Журналістам запропоновано за 5 тисяч гривень надати Комітету факти такого явища в його медіа-структурі. Сам Томенко вважає, що результати такого експерименту можуть серйозно вплинути на позиції як державних, так і комерційних ЗМІ. «Злі язики» думають інакше, вважаючи, що така ініціатива культивує у свідомості суб'єктів інформаційного поля безпринципність, руйнуючи міцність внутрішньої етики журналіста. До того ж відзначають, що Томенко пропонує свою гру, правила якої сягають корінням в радянське минуле, до того ж Єрунтуються далеко не на кращих його традиціях. Далі: інтерв'ю з винуватцем подібних дискусій.

Part.org.ua – Микола Володимирович, напочатку липня Ви повідомили про старт пректу, якому немає назви, але, вочевидь такого, що планує певні методи боротьби з цензурою в українському медіа-просторі. Чого вже досягнуто в цьому плані?

М.Томенко - Логіка тут така - ми працюємо в тому напрямку, що дає можливість отримання документального підтвердження фактів цензури, розпоряджень керівників телекомпаній, випускових редакторів. Телебачення – лише один з елементів нашої ініціативи. Насправді акція стосується всіх засобів масової інформації.

Враховуючи те, що такі речі є делікатними, ми, з одного боку, говорили і про премії журналістам, з іншого – про їх правовий захист.

Велика кількість представників ЗМІ погодилася із такою пропозицією. І як тільки ми це запропонували, до нас звернулося достатньо багато журналістів, здебільшого мова йде про працівників телекомпаній, зокрема УТ-1, ICTV. В більшості випадків інформація йде від журналістів, які працювали у тому чи ішшому ЗМІ, й після свого звільнення можуть не боячись розповісти про порушення конституційних норм, свідками чого вони особисто були.

Але одночасно ми розуміли й те, що системне порушення або порушення статті про заборону політичної цензури ведеться переважно в усних розпорядженнях. Багато журналістів також відзначали, що зібрати документальні докази цензури дуже важко.

Тоді було вирішено піти паралельним шляхом. Скажімо, ті журналісти, які готові дати інтерв’ю або, відповідно, свої пояснення, як це відбувається неофіційним шляхом, вони просто виступлять свідками існування політичної цензури.

Після дискусії ми скомпонуємо розповіді журналістів про різні форми реальної політичної цензури у брошурі, що вийде українською й англійською мовами.

Part.org.ua – Схоже, що цей проект буде реалізовано лише на дискусійному рівні. Чи будуть називатися прізвища журналістів, які надали факти політичної цензури в Україні?

М.Томенко - Частина журналістів дійсно погоджується робити це публічно. Я зацікавлений теж, звичайно, у тому, щоб за розкриттям фактів цензури були реальні журналісти, відповідали за надану інформацію. Це даватиме можливість побачити нам більш реалістичну картину. Гарантією їх “недоторканості” буде, думаю, якраз їхня публічність.

Part.org.ua – Як виглядатиме книга?

М.Томенко - Структура брошури в ідеалі мислиться таким чином. Це буде підбірка інтерв’ю з реальними журналістами, які будуть виступати в якості реальних суб’єктів відносин між владним органом ЗМІ та аудиторією.

У книжці також будуть продемонстровані результати загальнонаціонального опитування. Ми спробуємо з’ясувати, чи згодні наші громадяни з тим, що в Україні є політична цензура. Буде проведено експертне анонімне опитування журналістів з тих самих питань. Тобто ми з’ясуємо, яка суть політичної цензури, в який спосіб вона здійснюється, як вона функціонує. Це буде такий собі тривимірний варіант. Думаю, що за вересень-жовтень ми повинні цю справу закінчити, випустивши це дослідження достатньо великим тиражем.

Part.org.ua – Хто фінансує проект?

М.Томенко – На даному етапі ми починаємо самостійно. Насправді фінансові витрати будуть полягати тільки у виданні самої брошури. Експертні опитування серед журналістів і соціологічні опитування населення погодилися зробити “братні” соціологічні цетри й аналітичні компанії, які сьогодні вже ввійшли до громадської ради з питань інформаційної політики при Комітеті. Але за необхідності, думаю, ми зможемо знайти незалежне джерело фінансування.

Part.org.ua – Вважаєте, така ініціатива розв'яже питання подолання цензурного бар’єру в Україні, або, можливо, Комітет не ставив перед собою такого завдання?

М.Томенко - Головне для Комітету, звичайно, виконання такої мети: ми здійснюємо парламентський контроль і для нас принципово важливо забезпечити виконання норми про заборону цензури. Парадокс ситуації полягає у тому, що спочатку нам треба довести, що цензура таки є, оскільки всі говорять, що її в Україні немає. Потім побачимо реакцію і вийдемо до гіпотетичного висновку: доки органи державної влади, місцевого самоврядування будуть засновнками ЗМІ, доти буде існувати форма політичної цензури. Якщо ми доходимо цього висновку, це лише підтвердить думку, що ми повинні бути послідовними в процесі роздержавлення і не допускати, аби бюджетні кошти стовідсотково направлялися на утримання державних видань. Зробимо висновок, що потрібно йти на традиційний шлях, коли органами державної влади спонсуються тільки офіційно-інформаційні бюлетні. На все інше має бути оголошено публічний конкурс. Якась компанія його виграє і нехай об’єктивно висвітлює діяльність, скажімо, мерії чи обласної адміністрації. Нприклад, комерційний телеканал СТБ висвітлює діяльність влади в Києві через програму “Вікна-столиця”. І робить це, на мою думку, достатньо професійно.

Part.org.ua – Але ж зрозуміло, що політичним цензуруванням займаються не лише директори або відповідальні особи державних медіа-ресурсів. В комерційних ЗМІ також практикуються “програми на замовлення”.

М.Томенко – В діяльності комерційних медіа важлвою є роль власного іміджу. Ми не можемо впливати на власників комерційних ЗМІ. Єдине, що нам під силу, це змусити їх виконувати Конституцію й закони України.

Якщо буде доведено, хоча б опосередковано, що існує прихована політична цензура на якомусь з комерційних каналів, це також вплине на ситуацію. Решта задумається над власним іміджем, популярністю і впливовістю в очах глядачів. Вони вимушені будуть змінити свою позиції. Досвід парламентських виборів показав, що можна бути популярним каналом, демонструвати цікаві телесеріали, але мати новини, яким не довіряють. Це стимулюватиме власників відмовитися від тупої пропаганди і бути більш об’єктивними.