Любов Медведчука і Марченко як елемент політпропаганди

29 Липня 2003
2466
29 Липня 2003
12:26

Любов Медведчука і Марченко як елемент політпропаганди

2466
Головним героєм вечірнього телеефіру минулих вихідних стали щічки Віктора Медведчука. У суботу та неділю на всю країну протранслювали поцілунки глави АП з Григорієм Суркісом, Леонідом Кучмою, Віктором Януковичем і навіть Михайлом Касьяновим.
Любов Медведчука і Марченко як елемент політпропаганди
У суботу в ТСН, а у неділю в "Подробицях тижня" і "Вістях тижня" вийшли сюжети про вінчання Віктора Медведчука та Оксани Марченко. Ці інформповідомлення були однакові по відео й ідентичні за змістом.

Загалом було показано близько 20 поцілунків. 12 з них прийшлося на Медведчука, якого тричі чмокнули Суркіс, Кучма, Янукович і Касьянов. Крім того, щось перепало і Оксані, але камера на ній не концентрувалася.

Із відеоряду було видно, що поздоровити Медведчука прийшли також Ринат Ахметов, Віктор Пінчук, Олена Франчук, Людмила Кучма і невідома українцям жінка з рудим волоссям, яка ішла під руку з Касьяновим (імовірно, його дружина).

Варто також сказати, що телеканали не звернули увагу, що подія була історично застарілою на цілий тиждень – глава АП і телеведуча узаконили свої відносини перед Богом ще позаминулої суботи. Отже, є очевидним використання темнику навколо вінчання Медведчука.

В принципі, слід було б лише радіти кроку неочікуваної відкритості глави АП. Однак не варто забувати, що до цього Медведчук був безпрецедентно закритим. Не спілкувався з пресою, за півтора роки дав три інтерв'ю і одну прес-конференцію про "Кольчуги". І раптом таке бажання поділитися з усією державою своїм щастям!

Форма, і головне, синхронність появи однакових сюжетів у минулі вихідні змушує шукати політичний підтекст у цій світській хроніці.

Відомо, що Медведчук готовий різко виходити за рамки офіціозу у необхідні моменти. Наприклад, так було перед виборами 2002 – дехто ще, можливо, пам'ятає дику новорічну передачу, де Медведчук був Дідом Морозом, а Оксана – його онучкою. Чи кліпи з нарізанням перця і смаження млинців.

Для Медведчука гра у публічність є інструментом у політичній боротьбі. І зараз його весілля стало надбанням народних мас завдяки гостям, в обіймах яких главі АП треба було засвітитися. В першу чергу – Кучма. Також можливо, не випадково день весілля співпав з приїздом до Криму російського прем'єра.

"Це PR, це сигнал для еліт, який продемонструє усім, що Медведчук на плаву, ніхто його не звільняє, він залишається другою людиною в державі – після Кучми. Весілля – річ інтимна. Але з точки зору Медведчука-політика гріх було б не використати своє весілля для власного політичного самоствердження", - вважає політолог Володимир Полохало.

"Я не думаю, що Кучма був у захопленні від такого запрошення [на весілля]. Бо Кучма не міг не розуміти, що така демонстрація покаже його не тільки професійне ставлення до Медведчука. А продемонструє, що Медведчук залишається однією з найбільш близьких осіб до Кучми. Можливо, Кучма не очікував такого широкого показу. А Медведчук використав президента".

При цьому в трансляції весілля Медведчука і Марченко Полохало не бачить "ноу-хау з точки зору світового досвіду – адже на Заході весілля відомих особистостей є елементом PR".

Водночас редактор сайту "Детектор медіа" Наталія Лігачова вважає суботні сюжети скоріше чистим PR Медведчука: "Я не бачу жодного іншого підгрунтя, ніж підняти значимість цього політика".

"Нічого поганого у таких сюжетах немає, вони повинні з'являтися завжди. На Заході такі події не є закритою інформацією. І навколо теми весілля іміджмейкери Медведчука підігрівали тему. Була запущена інформація, потім її спростовували, потім зробили "утєчку" фотокарток на сайтах".

Лігачовій запам'яталося, як в сюжеті на "Інтері" розповідали про інших світових політиків, які одружилися на журналістках (німецькі канцлери Герхард Шредер та Віллі Брандт, глава Федеральної резервної системи США Алан Грінспен, аргентинський президент Карлос Менем).

"Таким чином Медведчука було співставлено по значимості з цими політиками", - зазначила Лігачова.

Інший політолог Віктор Небоженко не перебільшує значимість сюжету для глядачів: "Насправді у нас немає еліти, а у широкої маси немає інтересу, хто розлучається або одружується серед політиків. Тому наша псевдоеліта перебільшує значення цієї подій. І це не настільки цікаво населенню, як це було б у Європі, де про це писали б усі таблоїди".

При цьому Небоженко бачить інші висновки із такого публічного розголосу навколо весілля Медведчука: "Робиться чергова PR-спроба довести, що у Медведчука все гаразд, і він щасливіше, ніж думають його супротивники.

Друге. Весілля – це спроба знайти привід зібрати всіх разом перед загрозою наступу Ющенка. Просто так на нараду не скличеш людей, які протягом року з'ясовують відносини між собою. А це була спроба зібратися і вирішити, як жити далі.

І третє. Це була спроба показати всім шарам суспільства: ми – еліта, а ви – ні. Цей склад гостей, і митрополит Володимир, який вінчав – це своєрідне звертання до менш багатих: ми – захмарна еліта, а ви – нижче, просто українська буржуазія".

P.S. "Українська правда" намагалася з'ясувати причини одночасної появи сюжету про весілля Медведчука і Марченко на всіх трьох центральних каналах, до того ж близьких до СДПУ(О). На "Вістях тижня" прокоментувати подію не змогли через відпустку редактора програми, так само відпочиває і Вячеслав Піховшек.

Редактор інформаційно-аналітичної служби "Інтеру" Олексій Мустафін повідомив, що при демонстрації сюжету вони жодними директивами не користувалися, а поставили його в ефір, оскільки він був "цікавий глядачам".

При цьому в сюжеті було використано відео УТ-1. За його словами, вони були б готові розповісти про подію в житті Медведчука і Марченка ще минулого тижня, однак не було відеоряду. Такий же великий розрив у часі Мустафіна не лякає – оскільки "це не новинний сюжет, а світська хроніка".

Мустафін також повідомив, що під час демонстрації сюжету про весілля Медведчука і Марченко було зафіксовано найвищий рейтинг протягом неділі. "При загальному рейтингу минулих "Подробиць тижня" 8,8% рейтинг сюжету склав 11,3%. "Тому з точки зору інтересу глядача цей сюжет був виправданим", - сказав Мустафін.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2466
Читайте також
13.03.2010 13:23
Олег Вергеліс, «Дзеркало тижня»
22 161
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 332
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду