4 червня Державний комітет телебачення і радіомовлення заявив про силове захоплення приміщення ДСП «Укртелефільм» групою осіб на чолі з колишнім директором студії «Укртелефільм», режисером, лауреатом національної премії імені Шевченка Олегом Біймою.

 

У заяві Держтелерадіо події на студії названо «розбійним нападом», здійсненим «групою з 30 невстановлених осіб у чорних масках за участю помічника народного депутата Анатолія Матвієнка та працівників Дніпровського РВВС».

 

Проте народний депутат Анатолій Матвієнко категорично заперечує цей факт, говорячи, що його причетність до ситуації на «Укртелефільмі» обмежується зверненням до виконавчих служб: «Пан Бійма, якого я знаю ще з радянських часів, звернувся до мене як до народного депутата із судовим рішенням про поновлення його на посаді та зі скаргою, що його не допускають на робоче місце. Як народний депутат, я звернувся до виконавчої служби міністерства юстиції з проханням прийняти пана Бійму та виконати судове рішення».

 

Уточнення в офіційне повідомлення Держтелерадіо вніс Олександр Курдінович, заступник голови Комітету: «Ніхто не знає, що за особи взяли під охорону студію, не пред‘являючи жодних документів. В захопленні брали участь помічники народного депутата  Анатолія Матвієнка Олег Березюк і Олександр Рутковський. Ми звернулися до правоохоронних органів».

 

«ТК» зв’язалася з Олегом Березюком, якого згадав пан Курдінович. Пан Березюк не заперечував своєї причетності до епізоду, проте наголосив, що, по-перше, не є помічником Анатолія Матвієнка, по-друге, відрекомендувався і показав документи: «Я відрекомендовувався як голова Українського юридичного товариства, а чому опоненти заявляють, що був хтось невідомий у чорних масках, мені не зрозуміло».

 

Як відомо, конфлікт між «старим» та «новим» «Укртелефільмом» розпочався з приходом Едуарда Прутніка на посаду голови Держтелерадіо (саме у віданні Державного комітету перебуває студія) і триває досі. Саме тоді підприємство було реорганізовано (наказ Держтелерадіо від 2 лютого 2007 року «Про заходи щодо реорганізації української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм»), Українська студія телевізійних фільмів («Укртелефільм») була об’єднана з заводом «Фотон», і перетворена на Державне спеціалізоване підприємство «Укртелефільм». Тоді ж призначили й нове керівництво на чолі з директором Ігорем Кошарою. Проте Олег Бійма, екс-директор студії, звернувся до суду. 31 березня 2008 року суддя Голосіївського районного суду Чередниченко прийняв рішення задовольнити позовну заяву Олега Бійми про поновлення на роботі і відмінив два накази 43К і 44К від 30 січня 2007 року (про це писала ТК). Причина скасування наказів: процедурне порушення – під час звільнення Олег Бійма перебував на лікарняному.

 

Викладені в заяві Держтелерадіо події навколо поновлення Олега Бійми на посаді Руслан Смаков описує дещо по-іншому: «Попередивши голову Держтелерадіо, судовий виконавець прибув на студію, проте його не пустили охоронці агентства «Захист 2», найняті п. Кошарою. Вдалося зайти тільки через чорний вхід. Під дверима кабінету генерального директора уповноваженим Держкомтелерадіо юристом п. Мандрагелем була зроблена заява про те, що Олега Бійму нормально допускають до роботи і жодних дій вчиняти не треба, але дав наказ охоронцям не допускати його. Через дві години протистояння, коли судовий виконавець почав виголошувати, що вчиняються протиправні дії проти виконання рішення суду та що двері будуть виламувати, двері в приймальню було відкрито і туди зайшли пан Бійма, пойняті, міліція, п. Мандрагель і ще один юрист Держтелерадіо. Близько 13.00 судовим виконавцем було зачитано рішення про те, що він виконав провадження і завів п. Бійму на територію студії».

 

Як повідомив Руслан Смаков, при поновленні пана Бійми на посаді проводилася відеозйомка: «У судового виконавця міністерства юстиції Валерія Калевича на відео все задокументовано, зокрема, кожен може пересвідчитися, як саме все було». Проте коли «Детектор медіа» попросила пана Смакова надати нам відео, щоб «пересвідчитися, як все було», нас переадресували до Мін’юсту. Поки долю фільму, знятого на студії «Укртелефільм», з’ясувати не вдалося.

 

«Детектор медіа»