Нашуміла минулого року історія з відключенням трансляції російських телеканалів учора набула продовження. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на свому засіданні скасувала своє ж рішення від 5 листопада минулого року, яким вона тимчасово дозволила кабельникам ретранслювати російські «Первый канал. Всемирная сеть» та канали групи «Цифровое телесемейство» у обмін на їхню обіцянку «у розумні строки» привести свою діяльність у відповідність до вимог українського законодавства.

Нацрада констатувала: жодних кроків у цьому напрямку російська «перша кнопка» не вжила, тому якщо протягом найближчих півтора місяці «Первый канал. Всемирная сеть» не виконає своїх же раніших обіцянок, Нацрада просто заборонить ретранслювати цей канал кабельникам. Пікантність ситуації полягає ще й в тому, що за «останнє попередження» російському «Первому каналу» проголосували фактично ті самі члени Нацради, які минулого тижня дозволили «Радіо One» змінити позивний на «Радіо Алла», чим накликали на себе звинувачення у лобіюванні російського продукту.

Про те, чи варто пов'язувати «проросійські» і «антиросійські» рішення Нацради, чому Нарада тримає зуб на «Первый канал» і скільки у вчорашньому рішенні Нацради політики, «Главред» розмовляв з членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Владиславом Лясовським.

- Пане Владиславе, з чим пов'язане рішення про відміну ранішого рішення Нацради з питань телебачення і радіомовлення про дозвіл ретрансляції російського Першого каналу?

- У рішенні №1870 від 5 листопада минулого року містились певні зобов'язання, які брала на себе компанія «Первый канал. Всемирная сеть» та ті телеканали, які входять в її пакет, щодо того, щоб легітимно виходити в ефір на території України. За цей час жодного кроку назустріч з боку цих каналів щодо виконання їхніх обіцянок не було. Ми чекали півроку хоча б якоїсь інформації, якогось контакту. Ми цього не дочекались і тому прийняли таке рішення, на жаль. Я підкреслюю, на жаль, бо для нас це теж не дуже приємні речі. Ми розуміємо, що краще працювати у порозумінні і на якихось здорових компромісах. Поки що ми цього не досягли.

Але ми зробили, на наш погляд нормальні речі: ми вживаємо не якихось миттєвих кардинальних заходів, а даємо їм ще півтора місяця для того, щоб привести свою діяльність у  відповідність з законодавством. Ми очікуємо, що з боку цих каналів все-таки будуть якісь зрушення, вони якимось чином все ж таки відреагують на наше попередження і використають цей проміжок часу, щоб вийти на обіцяний ними ж самими результат.

- Чи не могли б ви у кількох словах розповісти, яких саме заходів щодо адаптації мали вжити ці канали для того, щоб зараз до них не виникало претензій з боку Нацради?

- По-перше, вони самі задекларували, що «Первый канал. Всемирная сеть» сформує спеціальну міжнародну версію «Первого каналу» з урахуванням вимог українського законодавства, які висуваються до телевізійних каналів, що транслюються у кабельних мережах України...

- А про які саме вимоги йдеться, і чим принципово не підпадає нинішній контент цього каналу під ці вимоги?

- Питання тут не в контенті, а в певних розбіжностях у наповненні рекламою, в використанні авторських і суміжних прав і питаннях, пов'язаних з мораллю та етикою. Елементарна річ: 23:00, тобто година, після якої можна показувати певні програми чи рекламу алкоголю в Україні, в Україні і Росії - трошки в різні часи.

По-друге, у листі пана Дубового, генерального директора телекомпанії «Первый канал. Всемирная сеть», датованому листопадом минулого року йшлося про те, що його компанія зобов'язується «в разумные сроки» узгодити з Нацрадою весь комплекс зоходів щодо адаптації телевізійних каналів «Первый канал. Всемирная сеть», а також каналів групи «Цифровое телесемейство» («Дом кино», «Музыка Первого», «Время далекое и близкое», «Теленяня», «Телекафе») до вимог законодавства України.

В іншому абзаці цього листа йдеться про те, що компанія зобов'язується заключити договір с зареєстрованою на території України юридичною особою, яка має право на ретрансляцію каналів «Первый канал. Всемирная сеть» та каналів «Цифровое телесемейство» у кабельних мережах.

Інформація щодо виконання будь-якої з цих позицій на сьогоднішній день у Нацраді відсутня.

- Чи надійшла якась реакція на ваше рішення від самого «Первого каналу»? Вони, принаймні, в курсі, що у них є півтора місяці для того, щоб виконати свої ж обіцянки?

- Всі наші рішення є абсолютно відкритими, їх можна побачити на нашому сайті, в бюлетені, якиий ми випускаємо. Я думаю, що якщо ви знаєте, то вони напевно теж все це знають (сміється). Це не є секретом ні для кого, але зараз, знову ж таки, починаються якісь політичні ігрища з цих питань.

- А чи є справжні підстави для політизації цього питання?

- Я хочу підкреслити, що жодних політичних підтекстів у цьому рішенні абсолютно нема. Між нами була домовленість про те, що будуть зроблені абсолютно чіткі, прозорі кроки для того, щоб вийти на певні конструктивні можливості. Ми теж були зацікавлені у тому, щоб для інших телеканалів - не тільки російських, а й усіх інших, які не підпадають під дію Конвенції про транскордоннне мовлення, - був приклад, на якому можна було б показати, як треба працювати, виконуючи всі вимоги чинного законодавства України. Ми усіляко сприяли, щоб «Первый канал. Всемирная сеть», який, на наш погляд, не був найбільшим порушником, все ж таки зробив цей перший конструктивний крок на зустріч тому ж самому українському глядачу.

Закон є чітким, він обумовлює наші можливості і ми, на жаль, повинні реагувати, бо ми не можемо примушувати один канал виконувати норми законодавства, а в цей час інші канали, які виходять на тій самій території і на ту саму глядацьку аудиторію, можуть собі дозволяти не виконувати ці норми закону. Це не є справедливо і на мій погляд і на наш погляд - погляд Національної ради.

Тому ми будемо приводити у відповідність до норм чинного законодавства діяльність всіх без винятку телеканалів, які виходять на території України. Але ми будемо робити все можливо, щоб ці питання вирішувались не такими непопулярними кроками як цей, а все ж таки представники цих каналів з розумінням ставилися до вимог українського законодавства і нормально працювали.

При цьому для цих каналів подібна до нашої ситуація не є сюрпризом чи новиною як на території колишнього СРСР, так і взагалі на території Європи. Ви, напевно, знаєте, що існує декілька версій того ж самого каналу «Первый канал. Всемирная сеть»: є версія для Прибалтики, є для Європи, для Ізраїля, для США і так далі. Тобто вони розуміють, що під певні регіони треба робити трошки інший контент-продукт, який буде адаптований до певних норм цих територій. Чому вони не можуть чи не хочуть цього робити для України - нам незрозуміло.

Якби Росія зараз, як Україна, була в півкроку від входження в перелік країн, які входять до Конвенції про транскордонне мовлення, взагалі жодних питань би не було, тому що ця Конвенцією встановлює чітку, прозору процедуру, яка дозволяє всім каналам країн, які є учасниками Конвенції, абсолютно спокійно обмінюватись своїми програмними продуктами. Так, там є певні рамки, в яких треба працювати, але вони абсолютно чіткі для всіх країн, нема такого, що для Великобританії одні умови, для Франції - інші, а для Росії - треті. На жаль, сьогодні Росія не входить в перелік країн, які підпадають під дію Конвенції про транскордонне мовлення, навмисно чи ненавмисно вони до цього ще не дійшли. Тому є певні розбіжності між нашим законодавством, яке є максимально адаптованим до європейських норм мовлення, і російським, де це поки що не так.

- Минулоріч після ухвалення подібного рішення Нацрада стикнулася з політичним тиском на себе, як зсередини України, так і ззовні...

- Я хочу ще раз наголосити: Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не є політичним органом. Якщо ви в Німеччині маєте можливість їхати по автобану, трохи випивши пива, і це абсолютно нормально, то якщо ви заїжджаєте на територію України з німецькими номерами і теж випили пива, вас за це оштрафують або заберуть машину на штрафмайданчик. Чому? Тому що інші правила діють! І ваші правила, за якими ви їздите в Німеччині, не співпадають з нашими, і вам треба все-таки якимось чином адаптуватися до українських правил.

Ще раз наголошую: Нацрада не є політичним органом. Тому закон і Верховна Рада, ті ж політики, вимагають від нас, щоб ми чітко виконували закон і контролювали виконання чинного законодавства телерадіомовниками на території України. Ми це робимо. Не подобається? Є Верховна Рада, є інші політичні важелі, механізми, через які можна міняти ситуацію: чи змінити чинне законодавство, чи надати якісь інші можливості для каналів, які не підпадають під юрисдикцію українського законодавства - будь ласка, але це вже питання не до Національної ради.

У нас є закон і наші положення, згідно з якими ми виконуємо свою роботу. Якщо ви хочете щось змінити, - будь ласка, міняйте на законодавчому рівні як суб'єкти азконодавчої ініціативи і так далі, і тому подібне. Ми будемо підтримувати і виконувати ті рішення, які ви приймете як політики.

- Традиційний аргумент опонентів Нацради - що ви начебто таким чином позбавляєте людей можливості дивитись їхні улюблені програми...

- Вибачте, 85-90 відсотків всіх програм, які виходять на цьому каналі, з перекладом чи з титруванням, чи з адаптацією, але вже виходять на українських телеканалах. Просто візьміть і співставте, що виходить на телеканалі «Первый канал. Всемирная сеть»,  і які з цих програм виходять на ТРК «Україна», на «1+1», «Інтері», і ви побачите, що всі найрейтинговіші, найпопулярніші програми і серіали виходять на українських каналах.

То що втрачає глядач? Майже нічого. Це є виключно політичні ігри і не більше. Що стосується тих же серіалів, то українські компанії навіть в умовах кризи закуповують серіали з тієї ж Росії за великі гроші. І коли вони починають їх транслювати, то виявляється, що на іншому каналі, який теж транслюється у тій же кабельній мережі на території України, виходить вже 20-та - 30-та серія того ж серіалу. Вибачте, то хто буде його дивитись, якщо його можна було ще півроку тому почати дивитися на іншому каналі? Це - по-перше. А по-друге, зрозуміло, що це впливає на рейтинги українських телеканалів, тому що люди будуть менше дивитися українську версію, а отже українська компанія навряд чи зможе «відбити» витрати, які вона вклала на придбання цього серіалу.

- У часовому відношенні рішення щодо російських телеканалів співпало зі змінами у  керівництві Нацради...

- Це абсолютна випадковість. Ви ж розумієте, півроку - це абсолютно достатній строк для того, щоб хоча б натякнути на те, що компанія робить бодай якісь кроки назустріч, натякнути хоча б на мінімальне виконання домовленостей і своїх обіцянок піврічної давності. На жаль, жодного такого сигналу до нас не надходило.

- До речі, чи прийняла Нацрада відставку пана Шевченка?

- Ні. Ми абсолютно не хотіли і не хочемо цього робити, і будемо намагатися зробити все можливе для того, щоб переконати Віталія Федоровича залишатися головою. Ми можемо приймати різні рішення, але колегіальний орган для того і є колегіальним, щоб у кожного його члена була своя особиста думка, але остаточною була думка більшості. Тому не треба з цього робити якісь проблеми і ухвалювати такі кардинальні рішення. Ми будемо намагатися переконати його в тому, щоб він залишався.

Зараз Віталій Федорович перебуває у відпустці. Вчора на вимогу одного з членів Національної ради ми розглядали це питання, але вирішили, що остаточне рішення з цього приходу ми приймемо тільки за його участі. Позаочі ми робити цього не будемо.

- Можна звернути увагу на те, що за скасування рішення від 5 листопада голосували фактично ті самі люди, які підтримали рішення в історії з «Радіо Алла»...

Ну, це взагалі нонсенс. Ті самі люди, як кажуть в пресі, дають начебто російській радіостанції (хоча насправді це не так) виходити в Україні і тут же забороняють російські канали. Я думаю, це чиста гра якась і не більше. Ці рішення між собою не пов'язані.

- Минулого року після того, як Нацрада ухвалила рішення про заборону ретрансляції російських телеканалів, частина українських кабельних операторів продовжувала їх транслювати і не отримала за це жодного, бодай формального, покарання. Тоді багато говорили про те, що Нацрада не може забезпечити виконання свого ж рішення. Чи побачимо ми схожу картину у цьому відношенні зараз?

- По-перше, ми нікого не забороняємо і не хочемо забороняти. І формулювання «якісь канали заборонено» - це неправильно, нечітко і юридично невірно. Ми кажемо, що дозволяється транслюватися абсолютно всі телеканали, які підпадають під норми чинного українського законодавства. І ми кажемо, кричимо навіть: приведіть, будь ласка, свою діяльність у відповідність до українського законодавства, зробіть так, щоб ваші рекламні квоти і кількість реклами співпадали з українськими, зробіть так, щоб у вас не було програм еротичного змісту до 11 години за українським часом, щоб у вас не було реклами горілчаних виробів під час трансляції на території України.

Ми не хочемо нікого закривати, нікого забороняти. Будь ласка, узгодьте ці речі, принаймні увійдіть з нами в контакт, щоб Національна рада бачила наявність доброї волі з іншого боку. Бо нам написали листи, пообіцяли зробити певні речі, а коли побачили, що їм тимчасово дозволили, вирішили, що цього достатньо. Ми теж маємо розуміння того, що довго це тривати не може.

Що ж стосується кабельників, які будуть чи не будуть транслювати, - це питання дисциплінарне, так би мовити. На мій погляд, свідомі, законослухняні кабельні оператори зроблять це без будь-яких винятків.

Знову ж таки, в дію може вступити політична складова, коли місцеві ради у певних регіонах країни, коли розігрується ця карта, ухвалюють якісь незрозумілі рішення, якими примушують кабельних операторів ретранслювати ці канали. Але ці рішення не мають жодної законної сили, тому що місцеві ради не уповноважені регулювати цю діяльність.

Я думаю, це - піна яка обов'язково з'являється після - і ми це чудово розуміємо - непопулярних рішень, які, на жаль, треба ухвалювати, і потім ця піна має спасти.

Зрештою, ви можете пригадати, як на початку 90-х років серіал «Санта-Барбара» на каналі «1+1», який щойно з'явився, виходив російською, а потім миттєво всі у ньому почали розмовляти українською. Був шок місяць, може, два, може, три, а потім все стало на свої місця, все заспокоїлось і «Санта-Барбару» українською почали нормально сприймати.

Річ у тому, що в промисловості, в інших сферах всі вимагають виконувати чинне законодавство, яке регулює діяльність відповідної сфери, і це є нормально, логічно. А чому телебачення має бути іншим? Зрозуміло, що це найболючіше, можливо, питання, тому що воно торкається майже всіх. Тому ми робимо все можливе, щоб це було не жорстко, радикально, а максимально м'яко, і все-таки змусити вийти на компромісні рішення і сторону, яка поки що, на жаль, мовчить, і якось не вживати якихось шокових дій щодо наших глядачів.

«Главред»