Другий тиждень поспіль майже всі телеканали та радіостанції країни працюють у надзвичайному режимі. Щогодинні випуски новин, прямі включення з місць подій, а в перервах – патріотичні кліпи чи беззвучний, проте багатослівний відеоряд: зруйновані будинки, залякані жінки, заплакані діти, безсилі перед колонами ворожої бронетехніки.

Схоже, алгоритм агітації, успішно апробований російськими телеканалами, сьогодні працює і в Грузії. Проте з точністю до навпаки: там де були «грузинські агресори» тепер «російські окупанти».

Хочете знати, чим займаються російські «миротворці» в грузинських містах? Вмикайте телевізор – кадри скажуть самі за себе.

– Обалдеть, ты посмотри, какие кровати, какие матрасы. Мы по сравнению с ними – бомжи, – розмовляють на відео російські солдати.

– О, у них даже командиры отделений отдельно жили… Но все равно они проиграли эту войну!

Один із «переможців», не вагаючись, знімає свої військові черевики й приміряє грузинські (чи то пак «американські»?). Відбірний російський мат не залишає сумнівів щодо достовірності відео.

Автомобіль турецької знімальної групи потрапив під обстріл. На лобовому склі видно, як кулі влітають у салон. На диво, у цій ситуації ніхто не постраждав.

Висновок однозначний: російські окупанти вбивають усіх без розбору – не тільки військових, а й цивільних.

Такі короткометражки грузинські телеканали транслюють глядачам по кілька разів на добу. У який спосіб «хоумвідео» російських солдатів, зняте ними ж в одній з «трофейних» казарм у місті Сенакі, потрапило до грузинського телеефіру, неважливо. Як кажуть, на війні як на війні. Проте, завдяки потужній роботі ЗМІ, влада Грузії контролює сьогодні чи не найголовніший свій бастіон – інформаційний простір. А на відміну від реальних бойових дій, інформаційна війна Грузії проти Росії лише починає набирати обертів.

У парламенті кілька днів тому запрацював медіа-центр для сприяння іноземним журналістам: вам нададуть найсвіжішу інформацію, організують інтерв’ю, підшукають необхідні телефони. Із репортерами різних країн світу грузинські депутати спілкуються «у конвеєрному режимі» – грузинською, російською, англійською мовами.

Керівник медіа-центру, голова парламентського комітету з питань зовнішніх зв’язків Лаша Жванія впевнений, що сьогоденні Грузія перемагає інформаційну війну, утім, лише щодо впливу на Захід.

– Азія та Близький Схід – під російським впливом. Ми сподіваємось, що за допомогою наших партнерів продемонструємо світу, що реально відбувається в Грузії, – каже Жванія.

У суботу на проспекті Руставелі в центрі Тбілісі перед будівлею парламенту відкрилась фотовиставка «Прага 1968 – Грузія 2008», де кожен може переконатися, чим відрізняються радянські «визволителі» від російських «миротворців». Виставлено близько 40 знімків, на відкриття прийшов спікер Парламенту Давид Бакрадзе і декілька депутатів. Інформаційний привід зроблено...

Для простих громадян перегляд російських телеканалів чи Інтернет-сайтів сьогодні неможливий – їх заблокували всюди, окрім владних установ.

Водночас у Тбілісі зовсім не відчувається ворожого ставлення до російської мови. Принаймні російською можна заговорити на вулиці з будь-яким перехожим (звичайно, якщо вас зрозуміють). Хоча про всяк випадок, грузинські друзі попередили, у разі чого кажи: «Я з України».