважаємо, що це може бути одним ланцюжком.

ІМІ: Напередодні 17 липня 2003 року чи була якась інформація про розробку Наумовим якогось матеріалу, підготовку до публікації статті?

В.П. Особисто він не розробляв, але він - керівник, і жоден матеріал не друкується без його участі. Ми анонсуємо матеріали у кожному номері тижневика на останній сторінці. Після одного такого з анонсів пограбували редакцію. У той час ми викривали в статті деякі речі, і не приховували в анонсі, що готується такий матеріал. Я разом з Наумовим виїжджав на місце події, знаю коло його знайомств, розмовляв з великою кількістю людей, з якими Анатолій спілкується. Усі говорять про нього як про спокійну та врівноважену людину. Я не маю іншої версії. (Маються на увазі побутові мотиви - ІМІ).

Нещодавно в Запоріжжі проходили вибори мера міста. Ми разом з покійним мером Олександром Поляком створювали нашу газету. Під час виборів у нашій газеті була ситуація, як у 1917 році : газеті погрожували, був встановлений цілодобовий піст міліції, близько трьох тижнів вхід був тільки за перепустками. Дійшло до того, що газету, яку ми друкуємо в Дніпропетровську, привозили під охороною озброєних міліціонерів. До видання був дуже великий інтерес, у першу чергу, інтерес до того, кого з кандидатів газета підтримує.

ІМІ: Чи можна сказати, що до слів авторів матеріалів прислуховуються і що вона формує суспільну думку?

В.П. Саме так. Газета має свою аудиторію. У лютому склалася така ситуація, коли нам довелося робити повторний випуск, тому що матеріали газети ксерокопіювали на підприємствах. Унікальний факт. До нас приходили і просили продати за 6 гривень, коли газета коштує 60 копійок.

ІМІ: Який у вас тираж?

В.П.: Близько 100 тисяч і 110 на виборах. Ми газету не друкуєм, якщо нам її не замовляють.

ІМІ: А кого ви підтримували на виборах?

В.П.: Людину, яка, на нашу думку, буде йти шляхом покійного мера – Карташова.

Унікальність ситуації в тому, що ми, підтримуючи представника влади, зазнали погроз. Ми не опозиційна газета й не “ПРОВЛАДНА”. Незважаючи на те, що одним з засновників був Олександр Поляк, він не зобов’язував нас накладати табу на якісь теми. Нам дуже імпонує девіз деяких київських газет “Життя з відкритими очима”. Наш принцип - об’єктивне викладення інформації.

До інтерв’ю підключився Анатолій Наумов

ІМІ: Анатолію, Ви пов’язуєте напад з якоюсь конкретною статтею чи з діяльністю як в.о. директора?

А.Н.: Статей я пишу багато, вони друкуються майже в кожному номері газети, але в даному випадку я впевнений, що це більше пов’язано з моєю діяльністю як в.о. директора.

ІМІ: Розслідування проводить Орджонікідзевський РВВС міста Запоріжжя. За якою статтею порушена кримінальна справа? Чи інформують вони Вас про хід слідства?

А.Н.: Розслідування проводить слідчий Маргарита Колєснікова. На мою думку, правоохоронці досить активно працюють в цьому напрямку. Співробітники міліції активно спілкуються зі мною, опитують сусідів. Проте на разі результатів поки що немає. Я контактую з ними майже кожного дня. Фоторобот нападника поки також не зробили.

ІМІ: Скільки було нападників? При нападі щось говорили?

А.Н.: За моїми відчуттями, нападник був один, судячи по ударах. Бив він мовчки, нічого при цьому він не говорив.

ІМІ: Анатолій, чи зміниться Ваша позиція як журналіста на майбутнє: ви обходитимете “гострі кути”, уникатимете “гострих” публікацій?

А.Н.: Обережничати – дати привід сісти собі на шию. На майбутнє буду поводитись ЖОРСТКІШЕ. Ми не з тієї когорти.