Початок весни на українському телебаченні
У відповідь на власні життєві подвиги українець ХХІ століття має дулю – телебачення на милицях. З претензією на суб’єктивність Наталя Голованова ділиться своїми враженнями від перегляду «Книги.ua» з Мариною Бондаренко (на фото) на Першому каналі, а також міркуваннями про невідповідність сьогоднішнього вітчизняного телебачення потребам та способу життя українців.
Весна настала. Але заважає жити одна дрібниця, така собі неприємність: телерадіоінформаційний простір України стає в дедалі більш ар’єргардну позицію до сучасного українця, – простіше кажучи, відстає.
Наші люди дуже розвинені. Багато хто живе вже за віртуальним темпоритмом – чи то вчитель, аграрій, робочий, вчений, бізнесмен/вумен, інженер, чи тим паче студент чи письменник-художник. Наші українці-сучасники віком від 14 до 99 років полюбляють вештатися по змістовних дорогах інтернету, а також реально мандрувати світом приблизно зі швидкістю три міста на тиждень або дві країни на місяць. Так само активно вони працюють, 15-18 годин на добу – це норма. Відповідний і стиль життя: житло в селі, житло на морі, житло в столиці і, бува, ще й апартаменти у Флориді, Монако та Москві. Мовляв, досліджувати світ – так досліджувати! І умови буття середнісінького українця, навіть на тлі кризи фінансів, цілком дозволяють мати такий розклад буття й нахабність так існувати. Авжеж, насичене інтелектуальне існування і повна свобода дій – це розкіш, це справді розкіш! Та хіба не цього прагнули українці, хіба не такої волі вони жадали від долі, коли виходили з ідеями отих Універсалів, коли лізли на барикади відомих повстань, революцій та інших бійок вселенського часу?
А у відповідь на власні життєві подвиги українець ХХІ століття має дулю – телебачення на милицях. Ефірне радіо просто висне в повітрі, забруднюючи його галасом і утискаючи одвічне право кисню на утворення свіжого повітря. На радіо ми маємо пісенну порожнину, яку часто-густо величаємо «вітчизняним продуктом». Так нам і треба, що жодний закон про телебачення і радіомовлення не враховує, що українці – нормальні люди. І що навіть по FM-радіо вони мають чути і щось із музичної класики, і слова якісь суттєвіші, а не просто «обалдьожні» анекдотці й строкаті-рубаті новини-новинки з претензією на «всамдєлішне» життя.
Телебачення щось робить, але за кожним телеведучим ніби стоїть хтось із палицею й поганяє. Ось як 27 лютого в «Свободі на “Інтері”». Ну, хто наказав тому ведучому щохвилини затикати рота Степанові Хмарі? То чи вже й така Степан Хмара одіозна особистість і треба неодмінно його боятися? Між тим, він не просто Герой України, а має серйозне обличчя й цілком логічну думку. Тож він і проголосив її в зал: якщо знали про злочинні наміри такого-то, чому не зупинили, не виявили? І тоді чому вищий карний орган країни не відповів за свою безвідповідальність? Ці запитання стосовно нещодавніх подій було поставлено слушно, просто продиктовано логікою – але ведучому треба було заткнути рота Хмарі, щоби потім почути від інших учасників дискусії чергову аморфно-політичну банальність: далебі краще вивчати листи трудящих, приймати і слухати їх у кабінеті, а не принципово розбиратися з гострими справами.
Заткнули рота того вечора і менш відомому учаснику – такому собі рудоволосому молодику, – який припустив: якщо під час кризи геть не утримувати Верховної Ради (тобто якщо вона нічого не робитиме), народ навряд чи багато втратить. Ну, сказала собі людина, то хай доведе думку. Ні, обережно гримнули костуром, прикрилися поняттям «цивілізованість», підрубили цим невдало використаним багатоскладовим іноземним словом самі основи дискусії, вдарили по самій «Свободі на “Інтері”», до біса, мовляв, цю свободу, і питання зникло...
І от наступного дня, в суботу, випадково зазирнувши в телепрограму і помітивши «зсув» у програмі Першого національного аж на дві години вперед (через футбол), український гіперінтелектульний глядач о 14.30 замість 16.30, коли зазвичай ця програма йде, ввімкнув «Книгу.ua». І що? Він побачив оцю чудо-дівчинку Марину Бондаренко, яка повела його, глядача, у справжній світ. Без отих помпезних студій-залів, без широкого загалу біля мікрофону, без жодної помпи. Так, це дуже мудро названа програма – «Книга.ua». Без претензій на всюдисущість і на «Свободу». Всього-на-всього «Книга.ua». Здавалося б, біля екранів вона мала б зібрати вузьке коло. Хто ж нині читає, крім студентів-аспірантів та збуджених викладачів-пошукачів із амбіціями в масштабах Всесвіту? Виявляється, програма цілком придатна для перегляду.
28 лютого Марина Бондаренко, крім усього іншого, «пригостила» нас зустріччю з полтавчанином від народження Тарасом Антиповичем, 30-річним автором книжок, що наробили вже галасу, – «Мізерія» та «Тіло і доля». Марина запитувала Тараса, а він запросто розповідав про такі дивні, як на молодого чоловіка, власні філософські винаходи. Наприклад, про те, що він ще не дозрів «зробити зворотній крок» від столиці до провінції, щоб усамітнитися і працювати, працювати, працювати, щоб нічого не заважало думати. Ідеальна модель, але, каже він, є вже приклади такого способу втечі від набридливості загального буття, в нього є навіть знайомі, які так зробили. Всі ж нині, з найдальшого села – до Києва, як із Далекої Азії, з Забайкалля, Закавказзя, Сибіру – до Москви. Традиційний слов’янський рух від часів Чехова і «Трьох сестер». Антипович іде творчими шляхами, подібними до шляхів Кобо Абе, якого він поважає як письменника, – принаймні, творчими шляхами мудреця. Тарас працює заступником головного редактора «Сучасності», їхати з Києва нікуди не збирається, бо нещодавно сюди приїхав, але вже розуміє якісь важливі стрижні творчості, якщо не життя, стрижні ходи за власним покликанням.
А ще тиждень тому, 20 лютого, Марина Бондаренко допомогла глядачу намалювати портрет ще однієї оригінальної мислительки – Ірини Чернової. Багато хто вже, мабуть, бачив її роман «Село не люди». Бачив, читав, дивувався. Ірина в бесіді з Мариною Бондаренко сказала приблизно так: «Сучасна і збочена офіційно-столична Україна так вже захизувалася собою, що слова “село”, “глибинка” стали для неї просто навічно втраченими архаїзмами. Незважаючи на те, що майже кожна людина українського походження вийшла з села, там народилася або там народилися її батьки чи її бабусі та дідусі. Ні, соромно в столиці нині верзти про село та людину як таку. Захаращена наша свідомість зверхністю, штучністю і таким іншим мотлохом». Сама Ірина живе в Києві, приїхала до столиці з Херсонщини.
Дайджест подій у світі української літератури, – таку скромну задачу ставить собі авторка й ведуча «Книги.ua». Але вона подає невідомі історії з життя відомих авторів і епізоди з різних часів української літератури, від давньої до сучасної, і ми, глядачі, на 18-му місяці життя програми (так, 1 березня «Книзі.ua» минуло рівно півтора роки) раптом відчуваємо таку спрагу по суботі й по сакральному часу 16.30! Адже, як сказав Олександр Кабанов в інтерв’ю Наталі Вареник у №7 газети «Дзеркало тижня», «поэты – менеджеры среднего звена, пишущие замечательные стихи». Ось і глядач – чи то інтелектуал, чи то просто не дурень середнього українського з перцем розливу, чекає на «Книгу.ua», як на розрадницю і розумницю, як на гідну співрозмовницю. І глядач упевнений, що ця програма поставить питання і гостро, і принципово, і разом із книжковим запалом поведе його в справжнісінький реальний світ, про який не тільки мріємо, а й власноруч конструюємо, створюємо щодня, бо ж ми українці, велика, мисляча нація!
Нам потрібні, вкрай потрібні такі мужні, такі по-справжньому талановиті, культурні, принципові ведучі, як жіночна, негаласлива ведуча-авторка «Книги.ua» Марина Бондаренко. Нам потрібні відповідні кроки з боку державних мужів, щоб захистити Маринчину мужність і спрямованість на захист України, її телерадіопростору, інтелектуального простору країни від срамоти, від штучно-смердючого шовінізму вузьколобих, повільно-черепахових у думках та смаках чиновників, від порожнечі – ефірно-попсової, душевно-склерозної й розумово-імпотентної. Бо нові змісти, нові шляхи й напрями духовних пошуків сучасних українців і без того народжуються в умовах скрутних і нетовариських, то навіщо встромляти списи в їхні колеса? Вітаймо розумне, помічаймо зародки людського й українського в сучасному телерадіопросторі країни. Вони вже є, треба означити їх як певні знахідки і як ознаки майбутньої перемоги, майбутньої весни нової України. І ставити їх до ефіру в прайм-таймі, а не по сонних годинах у суботу, о 16.30, як то робить Перший національний.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
46
Читач Л
5735 дн. тому
Автору статті: як приємно, що все ще є люди із позитивним мисленням, вмінням радіти світлому в житті, прагненням розвиватись власним шляхом, а не принижуючи інших. Бажаю успіхів та чекаю нових статей Наталі Голованової!
жовтуха+порнуха
5736 дн. тому
Це невинне ангельське личенько, так і проситься на сторінки геніального українського роману про велич книги і кохання...
Нітальї і Маринці
5736 дн. тому
З 8 березня вас, жіночки, з весною! Мімоз і олів"є. І ясно ж і таких дифірамбів вашому україносовковому професіоналізмові!
Инопланетянин
5737 дн. тому
Уважаемая 08.03.2009 в 13:32:25! Она точно с другой, а Вы с какой? На какой сидим мы, третьи? Но я точно с третьей, а он с четвертой. Так в чем проблемы, дарагая...
Тигр
5737 дн. тому
Я люблю Вас, Маша!
Тигрица Маша
5737 дн. тому
Иго-го! Тусь-тусь, тра-та-тусь! А где мужчины, ваабще-то? Где их с 8 Марта?! Иго-го!
Ляля
5737 дн. тому
А шо, Мариночка, кроме того, что она "чудо-девочка" и ведущая, еще и "дирехторка"? Как она успевает, блин? Я бы {CENSORED} от такой многовекторности! Удачи вам, девочки! И тебе , Наташка, и тебе, "чудо-девочка"!
5737 дн. тому
Уважаемая Наталья, похоже, Вы с другой планеты :)
клара-наті
5737 дн. тому
Спи спокійно, дорога подруго! Не хвилюйся так через коменти: просто образ ведучої в програмі і її ставлення до людей в житті, судячи з відгуків - полярні речі. Від автора програм про книжки хочеться щоб він був, принаймн,інтелігентним і поважав тих, хто працює на програму." А в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо, все хорошо!"
АВТОРКА статті Наталя Голованова
5738 дн. тому
Та ніхто нічого взагалі не винен. І глядач для керівництва телебачення — не перша особа, і "рилом" людина в цьому суспільстві не вийшла. Маємо суспільство керівництв та "Кларісс Цеткін", яким партія має скомандувати: фас. А інакше вони не мислять. Що ж, пострадянщина вона й є пострадянщина.
Та весна все одне своє візьме, і будь-яка думка матиме увагу, будь-яка маленька людина буде людиною. І "Клари Цеткін" хіба що своїм слабкодухим чоловікам/жінкам вказуватимуть, дописувати їм чи ні. Між іншим, слово "панегірик", що прилипло до язика дискутантки/-та, і виплило вже вдруге, — то вже якесь запаморочення й низька самооцінка, це ж проста психологія. Не треба бути таким невпевненим у собі, у кожного є своє особливе покликання, і на вашій вулиці настане свято! Вибачте, якщо забалакалася. На добраніч!
все та же клара цеткин
5738 дн. тому
А чого, власне, керівництво Першого повинно негайно реагувати на ваші панегірики, пані? У них прорахована програмна політика, є рейтинги програм і у "чудо-дєвочки" є своє місце в ефірі. Милуйтесь. Дописуйте. але крім вашої точки зору є і інші.
АВТОРКА статті Наталя Голованова
5738 дн. тому
А керівництво Першого Національного, здається, ну ніяк не погоджується, що змінювати час передачі, тим паче ставити її далеко від прайм-тайму — недобре. Наступного разу передача знову змінює часові координати і йде 14-го в суботу, але о 14.35, на дві години раніше. Ну, й поставили б її замість гранд-шоу М. Вороніна о 18.45.
АВТОРКА статті Наталя Голованова
5738 дн. тому
Щиро вітаю Вас, пані Марино, вітаю і Ваших колег! Дякую за сьогоднішню передачу — за зустрічі з Іваном Дзюбою, Іваном Драчем, Тіберієм Сільваші! А головне — за Шевченківські дні на телебаченні. Ну, хіба не сюрприз — Шевченко вустами молодих поетів з різних куточків Києва, з вулиці, з однойменного бульвару, з майдану біля однойменного університету, з вагону трамваю... Романтично і реально. Симпатична стоірнка життя Наталі Левицької-Холодної та Євгена Маланюка. Передача ємна, енциклопедична. І якщо Дарї Донцовій вистачило б і 15 секунд, досить, то про Шекспіра та Конан Дойля, про новинки літератури — "Сердечний рай" (нове прочитання Шевченка), енциклопедію українського козацтва, анотологію японської поезії, ПЕН-клуб і Міжнародний День письменника хотілося слухати і слухати. Дякую! З весною!
5738 дн. тому
бондаренко не просто плачет от гениальности - (пусть поплачет, меньше на всех мочиться будет) - а ликует, что ее истеричность и комплекс разбалованной отличницы, распознаваемый по ненормированному поведению, старой привычке прикидывания ангелом после психозных оргий и ее откормленному заду - ни чуть не помеха быть придурошной героиней-истеричкой не менее истеричной и дурной страны
шо, товарищ журналистка, из политики выгнали - так вы обсераете телецентр для самоутверждения? для ентого и помощь отставника-президента-Виталика не нужна? :) да уж, геройство чистой воды - впихивать свою морду в телеэкран. сочувствую операторам передачи, представляю, как ржут на монтаже режиссеры
зозуля
5738 дн. тому
ага, а тупі вопроси цієї геніальной дєвочкі-вєдущєй авторці посто в кайф? чи авторка тільки 2 передачі дивилась заради статті на замовлення а ля "ми - бальшиє падругі"? хай попитає ставлення письменників, яких ведуча "апрасіла " і отогрєла своїм "вніманієм" за час випуску передачі: як вони оцінюють етот інтілєктуальний геній. єдина заслуга передачі - шо вона про літературу , і ЩО ВОНА Є на національному телебаченні. а ведуча тут ні до чого - патаму шо с дікцієй как мінімум тре працювати, таваріщ Бондаренко, шоб вас нормальна публіка слушать могла
Читач
5738 дн. тому
Дивними видаються закиди автору щодо поблажливості. Стаття ж про інше - про те якраз, як МАЛО позитиву на ТБ. На суб'єктивну оцінку того, що йому (їй) сподобалося, автор має право. А що стиль не брутальний, і це викликає роздратування, то це вже говорить про викривленість, "перевернутість" нашого сприйняння під впливом сучасних ЗМІ. Вони на нас діють незримо. Так, уже темп мови пришвидшився у реальному житті - тому, що так говорять ведучі, бо ефір дорогий.
теж читач
5738 дн. тому
З першими двома абзацами згоден повністю
клара цеханасян
5739 дн. тому
Між іншим, на програму працює багато людей, дехто навіть без вихідних. Але кількість "обличч2 чудо-дєвочки, і вправду. викликає здивування. Таке буває з людьми, які нещодавно на тб і не можуть "наїстися" своїми стенд-апами та зображеннями. А тон статті - наче не з "ТК" (яка буває часто безпіжставно в"їдливою) - не просто поблажливий - нагадує радше опуси про Кім Чен Іра. Його б у журналі "корея сьогодні" розмістити.
*****
5739 дн. тому
Програму слід показувати кожного дня!!!!!
АВТОРКА статті Наталя Голованова
5739 дн. тому
Вітаю всіх! Дуже цікава дискусія. Пане Андрію Кокотюха, це добре, що Ви говорите про Ніжин, памятаєте, звідки родом Ваші батьки. Вкрай вражена щодо Василькова. Треба щось робити, це ж сором навіть для Києва, під боком столиці такий безлад з Інтернетом. Ще й військові частини там стоять. Та глибинка України, яку я знаю добре і де моніторю інформаційний простір регулярно, це центральні й східні регіони, здається, вже давно позбулася таких проблем. Швидкісний Інтернет там давно норма. Хочу зауважити пані Наталі Вареник: Ваше імя мною згадане не випадково, а, як написано, у звязку зі змістовним Вашим матеріалом у № 7 "Дзеркалі тижня" за 28 лютого, — я процитувала слова героя Вашого інтервю Олександра Кабанова, раджу і людям почитати його. Дякую учасникам дискусії, бажаю всім активної творчості і гармонії з собою, продовжуймо висловлювати власні думки!
ф-1
5739 дн. тому
Нарешті,нарешті,нарешті.Знайшлося добре слово про передачі ПЕРШОГО!А Михайлов теж починав на УТ-1.Робив дуже гарни передачі.Так що,це теж кадр з ПЕРШОГО.
Незацікавлений глядач
5739 дн. тому
Книга.ua безперечно необхідна програма. Аби орієнтуватися в сучасній укр.літературі, знайомитись з молодими авторами. Але, мабуть, не з такою ведучою. Пані Голованова, Ви через ваші "емоції" не можете скласти адекватну оцінку "чудо-дєвочки", хоча неозброєним оком помітно, що програма - суцільно орієнтована на самозамилування "себя любимой" Бондаренко. Недаремно її обличчя з солоденькою усмішкою на екрані дивимось більшу частину програмного часу! Не до письменників чи літературних проблем цій пані. Мабуть, всі її зусилля спрямовуються на показ себе "в якнайліпшому вигляді" на екрані. Маленький ярмарок марнославства. Хоча, це хвороба не тільки її, варто подивитися на інших ведучих: Наталку Сопіт, ...... всіх і не згадаєш одразу. Але Бондаренко в цій якості поза конкуренцією.
Читач
5739 дн. тому
Цілком погоджуюсь із автором статті. Проблеми окреслено дуже влучно. При величезній своїй тязі до демократії я визнаю, що те, що зараз ллється на наших людей з усіх каналів мовлення, уже просто лякає. Нічого справжнього, високого, цінного немає. Інформаційний ширпотреб знищив порядність, цнотливість, інтелект. Замовлення інші. Тому даремні ці нападки - усе названо своїми іменами.
автор рыдает
5739 дн. тому
глядачі, випадково зазирнувши в телепрограму...на 18-му місяці життя програми... без жодної помпи... помічають зародки людського - чудо-дівчинку Марину Бондаренко :((
5740 дн. тому
Это абзац! Особенно последний АБЗАЦ!!! Автор - пишите тексты в "Книгу" вас там ждут!!!
Сергій Р.
5740 дн. тому
Я не можу зрозуміти навіщо таке шановане видання це розміщює??? "...негаласлива ведуча-авторка «Книги.ua» Марина Бондаренко..." і раптом: "...програма цілком придатна для перегляду.." Тобто - дивитися можна, але не треба!? Хоча так воно і є...
Вареник
5740 дн. тому
а шо, це мисль.?! (про Міхайлова)
книголюб
5740 дн. тому
Між іншим Міхайлов хоча б розвиває програму. Вона стала значно цікавішою і він над собою працює, а "Книга" вже своє віджила. Вона деградує. Рік тому вона була краще. Міхайлова - на Перший!!!!
5740 дн. тому
"Він побачив оцю чудо-дівчинку Марину Бондаренко, яка повела його, глядача, у справжній світ. Без отих помпезних студій-залів, без широкого загалу біля мікрофону, без жодної помпи." плакав. Ї*бав і плакав...
блондинка
5740 дн. тому
фууу. так пахнет нафталином или га*ном? не пойму.
5740 дн. тому
А й справді. Шо колектив - вона все робить сама!!! Може І статєйку сама написала? а може родичі? щоб собі чи то звання яке, чи то навіть ордена? А шо, півтора роки в екрані тусується, рейтинг ніже плінтуса - треба шось робить, а то нафіг закриють
Зіта і Гіта(говорять одночасно)
5740 дн. тому
весна на українському телебаченні настане тільки тоді, коли з ефіру зникне Марина Бондаренко.
бита битою
5740 дн. тому
Трошки докладніше про чудо-дівчинку Маринку ;-))) хай не ображається на мене Авторка, але те, що Вона не знає Бондаренко особисто є дуже пользітєльним момєнтом для здоров'я нервової системи пані Наталі та її організму вцелом. Мабуть кожен хто працює на телебаченні та знає, як це видавати в ефір щотижня 40 хвилин, погодиться зі мною, що це дуже тяжко. особливо, коли маєш такого керівника, як Маринка-чудо-дівчинка (пробачте мені мій хранцузький але "чудо-дівчинка" просто задєла мєня за живоє, тому хочеться повторювати це знов і знов). Ніхто не знає якою кров'ю дається кожен випуск передачі і яке відношення при цьому у начальства до своїх підлеглих. ніхто не знає, що за півтора роки існування програми з книги.ua звільнилося близько 20ти (тільки подумайте!!!) а то навіть і більше журналістів, редакторів, режисерів та інших творчих одиниць світу телебачення. частина з них перевелася на інші проекти, а частина зовсім пішла з телекомпанії. за, начебто, власним бажанням. так, в ефірі Бондаренко хоч до рани прикладай, така вона біла та пухнаста. але ніхто, окрім тих рабів (по іншому сказати не можу і не хочу), які працювали на неї, не чули тих благіх трьохетажних матюків , якими вона періодично всіх покривала. якщо люди працюючи під її керівництвом просто не хотіли брати слухавку в кабінеті, бо знали, що нічого приємного для свого вуха вони не почують. як рефлекс у собаки павлова, знаєте? можна ще багато розповісти про Марину Бондаренко, як особистість, хоча, для мене, це сумнівний факт, але ж ми говоримо про книгу.ua. моя оцінка - посередньо. щодо інтерв'ю - не вистачає динаміки (у Євгена Міхайлова, здається, якщо я не плутаю прізвище, було набагато краще в цьому плані) іноді в частині бесіди змінюється картинка: змінюється, вдосконалюється інтер'єр, світло. про що це свідчить? про те, що навіть оператор-постановник на зйомках так замордований, шо до початку запису він навіть не може картинку виставити нормально. інформації, що подаються в новинах всі можна знайти в інтернеті і не відчувати спрагу по суботі та сакральному часу теж. відео ряд у міжнародних подіях іноді просто не можливо дивитись.
завершуючи свій монолог та підводячи підсумки хочу процитувати багатьох, хто залишає свої ко
Вареник
5740 дн. тому
Вибачте, але всі асоціації з Наталею Вареник випадкові :)
Вареник
5740 дн. тому
Цитую автора: "Це дуже мудро названа програма – «Книга.ua». Всього-на-всього «Книга.ua»". Ви в програмі Першого тільки одну таку "мудру" назву знайшли??? А як же "Кіно.UA", "Муз.UA"? Чи про них у наступних статтях? Програмку то не до кінкя дочитали...
Frend
5740 дн. тому
програму "ставл"ять по сонних годинах", бо під неї добре спати. Нудно, пані Бондаренко, дуже нудно!!!!!
5740 дн. тому
Ця "чудо дєвочка" знущається над всім об"єднанням, де вона дирехторка. Колектив її ТИХО ненавидить, бо якщо уголос, то ця тьотя, вона ж дєвочка, яка вже не вміщується в ширококутник телекамери, може й скоротити. А її пізнанням ненормативної лексики, яку вона використовує у розмові з підлеглими, позаздрив би навіть Лесик Подревянський. Чому його не запрошує - позмагалися б?
кокоюха
5740 дн. тому
я народився в Ніжині. це - районний центр Чернігівської області, але - місто з тисячолітньою історією, до того ж - університетське місто. вибачаюсяперед авторкою статті і тими, кого вона цитує - але батьки мої теж народилися в місті Ніжині. більше того: дідусі та бабусі народилися в місті Ніжині. у село я, на сій сором, впершепотрапив у 16 років, коли нас заслали в колосп перед першим курсом. ця рустикальність, таким чином, мені чужа, але, тим не менше, зверхнє ставлення вмене - тільки до політиків, звідки б вони не вийшли.
глядач
5740 дн. тому
"щоб захистити Маринчину мужність і спрямованість на захист України" ви, пані Голованова, ще б німба над головою у Бондаренко намалювали. Програма нудна, з кращіх зразків ут-1 80-х років. Дивуюсь, як її ще не закрили.
5740 дн. тому
од чувств, переполняющіх мєня, прямо тємно в глазах. Все по порядку. Скажіть, будь ласка, шановна пані Наталя, де Ви знайшли такого українця-сучасника, який би залюбки вештався "по змістовних дорогах інтернету" та проживав би не в Києві? ну добре, можна погодитися із вами в тому плані, що в таких містах як Харків, Донецьк, Дніпропетровськ та інші обласні центри є таке благо цивілізації. А от, наприклад, у Київській області, в районному центрі Василькові (20 хв. від Києва на маршрутці) інтернет-сторінки відкриваються в середньому десь хвилини за 3-4. Як Ви гадаєте чи можливо "залюбки вештатися" при такій швидкості? і це відбувається тут, зовсім поруч, в Київській області. то що вже казати про решту українських маленьких містечок та селищ? в деяких і зовсім немає провайдера. то в якому темпі зараз живе "українець-сучасник"? зі швидкістю 100 мєгабіт в сєкунду? і хто ще окрім олігархів та можновладців має житло у Флориді? наши дорогі аграрії, які по 15-18 годин на добу гімно розгрібають за коровами і не тільки? і Ви думаєте що їм, аграріям, хочеться в інет залізти після такої роботи?
а про телебачення та FM я просто мовчу. бо всі вони тяжіють до потреб споживача. як би це не було сумно, але це факт. як Вам здається, пані Наталя, аграріям більш до вподоби "танці з зірками" чи Марина Бондаренко, ця чудо-дівчинка з вже трьома підборіддями, яка протягом 20ти хвилин а то навіть і більше, сидить на середньому-загальному плані (бо крупно її мордяку вже не візьмеш: по перше не влізе, по друге примусить на монтажі потім вирізати, бо не подобається)і вєщаєт про нікому нє ізвесного очередного поета або прозаїка. а знаєте чому нєізвєсного? тому що ні один поважаючий себе письменник не піде у програму книга.ua А знаєте чому не піде? тому що Марина ставить такі дурні питання, що одразу псується настрій і ні в якому разі не хочеться на них відповідати. пригадайте лише інтерв'ю з покійним Покальчуком. як він її стібав. гиги :-)))
продолженіє слєдуєт.
5740 дн. тому
мдааааааааааааааааааа бондаренко сейчас наверное рыдает от осознания того, какая же она на самом деле хорошая
АВТОРКА статті Наталя Голованова
5740 дн. тому
Вітаю учасників дискусії! Хотілося б почути щось суттєве. Щодо сперечання відразу поясню: не знаю особисто ні Марину Бондаренко, ні авторів книжок, про які йшлося в передачах, не знаю і жодної особи з Першого Національного, — то про яку рекламу ви говорите. Ніколи не займалася навіть піаром, бо цілодобово занурена у особисті творчі плани. Просто я багато пишу, зокрема з публіцистики, і мої постійні читачі добре знають мій емоційний стиль. Я б і від інших авторів-співвітчизників хотіла б гостроти, більш детального аналізу життя й інформаційного простору України. І якщо ми вже помічаємо щось добре, талановите, то давайте принципово й у весь голос визнавати це. Так ми поступово й створимо гідне інтелектуальне поле в державі, в тому числі й для себе, й для людей, подібних собі. З початком весни всіх!
Tanchik
5740 дн. тому
сразу - на правах рекламы. неужели нельзя предположить, что зрительнице просто нравится ведущая, её манера, и программа? и зрительница не стесняется об этом написать.
otar
5740 дн. тому
Позначки "на правах реклами" немає, бо це не реклама. І ніхто ні нам, ні Головановій не платив. Спробували б тільки :)
Один из зрителей
5740 дн. тому
Марин, кто проплатил-то, а?
А ты постарела, года идут...
5740 дн. тому
Такі панегірики треба супроводжувати приписом "на правах реклами". Дуже смішно було про "чудо-дівчинку"...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ