Листопад 2002 року

Убиті журналісти - 1

Арешти журналістів - 1

Побиття, залякування - 1

Перешкоджання виконувати обов'язки - 10

Судові позови - 12

Позови ініційовані або виграні ЗМІ - 8

Убиті журналісти

18.11.2002 У Білорусі знайдено тіло людини, яке ідентифіковане білоруськими правоохоронцями як тіло директора українського інформаційного агентства "Українські новини" Михайла Коломійця. Начальник департаменту карного розшуку Міністерства внутрішніх справ України Володимир Євдокимов в інтерв'ю "Українським новинам" повідомив, що слідство припускає, що М.Коломієць покінчив життя самогубством через повішання. 44-річний М.Коломієць 21 жовтня До 28 жовтня він регулярно виходив на телефонний зв'язок зі своєю знайомою, пояснюючи свою відсутність психологічними проблемами. 28 жовтня він зателефонував мамі та шефу-кореспонденту агентства і більше не виходив на зв'язок.

Хронологія подій

21 жовтня - Михайло Коломієць зненацька припинив керувати справами агентства. За даними міліції, 22 жовтня він виїхав у Мінськ.

28 жовтня - Подруга Коломійця, Любов Рубан, повідомила, що він телефонував їй тиждень після зникнення і повідомив, що покинув країну для того, щоб вкоротити собі віку. Це був останній дзвінок.

28 жовтня - Інформаційне агентство "Українські новини" подало до міліції заяву про зникнення його директора Михайла Коломійця.

30 жовтня - Тіло Коломійця було знайдене повішаним в лісі біля міста Молодечно, в 100 км. На північному заході від Мінську.

6 листопада - Міжнародна організація захисту свободи преси "Репортери без кордонів" висловила своє занепокоєння. У листі, адресованому міністру внутрішніх справ України Юрію Смірнову, ця організація висловила вимогу вжити усі можливі заходи для пошуку Михайла Коломійця. Не роблячи жодних поспішних висновків, Репортери без кордонів наполягають на розгляді версії, пов'язаної із професійною діяльністю журналіста.

8 листопада - Ольга Коломієць, мати зниклого українського журналіста Михайла Коломійця, отримала офіційну відмову у порушенні кримінальної справи за її клопотанням. У повідомленні виконуючого обов'язки начальника Печерського РУ ГУМВС в місті Києві О.Підвального від 5 листопада 2002 року зазначається: "У порушенні кримінальної справи по факту зникнення Коломійця Михайла Петровича відмовлено згідно ст.6, п.2 КПК України. Заведено розшукову справу".

11 листопада - Незважаючи на заяви українських правоохоронних органів про активні пошуки журналіста його тіло залишалось невпізнаним протягом 12 днів і було поховане на території Білорусі, як труп невідомого чоловіка.

18 листопада - З'явилось повідомлення про те, що у Білорусі знайдено тіло людини, яке ідентифіковане білоруськими правоохоронцями як тіло директора українського інформаційного агентства "Українські новини" Михайла Коломійця.

19.11.2002 - Робер Менар, генеральний секретар Міжнародної організації захисту свободи преси "Репортери без кордонів", надіслав листа Генеральному прокурору України Святославу Піскуну із пропозицією співпраці у з'ясуванні обставин смерті Михайла Коломійця. У листі Робера Менара зазначається, що ця організація вважає поспішними висновки представника міністерства внутрішніх справ України Володимира Євдокимова про те, що смерть Михайла Коломійця є наслідком самогубства, не пов'язаного із його професійною діяльністю журналіста. Керівник "Репортерів без кордонів" висловив сподівання на те, що Генеральний прокурор України візьме під особистий контроль цю справу і залучить іноземних експертів. Зі свого боку "Репортери без кордонів" запропонували співробітництво французького судмедексперта.

20 листопада - Тіло Коломійця опізнане матір'ю і подругою Любовю Рубан і транспортоване в Україну.

21 листопада - Прокуратура заявляє, що існують певні докази, які дозволяють відкрити крімінальну справу за фактом доведення до самогубства Михайла Коломійця. Цього ж дня Ольга Коломієць, Михайла Коломійця, подала заяву на ім'я заступника генерального прокурора Віктора Шокіна з проханням порушити кримінальну справу "стосовно загадкового зникнення сина з території України". Для проведення судово-медичної експертизи Ольга Михайлівна просить залучити експерта, рекомендованого міжнародною організацією "Репортери без кордонів". Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом доведення до самогубства Михайла Коломійця. "Беручи до уваги, що всі обставини цієї справи можна встановити лише слідчим шляхом, а в матеріалах перевірки достатньо даних, що вказують на можливу наявність ознак доведення до самогубства потерпілого, Генпрокуратура України, керуючись статтями 94 (приводи і підстави до порушення кримінальної справи), 97 (обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду), 98 (порядок порушення справи) та 227 (повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства) Кримінального кодексу України", - зазначалось в офіційному повідомленні, поширеному прес-службою Генеральної прокуратури України.

Арешти, затримання журналістів

11.11.2002 Головний редактор газети "Евпаторийская неделя" Володимир Лутьєв був затриманий правоохоронцями за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15, 115 п.11 - замах на умисне вбивство вчинене на замовлення, депутата Автономної Республіки Крим Миколи Котляревського. Основним доказом вини підозрюваного попереднє слідство вважає явку з повинною 30 жовтня колишнього працівника УБОЗу пана Грачова. В його заяві, адресованій місцевому УБОЗу, йдеться про отримання замовлення від Володимира Лутьєва на вбивство депутата Миколи Котляревського. Газета "Евпаторийская неделя" виходить з грудня 2001 року. Володимир Лутьєв є її засновником і головним редактором. В газеті неодноразово публікувались критичні статті стосовно самого депутата Миколи Котляревського, а також діяльності місцевого УБОЗу. Саме цими публікаціями пояснює Володимир Лутьєв "увагу" УБОЗу до його особи. До заснування газети пан Лутьєв займався правозахисною діяльністю і вже в той час мав проблеми з УБОЗом. В 2001 році стосовно нього убозівцями незаконно було застосовано привід у відділ міліції. Тоді журналіст звернувся із заявою до прокуратури, яка йому відмовила у порушенні кримінальної справи. Володимир з таким рішенням не погодився і звернувся зі скаргою до суду. Судом постанова прокуратури була скасована і порушена справа за завідомо незаконний привід. Розслідування цієї справи проводиться прокуратурою Запорізької області.

14.11.2002 Центральний суд міста Сімферополя не знайшов достатньо доказів вини головного редактора газети "Евпаторийская неделя" Володимира Лутьєва і не дав санкцію на його арешт. Однак суд продовжив термін утримання Володимира під вартою до 20 листопада.

18.11.2002 Кримська Асоціація вільних журналістів і Комітет з моніторингу свободи преси в Криму висловили свою стурбованість у зв'язку із ситуацією, що склалася навколо затримки головного редактора газети "Євпаторійская нєдєля" Володимира Лутьєва за підозрою у спробі організації вбивства депутата Верховної Ради АРК Миколи Котляревського. В. Лутьєв відомий у Євпаторії як активний викривач зв'язків окремих представників влади і правоохоронних органів з криміналітетом. На шпальтах своєї газети він також публікував викривальні матеріали про минуле депутата Миколи Котляревського. Відомо також, що В. Лутьєв неодноразово і різко у своїх матеріалах критикував діяльність УБОЗ. У нього був гострий конфлікт зі співробітниками євпаторійського УБОЗ і зокрема, з його начальником - підполковником Анатолієм Туйсузовим. Раніше за заявою В. Лутьєва проти декількох співробітників УБОЗ була порушена кримінальна справа, яка зараз передана для розслідування до Прокуратури Запорізької області. Крім того, запитання викликає той факт, що особа, яка заявила про злочинну пропозицію, нібито зробленому В. Лутьєвим - колишній співробітник УБОЗ, раніше звільнений з органів міліції.

20.11.2002 Депутат Верховної Ради Криму Микола Котляревський, вбивство якого нібито замовив головний редактор газети "Евпаторийская неделя" Володимир Лутьєв, закликав журналістів не "поспішати з оцінками того, що відбувається". В інтерв'ю газеті "Крымское время" М.Котляревський зазначив, що "коли закінчиться слідство і розпочнеться суд, журналісти дізнаються про факти, що є в розпорядженні УБОЗу і слідчого", і висловив переконання, "що багатьом після цього стане соромно, що вони захищали цього "журналіста". У відповідь журналістам, які стверджують, що В.Лутьєв не міг замовити його вбивство через відсутність грошей для оплати, М.Котляревський заявив, що "В.Лутьєв є дуже заможною людиною... Він їздить на машині "Мерседес-600"". "Хто з журналістів, які захищають правду і справедливість, може собі дозволити таке?", - запитує депутат.

20.11.2002 Суддя місцевого суду Центрального району Сімферополя Олег Лебідь ухвалив постанову про утримання під вартою (арешт) Володимира Лутьєва в СІЗО №15 міста Сімферополя. Таким чином суд відхилив прохання журналіста Володимира Лутьєва визнати незаконним його попереднє утримання під вартою. Зі слів адвоката Лутьєва Олександра Гніздова, суд не надав жодних доказів тому, що його підзахисний може вдатися до перешкоджання слідству чи тиску. Не зважаючи на те, що Володимир Лутьєв є інвалідом ІІ групи і зараз стан його здоров'я є незадовільний, суд вирішив утримувати його в СІЗО, яке, за даними досліджень комісії Ради Європи, є одним з найгірших в Україні з огляду на часті порушення прав людини.

 

Побиття, залякування

25.11.2002 Народний депутат України Віктор Борщевский обвинувачує прокурора Юр'ївського району Дніпропетровської області Сергія Івашутіна в нападі на журналіста газети "ТВ Експрес" Володимира Ніколаєнко. "Прокурор напав на журналіста і забрав фотоапарат", - сказав Віктор Борщевский. За словами депутата, після розмови з правоохоронними органами журналіст Ніколаєнко претензій до прокурора не має. За словами жителів села Вязовок, у п'ятницю, 22 листопада, близько 10:00 біля прокуратури Павлограда журналіст фотографував примусове саджання працівниками прокуратури представників агрофірми "Перемога" (село Вязовок, Дніпропетровська область) у транспорт, щоб доставити їх у прокуратуру Юр'ївського району. Свідки сказали, що прокурор Юр'ївського району Сергій Івашутін смикав журналіста за одяг, збив з голови кепку, викручував руки, забираючи фотоапарат. Незважаючи на те, що свідків бійки між редактором і прокурором було більш, ніж досить, журналіст, після бесіди в прокуратурі, заявив, що претензій до кривдника не має.

Перешкоджання виконувати обов'язки

02.11.2002 Мирон Мельник - завідувач відділу рогатинської газети "Голос Опілля" на Іванофранківщині, оголосив страйк. Журналіст відмовився писати до власної газети на знак протесту проти переробки, з порушенням авторських прав