Засекречування актів державної влади на сучасному етапі часто є необґрунтованим, незаконним і має на меті приховати корупційні діяння. Такими є результати моніторингу засекречування інформації, що їх оприлюднили сьогодні на прес-конференції «Що таке X-files по-українськи і як із цим боротися» співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров та радник ВГО Альянс «Майдан» Олександр Северин.

 

Відкриваючи прес-конференцію, Євген Захаров зазначив, що питання про обсяг засекречених матеріалів є «лакмусовим папірцем» будь-якої влади, й описав загальну ситуацію у країні. Раніше державні органи, засекречуючи свої документи, регулярно користувалися не передбаченими законом грифами «Не для друку» та «Опублікуванню не підлягає», а також часто необґрунтовано використовували гриф «Для службового користування». Нині ж у результаті потужної громадянської кампанії у 2005 році Міністерство юстиції заборонило користуватися незаконними грифами, і наразі основною проблемою є саме обґрунтованість використання «ДСК».

 

Протягом 2008 року Харківська правозахисна група та «Майдан» проводили моніторинг застосування цього грифу органами державної влади. Робилося це шляхом надсилання запитів до центральних та місцевих органів державної влади (загалом 79 центральних органів та 27 держадміністрацій обласного рівня) про надання переліків відомостей, віднесених до конфіденційної інформації. Наразі відмовилися співпрацювати лише 14 центральних органів і одна ОДА – Запорізька. При цьому в деяких випадках відмов мала місце парадоксальна ситуація: сам перелік було віднесено до конфіденційної інформації. Крім того, на початку дослідження виявилося, що знайти такі переліки зазвичай доволі складно, а це, за словами пана Захарова, дає підстави припустити, що певний час їх взагалі не було і багато відомств вирішували питання на власний розсуд, без чітко означених критеріїв.

 

Загалом дослідження виявило відсутність уніфікованого підходу до переліку конфіденційної інформації. Так, згідно з представленими результатами по місцевих органах державної влади, кількість категорій відомостей, віднесених до конфіденційних, варіюється від 17 (Вінницька ОДА) до 136 (Кіровоградська ОДА). При цьому деякі переліки містять відверто волюнтаристські положення – так, у переліку Рівненської ОДА є пункт «Інші відомості», а у випадку Чернігівської та Тернопільської ОДА прямо прописане право посадових осіб виходити за рамки передбачених переліком відомостей залежно від «конкретної ситуації» та «змісту інформації» відповідно.

 

Олександр Северин зазначив, що деякі переліки містять досить «прикольні» моменти приховування висвітлення інформації. Наприклад, Донецька ОДА до конфіденційних відомостей віднесла відомості про факти порушення Закону України «Про інформацію» (всупереч положенням згаданого закону), Кіровоградська ОДА – «аналіз акцій протесту», КМДА – «окремі питання діяльності промислових підприємств із шкідливим виробництвом». Він зазначив, що подібне неправове приховування інформації «замішане на корупції і абсолютно не сприяє розвитку України як демократичної держави».

 

Шляхом виходу з теперішньої ситуації учасники заходу назвали зміни до чинного законодавства. Євген Захаров повідомив, що ХПГ підготувала нову редакцію Закону «Про інформацію» – але внаслідок кризи її прийняття найближчим часом залишається малоймовірним. Олександр Северин висловився на користь створення єдиного «інтегрованого» закону на тему регулювання інформації, який би усунув прогалини і суперечності у чинному законодавстві.