В Данії в руках політиків медіаресурсів немає

22 Вересня 2008
39777
22 Вересня 2008
11:48

В Данії в руках політиків медіаресурсів немає

39777
Про карикатурний скандал в Данії, проблеми данської та української журналістики та етичні засади журналіста «Пік України» поспілкувалися з представником данського газети «Information» – Пером Даалгардом.
В Данії в руках політиків медіаресурсів немає

Пер Далгаард - данський журналіст, спеціальний кореспондент данської газети Information в Росії і СНД , викладає в Данії в школі журналістики, що готує молодих людей до вступу в університет на цю спеціальність.

 

- Ситуація з публікацією карикатур на пророка Мухаммеда ніяк не дійде завершення. От і цього літа в Пакистані стався вибух біля данського посольства... Як Ви можете прокоментувати цю ситуацію?

- Частково данці самі винні у виникненні такого прецедента. Звичайно, підривати людей також ніхто не має права, але ті данські журналісти і та данська газета, яка опублікувала гостронегативні карикатури на пророка (а це досить велика консервативна газета, що підтримує правлячу партію, я добре знаю цих хлопців і я з ними абсолютно не згоден), вони вважають, що карикатури можна і треба було публікувати, тому що це прояв свободи преси. Але вони забувають про те, що показати можна все, але чи потрібно це? Потрібно насамперед думати і вчиняти розумно, адже є відповідальність, є кодекси, яких журналіст повинен дотримуватися, існує врешті-решт журналістська етика... Мені здається, що не обов’язково було публікувати ці карикатури, які стали причиною серйозного конфлікту. Особливо цього не варто було робити вдруге, знаючи про наслідки першого...

 

- Схоже на провокацію...

- Це і була провокація. Я за свободу слова, звичайно. За цим майбутнє, в тому числі і у вас. Але, як я сказав, за свободою слова теж є умовності. Тобто, говорити все необов’язково, але говорити правду — необхідно.

 

- Чого не вистачає українській журналістиці, щоб вийти на європейський рівень?

- Незалежності. Від капіталу, політиків, і взагалі від власників. Це непогано, що люди хочуть заробляти гроші, це зрозуміло, але те, що вони за допомогою ЗМІ намагаються вести політичну боротьбу, якщо в них є така місія — це вже погано. І в Україні це є. Так само як і в Росії, і багатьох інших пострадянських республіках. У вас все упирається у відсутність по-справжньому об’єктивної журналістики. Я гадаю, що українській пресі просто потрібен час. Власники друкованих ЗМІ, радіо та телебачення згодом зрозуміють, що, щоб продати, наприклад, газету, потрібно, щоб читач тобі вірив.

 

- Саме ця незалежність дає можливість вашій країні входити до п’ятірки країн із найвищим рівнем довіри суспільства до преси?

- Гадаю, що так. Довіра данців до преси дійсно є, хоч і жовта преса в той же час процвітає. Це секс і скандали — і їх купують. Але я думаю, що у народу є розуміння, що жовта преса — це не серйозна об’єктивна журналістика, а розважальна.

 

- Тоді які недоліки ви спостерігаєте в данській журналістиці?

- Недоліки є. На мою думку, це орієнтація на поверховість, журналісти забувають про необхідність критикувати, бути на варті, стежити, передусім, за своїм урядом, за владою, оцінювати її діяльність. Журналістські розслідування в нас хоч і не рідкість, але вони не такі суворі та жорсткі, якими повинні бути.

 

- Чи можна сказати, що в Данії є своя школа журналістики або її можна зарахувати до загальноєвропейської?

- Ні. Окремої школи журналістики як такої в нас немає, ми дійсно керуємося загальноєвропейськими принципами — плюралізм, об’єктивність і так далі. Про об’єктивність можна дуже довго говорити, ми знаємо, що як такої її не існує, проте журналіст має завжди висвітлювати всі точки зору і повинен пояснити своєму читачу, що відбувається.

У Данії є два погляди на те, яким повинен бути журналіст. Одні вважають, що журналістика — це ремесло, якому можна навчитися. І якщо ти вмієш бути журналістом, ти вмієш усе і можеш виконати будь-яке завдання. А є погляд академічний: потрібно, щоб журналіст спеціалізувався на чомусь, щоб людина знала якомога більше про суспільство, про свою сферу, наприклад, економіку, культуру і таке інше.

 

- В Україні існує тенденція до пожовтіння телевізійних каналів. Як з цим в Данії?

- Ця тенденція спостерігається також і в Данії , особливо це стосується приватних каналів.

 

- Приватні ЗМІ – в чиїх руках вони знаходяться?

- Не в руках данців. Власники каналів – великі міжнародні холдинги. В Данії в руках політиків немає медіаресурсів. Найголовніші три канали державні (правда, зараз хочуть один канал приватизувати, не знаю правильно це чи ні). Це громадське телебачення. Воно фінансується з бюджету і за рахунок сплати споживачів. Уряд їх не контролює, а лише суспільство. Тобто, прем’єр-міністр не може подзвонити і дати якісь накази і він цього не робить. Що стосується газет, то в Данії всі газети приватні, державних газет взагалі немає.

 

- Де та межа, за якою закінчується свобода преси і яку не варто без нагальної потреби переступати?

- Є етичні норми , але по-перше, правду треба сказати. Проте бувають такі ситуації, коли журналісту справді важко вибрати, по-перше, що сказати, по-друге, як це сказати, бо те, що журналіст робить, може дуже сильно нашкодити людям. Там є такі дуже тонкі грані. Є ситуації, коли потрібно обов’язково публікувати, а є ситуації, коли потрібно добре подумати, чи варто взагалі це друкувати.

 

- За яким видом ЗМІ майбутнє?

- Інтернет, звичайно, виграє, але там дуже багато неправди, про це всі знають. Данська молодь – постійно в Інтернеті. Менше газет читають. Є ситуації, коли газета переходить в Інтернет, продовжуючи виходити і в друкованому варіанті. В майбутньому, я думаю, люди все рівно будуть читати газети. Але, можливо, це будуть вже інші газети – більш спеціалізовані.

 

- Ви стежите за розвитком української преси вже протягом десяти років. Які зміни, що відбулися, на вашу думку, є найбільш принциповими?

- Крім усього іншого, найголовнішою зміною я вважаю освіту. Я бачу, як змінюється спосіб мислення суспільства за рахунок молодого покоління. І це, на моє переконання, найголовніше.

 
Для довідки:

Після того як данська газета Юландс-постен восени 2005 року надрукувала низку карикатур на пророка Мухаммеда, а 17 данських газет та низка європейських видань їх передрукували, мусульманський світ образився на зневагу данців до їхньої релігії. У відповідь було розпочато масові безпорядки, терористичні акти, погрози. За голови карикатуристів була оголошена винагорода. У багатьох ісламських державах з продажу вилучили товари данського виробництва, в деяких країнах були здійснені напади на дипломатичні представництва Данії та інших країн, чиї видання передрукували карикатури. Данії довелося відкликати послів і взяти під захист карикатуристів. В лютому цього року відразу три загальнонаціональні данські газети і два регіональні видання знову опублікували зображення пророка Мухаммеда з тюрбаном у вигляді бомби. «Ми поступили так, щоб показати, що стоїть на кону в цьому випадку, і щоб виразити нашу однозначну підтримку свободі слова, яку ми як газета завжди відстоюватимемо», - написала в редакційній статті Berlingske Tidende. Таким чином, журналісти відреагували на підготовку замаху на автора карикатури - 73-річного художника Курта Вестергаарда. А на початку червня в Ісламабаді біля данського посольства пролунав вибух, що забрав життя 8 чоловік.

 
Маргарита Стручок, «ПіК України»
Фото автора
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Маргарита Стручок, «ПіК України»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
39777
Читайте також
07.11.2008 10:07
Федор Сваровский, OpenSpace.ru
14 954
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду