Газету як тижневик було засновано 1994 року. Первинно головну ставку робили на ексклюзивнiсть та неординарнiсть iнформацiї. Тираж перших випускiв газети не перевищував п'яти тисяч примiрникiв. Проте вже протягом двох наступних мiсяцiв, як зазначають самі експресівці, його вдалося подвоїти. Своє дворiччя "Експрес" зустрiв, уже перетнувши стотисячний рубiж; у квiтнi 1997 року наклад зрiс ще на сто тисяч. У 1999 роцi газета перестала бути тільки тижневиком. Згодом з'явилися спецвипуски газети ("ТАК!", "Порадник", "Азарт", "ХА-ХА!").

Сьогоднi загальний тижневий тираж видань перевищує 470 тисяч примiрникiв.

Навеснi 1999 року запрацювало також видавництво "Супердрук" видавничої групи "Експрес". За інформацією експресівців, це найпотужнiший газетно-видавничий комплекс у регiонi, здатний вiддруковувати великi тиражi повноколiрних та чорно-бiлих видань.

„Експрес” представляє собою потужну структуру з багатьма пiдроздiлами. На сьогоднi видання поширюється у 15-ти областях: Львiвськiй, Iвано-Франкiвськiй, Тернопiльськiй, Рiвненськiй, Хмельницькiй, Волинськiй, Закарпатськiй, Чернiвецькiй, Житомирськiй, Вiнницькiй, Київськiй, Полтавськiй, Черкаськiй, Кіровоградській, Сумській. У деяких областях тираж газети, що тут реалiзується, перевищує тиражi обласних видань.

Згiдно з маркетинговими дослiдженнями, що неодноразово проводилися рiзними структурами, протягом 1998-1999 років, як зазначено на сайті видання, "Експрес" стабiльно утримує за собою майже 40% рекламного ринку Львова. Приміром, часопис останню шпальту тижневого випуску цілковито наповнює самою рекламною інформацією. Щодо інших шпальт - за візуальними спостереженням, співвідношення реклами реклами до загального змісту на одній сторінці коливається від 10 до 50%. Деякі шпальти у самому “серці” газети рясніють одноблоковими рекламними оголошеннями, які й цілковито займають обсяг сторінки. Іміджеві матеріали тут підписують або позначкою “PR”, або “на правах реклами”. Крім задрукованої на шпальтах реклами, газетярі також практикують вкладати рекламні листівки поміж сторінками газети.

Особливістю дизайну першої сторінки є постійна рубрика “фотофакт”, яка, власне, вінчає титульну шпальту. До неї потрапляють оригінальні (яскраві, промовисті, кумедні) фото, що надає сторінці, як здається, своєрідної жвавості. При чому в текстівці до фото - усього буквально декілька речень сухої стрічки інформагенції. Ось на цьому, власне, й тема, піднята передовою фотографією, закінчується. Але її, мабуть, вистачає, щоб зацікавити читача до перегляду газети.

Щодо коментування політичних подій. На першій шпальті, у виносах основних матеріалів аналізованого нами квітневого номеру, щоправда, чи не в самому низу сторінки, стаття зі ствердним заголовком “Наша Україна” зміцнює лави”. Крім опису партійної діяльності, у матеріалі йдеться про звинувачення Ющенком президентських ініціатив щодо політичної реформи.

Важко закинути виданню, у якого склалися своєрідні взаємини з міськими властями (конфлікт щодо акредитації журналістів у мерії), симпатизування законодавчій гілці місцевої влади. В одному з нещодавніх номерів опубліковано статтю “Львівська міліція розпочала боротьбу з інакодумцями. Невже мерія аж так боїться таксистів?” Деякі уривки з матеріалу: “Попри намагання влади, іноді навіть доволі брутальні, не допустити пікетування, воно все ж таки відбудеться. [...] А вночі проти суботи в одній з міських друкарень правоохоронці пустили під ніж три тисячі надрукованих на замовлення профспілки “Автомобіліст України” листівок, призначених на поширення серед городян. Схоже, що львівські стражі порядку, помилившись з листівками буцімто від Віктора Ющенка, тепер хочуть довести, що недаремно дістають зарплату. Щоправда, збитків від цього зазнала друкарня, а не замовник листівок, бо профспілкам належало заплатити за роботу допіру після її виконання. [...]



До речі, нічого крамольного в них (листівках - Авт.) не було. Зокрема, у листівці, котру нам вдалося роздобути, профспілка вимагала не допустити підвищення цін на комунальні послуги, висловити недовіру міськраді та меру, провести референдум про відкликання депутатів міськради та міського голови. Її видруковано на звичайнісінькому газетному папері формату А5 із зазначнням часу та місця проведення пікету. Вказано також його організаторів.



Та все-таки, міліцейська акція не зупинила профспілки. Останні вже видрукували на різографі ще якісніші листівки й таки розповсюдили їх серед львів’ян”.

Продовжуючи тему політики, журналісти “Експерсу” у статті “Низький старт Віктора Януковича” пишуть про те, що, на думку експертів, затвердження програми Кабміну слід розглядати як початок “розкрутки” кандидата від влади. Матеріал ілюстровано фотографією частини сесійної зали парламенту, фокус - на членах фракції “Наша Україна”, які активно дискутують. У центрі уваги - Віктор Ющенко.

Серед іншого, експерт, думку якого наводить автор публікації, висловлює переконання в тому, що у разі порівняння програм Кабміну Януковича з аналогічними документами урядів Ющенка і Кінаха, крім певних термінологічних нюансів, не знайдеться жодної різниці, бо, мовляв, за економічним змістом вони абсолютно ідентичні. Певна річ, проведення часових паралелей, а надто у політиці, завжди викликає чимало дискусій із приводу доречності такого прийому. Але незмінним лишається те, що при паралелях хтось або хоче скористатися з позитивного іміджу попередника, або потрапляє в незручну ситуацію, коли йому “клеють” негативний образ. Зрозуміло, коли йдеться про негатив від цього прийому, постраждалий фігурант явно не належить до ініціаторів цих порівнянь якості (фаховості, компетентності)..

Продовжуючи тему, згаданий експерт висловлює нерозуміння, на яких підставах чинний уряд обіцяє, приміром, зниження податкового тиску, якщо це рішення, за законом про розподіл влади, у компетенції лише Верховної Ради. Інші спеціалісти ж наголошують на тому, що найбільша вада програми - неаналітичність тощо. Далі журналіст наводить думки щодо означеної теми як представників “більшості”, так і опозиції. Насамкінець автор виходить на такий висновок: “І все-таки більшість аналітиків схиляється до думки, що з програмою Януковича буде, як в анекдоті: якщо нежить лікувати, вона мине лише за тиждень, якщо не лікувати - аж за сім днів! Бо сама програма як документ ніякої юридичної сили не має. Можна закластися, що більшість нардепів, які брали участь у четверговому голосуванні, дуже неясно уявляють, що в ній взагалі написано. Але хіба в цьому суть?”

На сторінці “Львівські новини” розміщено матеріал під заголовком “Провідну регіональну митницю може очолити есдек. Західна митниця знову без керівника”. Вріз до матеріалу: “Не встиг призначений у березні начальник Західної регіональної митниці Михайло Іванюк насидітись у своєму кріслі, як Президент своїм указом призначив його заступником Державної митної служби України”. Коментувати ротацію у прес-службі Держмитслужби не стали, пояснивши, що не бачили досі згаданого указу. А от парламентарій Тарас Чорновіл (“Наша Україна”), як пише газета, заявив, що місце начальника найголовнішої митниці держави звільняють для іншої людини, представника СДПУ(о). Далі видання цитує депутата: “Кажуть, що пан Іванюк іде на підвищення, однак це досить умовне підвищення. Адже керівник головної регіональної митниці держави - набагато значиміша посада, ніж посада заступника голови Держмитслужби. Наскільки мені відомо, цю посаду обійме заступник начальника ДПА у Львівській області Тарас Козак. Я у цьому впевнений на 90 відсотків”.

Згодом на підтвердження припущення “Експрес” подає коментар іншого “нашеукраїнця” Володимира Яворівського: “Про це говорять вже і в Держмитслужбі. СДПУ(о) хоче контролювати не один метр кордону, а весь західний кордон. Ми зараз будемо бити у дзвони, бо якщо це й справді так, то принаймні до закінчення президентських виборів західний кордон буде в руках об’єднаних есдеків, і боротися з ввозом контрабанди стане майже неможливо”. На посилення думки про, треба думати, таку собі замаскованість кадрової перестановки газета зазначає, що для голови Львівської облради Михайла Сендака зміна керівника митниці стала цілковитою несподіванкою.

Матеріалу про послання глави держави до народних обранців журналісти “Експресу” дали небеземоційний заголовок “Скандал у парламенті: що ж там було?” У врізі, зокрема, зазначаєтся: “Президент України майже рік не з’являвся у парламенті. І ось цього тижня Леонід Кучма нарешті удостоїв депутатів своєю увагою. та поява його у стінах Верховної Ради не минула без скандалу. Причому скандал цей примудрилися “не помітити” деякі українські телеканали...”

Розвиваючи тему, часопис пише: “Якщо у попередні роки під час щорічного звернення Леоніда Кучми до парламенту як мінімум десять депутатів солодко спали просто у сесійній залі (спіч президента тривав від 45 хвилин до години), то цього разу гарант не дав народним обранцям можливості розслабитися. Його промова була вдвічі коротша, а документ, який роздали парламентарям, виглядав солідно - майже п’ятсот сторінок!”



Характеризуючи послання гаранта Конституції, “Експрес” використовує такі стилістичні конструкції: “Звичайно ж, було б дивно, якби свій виступ глава держави не почав із чергового роз’яснення, як то кажуть, “для особливо обдарованих [...]”, “Одне слово, гарант дав зрозуміти, що не відступить від своїх намірів провести політреформу, якщо треба буде, то навіть “вогнем і мечем”, “Якщо вірити Президенту, [...]”. У коментарях до статті наводяться думки лідера СПУ Олександра Мороза, керівника депгрупи “Демократичні ініціативи” Степана Гавриша і члена фракції “Наша Україна” Тараса Чорновола.

Поряд із цим матеріалом подане інтерв’ю з народною депутаткою Оксаною Білозір (“Наша Україна”) під назвою “Всенародний “одобрямс”, у якому відома співачка розповідає про цинізм влади, який не може її не обурювати.

У рубриці “Ділове життя” газета публікує інтерв’ю з міністром економіки та з євроінтеграції Валерієм Хорошковським, який розповідає, що вступ України у Світову організацію торгівлі дасть відчутний поштовх українському господарству. Матеріал зроблено досить гладко, без надмірної гостроти. Щоправда, на відміну від попередньої розглядуваної статті даного номеру “Експресу”, фотографії персонажа цього інтерв’ю не вміщено.

Розповідаючи про львівські новини, газета друкує матеріал під заголовком “Вже сім місяців чекає пенсіонерка, коли ж намісник Львівщини виконає свою обіцянку. Губернатор міг і забути. Та ми нагадаємо...” Стаття оповідає про обіцянку голови облдержадміністрації Мирона Янківа, яку він дав на “прямій лінії” в “Експресі”, щодо надання матеріальної допомоги жінці. “Не хочеться, щоб чиновники через газету - задля годиться чи для здобуття прихильності читачів - давали обіцянки і забували про них, щойно поклавши слухавку”, - резюмує видання.

Частка “Експресу” в загальному обсязі продажів періодики в місті складає, за різними даними на момент підготовки публікації до друку, біля 50 %.