Журналісти повинні дбати про екологію мови. Про це говорили учасники презентації видання «Екологія мови в контексті проблеми розмаїття культур і ЗМІ» та посібника «Ключ до розуміння розмаїття», яка відбулася 24 листопада в рамках проекту «Діалог зі ЗМІ – ключ до діалогу різних культур» за підтримки програми «МАТРА-КАП» Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Координатор проекту, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош під час свого виступу зауважила, що екологію мови в умовах сучасних інформаційних процесів хоча й важко, але потрібно зберігати. На великому екрані вона наочно продемонструвала випадки, коли відомі ЗМІ, інформагенції або політики забруднюють нашу мову. «У друкованих чи електронних публікаціях, чи в телевізійних сюжетах часто зустрічаються неадекватні терміни “негр”, “жид”, “циган”, які можна замінити на “чорношкірий”, “євреї”, “ром”», – сказала Мрідула. На її думку, часте вживання неадекватних термінів породжує стереотипи та призводить до збільшення почуття ненависті, що, у свою чергу, шкодить «екології мови».

 

Учасники презентації намагалися знайти відповідь на питання, як запобігти «мові ворожнечі» та водночас забезпечити свободу слова. Зокрема, експерт проекту, журналістка Богдана Костюк зазначила, що Україна не самотня у цих проблемах. «В багатьох країнах Європи, які потрапили в смугу кризи, радикалізувалися націоналістичні рухи, частіше можна почути “мову ворожнечі”. Міграційні процеси були, є і будуть, і нам треба звикати, що ми живемо в багатонаціональному суспільстві», – сказала Богдана.

 

Наразі Рада Європи виробляє рекомендації з цього питання, але з окресленими проблемами Україна повинна впоратися сама. Про це сказав директор інформаційного представництва Ради Європи в Україні Олександр Павліченко.

 

Також учасники презентації зупинилися на питанні впливу нових медіа на молодіжне середовище в Україні. В інтернет-просторі дуже часто вживаються неадекватні слова, які підкреслюють колір шкіри або національність людини, чим посилюють дискримінацію. Це в першу чергу впливає на молодих людей, які найчастіше користуються інтернетом. Головний науковий співробітник Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Ірина Жданова зауважила, що у війні всіх проти всіх дуже легко маніпулювати свідомістю. Вона розповіла про інтернет-форуми, соціальні мережі, блоги, зокрема про Живий журнал. За її словами, журналісти і редактори дуже часто використовують провокаційні теми форумів, щоб викликати інтерес читачів. «В гонитві за дешевими рейтингами телевізійники запрошують на такі програми, як “Свобода слова”, гостей, які є ксенофобами, приміром Жириновського», – сказала Ірина. Вона впевнена, що нині потрібно говорити про «мову ворожнечі» не тільки стосовно національних меншин, а й стосовно інших важливих суспільних тем.

 

Окрім того, що наша мова зазнає впливу об’єктивних зовнішніх чинників (процеси глобалізації, історично зумовлений зв’язок із російською мовою), вона спотворюється ще й завдяки недбалому ставленню до неї журналістів, посадових осіб та ін.

 

Теза, довкола якої дискусія розгорнулася, – доцільність вживання в сучасній українській мові слова «роми», позаяк, на думку учасників обговорення, в багатьох художніх творах уже вжито слово «цигани», яке є дуже поширеним. Приміром, головний редактор Першого національного Христина Стебельська розповіла присутнім, що знімаючи нові серії проекту «Між нами», зокрема про ромів, вона постійно ловила себе на думці, що треба вживати саме це слово, а не слово «цигани». На що представники цієї національної меншини в Україні зауважили їй, що вони не проти слова «цигани», якщо йдеться про щось хороше. Присутні дійшли згоди, що в позитивному контексті можна вживати слово «цигани», але все ж поступово треба від нього відмовлятися.

 

Як виявилося, влада пильно стежить за тим, щоби «мова ворожнечі» не трансформувалася у справжню ворожнечу. Про це розповів підполковник міліції Сергій Новиков. «Створено робочу групу з цього питання, ми тісно співпрацюємо з іншими органами виконавчої влади, які за це відповідають. А координує нашу діяльність Кабінет Міністрів», – розповідає він.

 

Член редакційної ради посібника «Ключ до розуміння розмаїття», головний редактор журналу «Детектор медіа» Євген Мінко зауважив, що попереду на організаторів проекту чекає велика робота. Адже деякі журналісти в Україні дуже нетерпимо ставляться до представників інших національностей, і все це потім віддзеркалюється в їхніх матеріалах.

 

Учасники заходу дійшли згоди, що питання «екології мови» у жодному разі не можна політизувати, як це зроблено сьогодні з питанням української мови. Оскільки це лише ускладнить ситуацію. Але реагувати на будь-які прояви «мови ворожнечі» чи то з боку політиків, чи то з боку ЗМІ треба неодмінно.