— Багато що з того, що ми сприймаємо з телебаченя напряму, є маніпулюванням свідомістю. Кому вигідно залякувати народ? Тому, хто на цьому робить гроші. Кому вигідно навіювати, що ми «несильні», «несміливі», «несамостійні»? Тим, хто хоче нами управляти.

 

Маємо не забувати, що всі ми — люди соціальні, для нас важливою є думка суспільства. Тобто більшості. І ось ми поступово починаємо занурюватися в цю суб’єктивну інформацію, що й впливає на здоров’я... Але ж усе, що в нашій голові, — напряму пов’язано з фізіологією. Під впливом психіки виділяються певні гормони, а вже потім починаються хвороби.

 

Наприклад, депресивний стан пов’язаний із постійним очікуванням негативних прогнозів: людина сама себе заганяє в яму. Страшнішим є очікування негативного, ніж негатив сам по собі.

 

На жаль, багатьом українським політикам невигідні люди, котрі думають самостійно. І, звісно, ЗМІ танцюють під дудку тих, хто всім цим заправляє. Але якщо ми хочемо бути здоровою нацією, то повинні розуміти, що багато залежить від нас самих.

 

Можна сказати: попереду зима, ой як погано! А можна міркувати по-іншому: треба готуватися до зими, збирати плоди-ягоди, а потім цим користуватися.

 

Чому ж, коли «зима» в економіці, всі починають панікувати? Потрібно не панікувати, а заходжуватися латати дірки й думати, як економніше витрачати те, що вдалося зібрати.

 

Тобто не треба плекати ілюзій стосовно того, що літо буде вічним. І якщо ми цілісні, то ніяка криза нас не злякає і ми будемо ставитися до неї по-філософськи. Адже навіть криза — один із способів відновити баланс, зокрема в економіці. Коли людина голодує, вона очищається від шлаків власного організму. Щось схоже можна сказати і про економіку.

— Я — лікар-психосоматик. Показую людині зв’язок між її думками і станом здоров’я. Людина іноді думає, що всі її хвороби від харчування. Але психосоматика вивчає захворювання, пов’язані з нашими поведінковими шаблонами або з нашими хибними думками.

 

Ось один приклад... Почувши слово «шпигун», ми виділяємо негативну енергію, а організм — негативні гормони, які вмикають стресовий механізм.

 

А можемо сказати «герой», «розвідник» — і це вже позитивний образ: розслаблюємося, а не напружуємося. Хоча насправді це одне й те саме. Різниця лише в тім, хто на кого працює.

 

Так-от, якщо ми подивимося той-таки телевізор, то побачимо: там постійна своєрідна гра слів. Гра, яка далеко відійшла від реальності. Потрібно лише переглянути й перебудувати свою діяльність — і тільки тоді ми виживемо і будемо здорові. Матінка-природа недарма нагородила людський організм стресовим механізмом. Він і даний нам для того, аби діяти в складних ситуаціях.

 

Однак діяти ми не звикли, починаємо панікувати. Як наслідок — виникає несвідомий страх. І людина вдається до імпульсивних дій. Тобто руйнівну енергію спрямовує в себе ж, і від цього виникають хвороби. Через постійний негатив, що його поширюють ЗМІ, збільшується кількість депресій, серцево-судинних захворювань, навіть онкозахворювань... А в будь-якого захворювання є суто психологічна причина. Це підтвердить будь-який лікар-психосоматик.

 

Наприклад, онкозахворювання частіше за все розвиваються тоді, коли людина відчуває злість або не може вирішити проблему, яка спричиняє цю злість. Це — агресія з почуттям безпорадності.

 

А всі захворювання виникають тоді, коли людина сама себе руйнує думками і негативом.

Зовні при цьому нічого не відбувається. А потрібно просто розслабитися, спрямувати енергію в інше русло. У результаті зможемо вийти зі стресу оновленими й сильними.

— Мені не подобається, що в усіх цих передачах багато агресії, злоби й нещадної критики. Є в психологів таке поняття, як «метаморфози гніву». Критика — один із видів гніву. Сарказм — один із видів гніву. А в суспільстві бракує конструктивних телепередач, де не просто критикують, а пропонують, як вирішувати проблеми. Я не прибічник того, щоб повністю вилучити з ефіру передачі на кшталт «Свободи слова» чи «П’яти копійок», «Свободи». Але вони мають давати позитивну ноту. Це не означає, що все потрібно «пригладити». Адже насправді той чи інший закон нескладно ухвалити... А чому не ухвалюють? Тому що комусь це невигідно. Головна функція держави — захищати народ. Ми ж живемо в державі, котра ні за що не відповідає. Ми навчилися не довіряти державі. Бо увесь час бачимо людей, які тільки те й роблять що б’ються за своє місце під сонцем. До речі, бійки в Раді — це справжнє психологічне обличчя цих особистостей.

 

Адже, здавалося б, нічого не варто об’єднатися й ухвалити потрібний закон, керуючись яким держава захистила б кожного вкладника. Як відбувається в зарубіжних країнах. Тоді жоден банк не вилучатиме щоденно гроші. Я завжди кажу: «Хлопці — не брешіть!» Це ж руйнує здоров’я. Адже що більше брешемо, то більше наша підсвідомість опирається нашій брехні. Тест на детекторі брехні на чому заснований? На ідіомоторних рухах. Тобто підсвідомість знає, коли ми брешемо, і починає опиратися, так з’являється внутрішня боротьба.

— Так. А загальна брехня породжує загальну неповагу.

 

І тепер уявіть, яке може бути здоров’я в нації... Колись китайці дуже мудро сказали: «Коли порушується гармонія, починається справедливість. Коли порушується справедливість, починається закон. А коли порушується закон починається хаос. Коли починається хаос, починаються війни...»

 

І куди ми йдемо? Не так страшна криза, як страшно те, що намагаємося шукати винних.

— Як зберегти здоров’я в умовах кризи? Головне усвідомити: усе залежить тільки від тебе самого. Знаєте, як психолог, я вважаю, що криза — це навіть чудово. Тому що звільнимося від того зайвого, що нам заважає бути маневреними, ефективними, продуктивними, цілісними.

 

Ми звикли недооцінювати наші можливості і живемо в постійних ілюзіях. Адже реально ми можемо вижити. Можемо! Так, відмовимося від імпортних холодильників і почнемо їх самі виробляти. Можливо, не найкращі на першому етапі. Зараз лопнула чергова бульбашка. Радійте, ціна на нафту впала, отже, газ теж знизиться, екологія очиститься. Спрямуємо гроші на розвиток інноваційних технологій. Необхідність загострює розум.

— Тут дві крайності — відвернутися погано, оскільки ми все ж таки живемо в бурхливому інформаційному світі. Потрібно дивитися — тільки не втягуючись емоційно і вмикаючи мізки... Не заражаючись негативними емоціями, а думаючи, що можна самому зробити в цій ситуації. У природі просто так нічого не буває. Адже й наші можновладці саме такі, тому що ми дозволили їм бути такими. Усе у світі закономірно. Дозволяємо, щоб вони брали хабарі? Ми ж самі й даємо ці хабарі, тим самим розбещуючи їх. У результаті ці хабарі сягнули шалених розмірів. Я за те, щоб ми почали думати й умикали мізки. Що голіший, то мудріший. Будь-який фізіолог вам скаже, що навіть незначний стрес корисний для здоров’я. А хронічні стреси — це вже наші установки і криза в голові. Це — патологія. І тут уже слід звертатися по допомогу до психолога.

 

…Навчіться абстрагуватися. Зрозумійте: з телеекрана журналіст видає або свої умовиводи, або заражений страхом інших.

— Якщо пам’ятаєте, ще в 30-х роках майже всі американські фільми закінчувалися хепі-ендом. Саме тоді і з’явилося це поняття. Потрібно було зняти в людей негативний стан. Тому я й рекомендувала б дивитися передачі, які допомагають людині повірити в себе. А не ті, в яких тільки гола критика. Це неконструктивно. Потрібно радити, «як»...

— Гарний психолог відрізняється від поганого саме тим, що він людину до себе не прив’язує, а змушує вчитися існувати самотужки. Виховує віру в себе. Втім, як і хороший учитель.

— Люди, «прив’язані» до якоїсь однієї певної спеціальності. Це, як правило, 30—40-річні, коли людина на піку працездатності, має високі амбіції, а уявлень про світ і життєвого досвіду бракує.

Безвихідних ситуацій у принципі немає. Потрібно звернутися або до психолога, або зателефонувати друзям — поговорити. А можливо, знайти тих, кому ще гірше... Має бути головна цінність — життя. А вже потім — вирішення проблеми, яка спричинила певний стан. Вимкніть телевізор бодай на тиждень! Погуляйте на природі!

— У мене виникло відчуття, що з допомогою поставлених запитань мною просто маніпулюють. Тому й висловлюєш свою думку не закінчено, а тільки в ракурсі запитання, котре тобі поставили. І в результаті — приховане маніпулювання свідомістю.

— Про це багато писав Ерік Фромм у роботі «Втеча від свободи» ще в 30-х роках минулого століття. Якщо цю монографію перечитати, то видно, що вона добре підходить і до сьогоднішнього часу. На жаль, якщо в суспільстві люди нецільні й постійно шукають винного, то в такому суспільстві реальна можливість появи диктатора.

 

Ми взагалі недостатньо приділяємо уваги колективному несвідомому... Щоб наше колективне несвідоме перестало «боятися», ми повинні навчитися позитивних афермацій на кшталт «Я — чудова людина!», «Я люблю цей світ!», «Я знаю, що завжди знайду те місце, де зможу найяскравіше себе проявити!»

 

Якщо ми вже прийшли в цей світ, то не просто так... Є закони фізики: що посієш, те й пожнеш.

 

Якщо нічого не вкладати в дітей, то й виросте відповідне покоління.

 

Якщо людина живе неправильно, то вона рано чи пізно захворіє. У жовчної заздрісної людини болить печінка. Якщо людина ображена, вважає, що світ несправедливий, — хвороба нирок забезпечена. Якщо людина не вірить у майбутнє — погіршується зір.

 

Усі хвороби тіла — лише віддзеркалення наших психічних установок. Потрібно об’єднатися й захиститися. Але не «війною», а любов’ю і миром.