Мова йшла про надання українським програмістам замовлень від американських компаній. Ось вам, панове інвестори, і дешева робоча сила, і суперкваліфікація, і потенційно ніким ще не зораний ринок. Інвестуйте, одним словом. У той самий час і у тому самому місті проходила інша конференція – перегляд фільму "Вбити історію" ("Killing the Story") про життя і смерть Георгія Гонгадзе. Фільм, знятий британськими журналістами, ніс на собі інше навантаження: бандитський президент, бандитський прокурор, бандитський слідчий. Одним словом, інвестуйте краще в Гондурас, панове. Ми вас попереджаємо.

"Вбити історію" мовою західних журналістів означає "зацензурувати" статтю, не допустити її до друку. Тому символічно, що прем'єра фільму відбулася в одній з аудиторій американського Сенату, місці, де, за словами Карла Гершмана, президента Фонду на підтримку демократії, "історію вбити неможливо".

Саме цей фонд став основним організатором перегляду стрічки разом із великою групою конгресменів, які цікавляться подіями в Україні. Декілька діаспорних організацій включно з Конгресовим Комітетом Америки відмовилися бути співспонсорами події, наголошуючи на тому, що стрічка є контроверсійною. Цікаво, що це той самий Конгресовий Комітет, який заплатив за зйомки фільму про Степана Бандеру. Тобто, особа Степана Бандери не є контроверсійною, а особа Георгія Гонгадзе є. Де тут логіка? Фільм показували в Америці уперше. За інформацією Мирослави Гонгадзе американське громадське телебачення PBS вже купило права на демонстрацію фільму. Так що, найближчим часом можна очікувати ознайомлення з касетним скандалом широкої американської аудиторії. На зустрічі виступив і Олександр Єльяшкевич, що приїхав до Вашингтону спеціально із Нью-Йорку. Вашингтон, взагалі, крок за кроком перетворюється на столицю "боротьби з антинародним режимом". Крім Мирослави Гонгадзе, що тут живе, тут часто буває майор Мельниченко. Можливо до них скоро приєднається і Олександр Єльяшкевич. Це буде залежати від вирішення його справи з політичним притулком. Не здивуюся, якщо скоро побачу поблизу Конгресу судмедексперта Воротінцева. У нього взагалі класичний випадок для подання на політичний притулок – загроза фізичного знищення. Що він ще там робить у Таращі?

Працівникам же українського посольства раджу спочатку відповісти на питання: "звідки гниє риба?" Може чесна відповідь на це питання допоможе їм залучити більше інвестицій?