Вінницьке ТБ: мінус НТВ, плюс 29-й

15 Травня 2003
962
15 Травня 2003
16:38

Вінницьке ТБ: мінус НТВ, плюс 29-й

962
Представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення в області Вадим Мазурик про ефірне піратство та перспективи місцевого мовлення Вінницьке ТБ: мінус НТВ, плюс 29-й
Вінницьке ТБ: мінус НТВ, плюс 29-й
Представник Нацради з питань телебачення та радіомовлення в області Вадим Мазурик про ефірне піратство та перспективи місцевого мовлення

За статистикою, сучасна людина щодня в середньому дві години вглядається в телевізор. Наче в дзеркало, котре відображає... А що, власне?

Складається враження, що там, за екранним склом, нас мають за ідіотів. Бо ж зміст більшості телепрограм чим далі, тим більше зводиться до девізу: “Стань оптимістичним дебілом, споживай те, що ми тобі втелющуємо в рекламних паузах, і все в тебе буде ok!” Одним словом, “вiдривайся кльово!” Кажуть, що це рейтинг і рекламодавці. Або ж що на дурнів в тих же “Вікнах” заглядаються, щоб себе відчути розумним. Чому ж тоді, питається, стільки вінничан дивляться НТВ? Вірніше, додивляються. На жаль. Тому що його показ, виявляється, — чистої води піратство.

Саме з цього сумного факту розпочалась розмова із представником Нацради з питань телебачення та радіомовлення у Вінницькій області Вадимом Мазуриком.

— На жаль, це саме так. Компанії, які займаються ретрансляцією телеканалів кабельної мережі, знають, що кожний канал має свого власника й з ними потрібно заключати угоди. В Україні діє Закон “Про авторські суміжні права”, який регулює ці питання. Більшість вінницьких компаній, які діють на цьому ринку, уклали відповідні угоди. Але не на всі канали. Скажімо, є канали, які не надають своїх прав на трансляцію в кабельній мережі, хоча вони й транслюються у нас. Насамперед мова йде про “НТВ-плюс”. Я розумію, що це популярний, рейтинговий канал і завдяки йому легше привертати увагу глядача, але наголошую, що програми цього та інших каналів будуть транслюватися в мережі лише за умови підписання відповідних угод, тобто в правовому полі. У нас зараз працює 12 кабельних компаній і, можливо, вже в цьому кварталі ми закриємо тему їх ліцензування.

— Боротьба з піратством — це зрозуміло. А як щодо змісту теле- і радіопродукту “в законі”? Адже й до Нацради були претензії щодо узаконення “шансону”. Особливо в радіоефірі, який заповнили блатні “шедеври” про боротьбу “вора-уркагана с погаными ментами”.

— Це питання поки що залишається відкритим. Нацрада намагається зараз чітко відслідковувати програмні концепції студій, в яких, коли вони подаються на затвердження, не говориться про те, що в програмі має звучати тюремна лірика. Нацрада вимагає, щоб заявленої концепції дотримувались, а не протягувався “блатнячок”, прикриваючись Володимиром Висоцьким. Тобто позиція сьогодні досить принципова.

Не залишився не охопленим турботою про “обліко морале” фільмів та передач і телерадіопростір, який став дещо чистішим. Щоправда, я не можу сказати, що відбувся корінний перелом, адже це робота важка, копітка й щоденна. Крім того, законодавство має чітко регламентувати — що можна, а що не можна показувати. В Європі, в усякому разі, можна дивитись десятки каналів, але тільки дозволених для відкритої трансляції. Канали, де чимало насилля, порнографії, йдуть у закритому режимі в Німеччини, Франції, Італії та й навіть США. Американці, які приїздять до нас, кажуть, що своїх фільмів, які крутяться в нас десятками за вечір, ніхто в самій Америці на телеекрані не бачив: показ фільмів з такою кількістю сцен насилля просто заборонений місцевим законодавством.

Торік Нацрада збирала нараду, на якій були провідні менеджери наших телеканалів. І Олександр Роднянський сказав: “А що ви від нас хочете? Ми демонструємо те, що від нас вимагає суспільство”. Не можу з ним погодитись при всій повазі до нього як до продюсера. А якщо комусь із суспільства захочеться подивитись у прямому ефірі, як там когось страчують, наприклад, в Ірані? Ми що, і це повинні показувати?

Шматок фільма про маніяка, який знущається з дітей, — лише 40 секунд — потрапив на італійське телебачення, після чого вигнали з роботи випускового редактора. Це не цензура, а констатація факту, що такі речі не можна дивитися широкому загалу. Телевізор — суб’єкт нашого життя. І тому питання моральності телеефіру стоїть досить жорстко.

— Гаразд. З НТВ, мабуть, незабаром доведеться попрощатись. Пройде зачистка “бойовиків”. А що буде на заміну — якісно, кількісно?

— У Вінниці і зараз вже 12 телеканалів. Незабаром з’явиться ще один, на 29-му. FM частот маємо 7. Взагалі-то, Вінниця не таке вже й велике місто, і така кількість каналів та частот — це чимало. Але я вважаю, що конкуренція завжди на краще. Так, новачкам буде непросто конкурувати на вінницьких теренах, тому що рекламний ринок у Вінниці не такий великий. І все ж це добре, якщо глядачі матимуть змогу більшого вибору. На жаль, відомо й те, що не кількість каналів визначає рівень телебачення, а їхні якісні зміст, наповнення. Ми маємо думати про майбутнє і про те, що, зрештою, дивляться наші діти.

Тому Нацрада сьогодні виходить з того, що телерадіопростір повинен формуватися компаніями, які мають досвід роботи, реальні технічні й фінансові можливості. Мова про національні канали. Разом з тим, безумовно, є потреба, щоб на місцях працювали свої компанії. Людям завжди приємно бачити щось рідне і знайоме. Таким вдалим сполученням можна назвати 23-й канал, де успішно співпрацюють телекомпанія “Віта” і Новий канал. Вселяють надію і соціологічні опитування, згідно з якими місцеві мовники, — скажімо, радіо “Європа FM” чи “Наше радіо” — не поступаються столичним.

Одним словом, ми ще побачимо, хто муха і в чиїй котлеті. А НТВ — усе ж шкода...
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
962
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду