Друкується часопис у друкарні “Видавничого Дому “Високий Замок”. Газета має центр політичного прогнозування, який організовує “круглі столи” та конференції з актуальних тем. Їхні результати потім знаходять відображення на шпальтах видання. Окрім Львова, газета поширюється в Ужгороді, Чернівцях, Івано-Франківську, Луцьку, Тернополі, Хмельницькому, Рівному, Вінниці і Києві (почасти з додатком про окремий регіон). Вартість тижневика з кольровим додатком з ТБ-програмою - 70 коп., решти номерів - півгривні.

Не маючи намір робити контент-аналіз видання, а лишень детально ознайомившись із декількома номерами, звернемо увагу на наступне. Коментуючи нещодавні політичні події, а власне, складаючи хіт-парад подій і цитат, у контексті одкровень політиків щодо власних недоліків, газета згадує зізнання спікера парламенту про працю на короткі результати: “У нас усе коротке: кредити короткі, результати короткі...”

Не забуто і про окремі політсили. Журналісти видання наводять слова одного з лідерів блоку Ющенка: “У “Нашій Україні” друга людина після Ющенка - кожний”. Далі газета коментує: тобто після виборів кожний у “Нашій Україні” буде не останньою людиною... Парламентські перипетії із прийняттям програми уряду “ВЗ” прокоментував у матеріалі “Віктор Янукович отримав рік недоторканності” під рубрикою “Ніхто нікого не гвалтував?”. Наводимо деякі витяги зі статті: “Сама собою програма ніякого зацікавлення у депутатів, у тому числі й “більшовиків”, не викликала. Так склалося, що українські уряди мало переймалися виконанням подібних документів, а уряд Кінаха, наприклад, “віджив своє” взагалі без затвердженого “плану дій”. Лише урядові Ющенка вдалося відзвітувати перед парламентом за свої вчинки. [...] Лідер СПУ О. Мороз не приховував, що урядовий план дій - суцільна політика, без економічного обгрунтування, але соціалісти готові закрити на це очі, лише б наступну ВР обирали цілком на пропорційній основі. [...] Натомість на часі розмірковування про зміцнення позицій В. нуковича на загальнодержавній арені. “Янукович став кандидатом №1 у президенти”, - заявив відомий народний депутат Олександр Волков”.

Важко закинути часопису особливу прихильність до мера Львова Любомира Буняка. У не вельми примітному матеріалі “Що знає Любомир Буняк про Кубок Чукаріна?” на спортивній сторінці репортер зазначає: “Зовсім непогано було б і Львівському міському голові запозичити досвід свого івано-франківського колеги Зеновія Шкутяка і бодай своєю присутністю вшанувати турнір пам’яті найвидатнішого львівського спортсмена”.

Нещодавно “ВЗ” опублікував резонансний матеріал “Скандальне звільнення. Олексій Баганець передбачає, що на нього буде вилито багато бруду”. Не будемо переповідати змісту, наведемо краще кілька уривків з тексту: “[...]коли чи не всі волинські газети вийшли із сенсаційним матеріалом, в якому прокурор області Олексій Баганець розповів, як розкривали замовне вбивство бізнесмена у Володимирі-Волинському, сам він у Генеральній прокуратурі України уже писав... рапорт про звільнення з посади. Причина цього звільнення, виявляється, не менш сенсаційна.

“Однак, на жаль, ті позитивні зрушення, яких досягла структура, яку я очолював, у взаємодії з органами внутрішніх справ і служби безпеки, мали й інший результат – негативний для мене як для прокурора області, - зазначив пан Баганець. - Ясно одне – дуже багато сил об’єдналося, навіть тих, які між собою ворогували, щоб домогтися мого звільнення. Це і деякі представники або керівники органів державної виконавчої влади, і політичні сили – деякі народні депутати, і представники організованої злочинності, тобто відкритого криміналітету. Але найстрашніше для мене, що з їхнім бажанням усунути мене із займаної посади погодився Генеральний прокурор”.

Коментуючи парламентське життя, “ВЗ” пише: “От і Віктор Ющенко, як наївний чукотський хлопчик, продовжує всьому дивуватися і при цьому дає корисні поради владі: “Шановна владо! Якщо у вашому будинку розпусти не йдуть справи, не ліжка треба переставляти, а міняти кадри!” Влада прислухалася. І зробила ставку на Януковича. Причому частина опозиції сама проголосувала за його програму - по суті, власними руками пересунула ліжка. Так що тепер, як у старому анекдоті, для опозиції все, що відбувається у владі, “Жах!”, але не “Жах! Жах!”

Далі - більше.

“[...]Після того як більшість “кинула” опозицію, пообіцявши за підтримку програми уряду взамін проголосувати за Закон про вибори на пропорційній основі, один з депутатів більшості сказав: “Лохів гріх не кинути”. І, як логічне продовження розвитку подій, Президент дав добро на балотування В. Януковича на президентських виборах. Не знаю, чи є в теперішнього прем’єра передвиборче гасло, але є ідея: “Якщо ти не лох, голосуй за Януковича! Він порожняк не жене! - зазначає газета. - Не забарився висловитися до теми й Олександр Волков: “Не треба плутати бичка з кобилою. Закон – це політичне питання, програма Кабміну – економічне”. Дарма він так про програму Кабміну... Боюся, за бичка з кобилою доведеться відповісти”.

До слова, прийняття програми уряду на сторінках видання коментують Іван Плющ, депутатська група “Демократичні ініціативи”, Юрій Якименко, провідний експерт Українського центру економічних і політичних досліджень імені О.Разумкова та Олександр Мороз, фракція Соціалістичної партії.

До тем освітніх. У матеріалі “Державне блюзнірство: стаття є, грошей немає. Вчителям пропонують чекати біля моря погоди” йдеться про загострення конфлікту між учителями та чиновниками. “ВЗ”, зокрема, зазначає: “[...] львівські освітяни домоглися через суди виплати за статтею 57 Закону про освіту, однак “живих” грошей чимало з них й досі не отримали. Місцева влада заявляє, що не має відповідних сум у своїй скарбниці. “Міська влада не очікувала, що суди почнуть активно задовольняти позовні заяви вчителів, - зізналася на прес-конференції у середу заступник міського голови з гуманітарних питань Ірина Романів. – “Крайнім” у цій ситуації став міський бюджет, але у ньому немає грошей на виплати за 57-ю статтею. Задекларувавши цю статтю, у Києві не заклали під неї коштів. Тепер йдеться про примусове стягнення з рахунків райвідділів освіти”.

Насамкінець зауважимо, що на рекламному ринку регіону “ВЗ” обіймає чільне місце, словом, газета має неабияке насичення рекламними повідомленнями. Вони, щоправда, почасти заразом займають чи не треть шпальти.

Частка “Високого Замку” у загальному обсязі продажів періодики в місті складає, за різними даними на момент підготовки публікації до друку, заразом близько 25%: до 20% україномовна версія і трохи понад 5% - російськомовна.