— Що вам дісталося в спадок від попередника — Віталія Докаленка? Які задачі видаються вам сьогодні першочерговими?

— Про це ми говоритимемо після ста днів мого перебування на цій посаді. Зокрема, під час телемарафону, який розпочнеться 1 червня і триватиме протягом 12 годин — з 9 ранку до 9 вечора. Я особисто вестиму його — такий собі граючий тренер — щоб не втрачати професійний рівень. Насправді ми вже протягом двох місяців намагаємося розібратися з тим, що нам дісталося. Краще говорити про те, що ми можемо зробити і що ми робимо. Найважливіше — це те, що мені вдалося зібрати команду однодумців. Це перших два віце-президенти — Михайло Кобля і Роман Недзельський, віце-президент Андрій Чернюк, декілька людей залишилося з попередніх команд, які працювали на НТКУ. Я думаю, що з цією командою можна буде радикально змінити телевізійний простір Першого Національного. До кінця цього року кожного місяця на каналі щось змінюватиметься. Наприклад, із 1 травня ми вводимо в ефірну сітку декілька нових програм. Нарешті вдалося закупити анімаційний фільм «Лис Микита» за твором Івана Франка, який транслюватиметься протягом трьох місяців щонеділі. З 1 червня ми плануємо запустити аналітичний проект. Протягом літнього періоду ми його відшліфуємо, а з 1 вересня запустимо вже як серйозний, потужний аналітичний проект. Це буде вечірня недільна підсумково-аналітична програма. Також у розробці проект «Спокуса владою», «Бізнес-чемпіонат». З 1 червня вийдуть в ефір програма «Мультфільм на замовлення», а також анімаційний історичний фільм, на замовлення Національної телекомпанії.

— Цікаво. А хто займатиметься виготовленням?

— Поки що ми залишаємо це за лаштунками. У якості героя ми використали маленького хлопчика, який за футбольним м’ячем бігатиме по Україні і розповідатиме про легенди України.

— Нещодавно «Детектор медіа» опублікувала інформацію про те, що НТКУ купила формат «Реставрація», присвячений культурним пам’яткам країни. Коли планується запускати цей проект?

— Про це була попередня розмова, це буде значно пізніше. Зараз Перший Національний береться за те, що може реально зробити. Ми не хочемо піднімати планку до такої висоти, яку не можна взяти. Бо за кожною обіцянкою, за кожною пропозицією стоїть справа, яку треба робити, відповідальність перед тими людьми, які будуть це робити, і перед телеглядачами, які будуть це дивитися. У цьому контексті найважливіше, що вдалося на сьогодні зробити, і я вважаю, що це великий козир для нової команди, — це на 90% вивести Національну телекомпанію з тіньової економіки. 10% ми залишаємо для того, аби завершити розроблення схеми, за якою працівники отримуватимуть гроші офіційно, легально. Сьогодні абсолютно всі гроші, які заходять на телекомпанію, йдуть через касу. Цей крок якраз є найпершим кроком, яким ми можемо відзвітувати перед платниками податків. Бо власне саме за рахунок них і утримується НТКУ.

— Це, очевидно, на сьогодні є акцентом вашої діяльності. Ви наголошували на «прозорості» і під час прес-конференції, присвяченої дитячому «Євробаченню». А якою, на вашу думку, повинна бути загальна концепція національного телебачення?

— Телебачення повинно бути національним. Це перш за все. Не забуваючи про те, що близько 130 націй і національностей проживає в Україні. Але в першу чергу, якщо ми називаємо телебачення національним, воно повинно працювати для української нації. Я думаю, що ми зараз повністю виконуємо ті побажання, які висловив Президент, призначаючи мене на посаду виконуючого обов’язки президента НТКУ: щоб телебачення було абсолютно прозорим, щоб телебачення було національним, і щоб всі події висвітлювалися об’єктивно. Це, власне, і є перехід від державного телебачення до суспільного мовлення. Це і є перехідний період. Чи буде суспільне телебачення на базі державного — це питання залишається відкритим. І ми не готові дати на нього відповідь. Це не нам вирішувати. Але те, що національне телебачення треба докорінно змінювати — це абсолютно очевидно. Тому що телебачення не може бути таким, яким воно було.

— Що ви маєте на увазі?

— Телебачення має бути прозорим і забезпечувати вимоги своїх глядачів. Людина платить, а тому вона повинна бачити те, що хоче бачити. Тому ми усвідомлюємо, що Перший Національний у певному розумінні є суспільним телебаченням.

— Ви відомі, передусім, як автор проекту «Дорогами українців». Чи з’являться на каналі подібні проекти? Щойно почала виходити програма «Між нами» — про нацменшини в Україні. А як щодо української діаспори?

— Ми будемо говорити не тільки про українців за кордоном, а і про ті національності, які живуть тут. Це і є проект «Між нами», керівником якого є Христина Стебельська — людина, яка професійно знається на тих питаннях, які вона порушує. Дуже приємно, що нацменшини в Україні здебільшого намагаються підтримати українську культуру, мистецтво, наші обряди і традиції, розмовляти українською мовою — чого собі, до речі, не дозволяють багато українців. Що стосується українців за кордоном, то ми обов’язково порушуватимемо цю тему, адже Україна — це не лише географічна територія від Закарпаття до Луганська, Україна — це та територія, де живуть українці, які репрезентують нашу культуру, мистецтво, традиції. З проектом «Дорогами українців» ми побували в 12 країнах — від Аргентини, Канади, Америки — до Аляски чи, скажімо, Магадана та Хабаровського краю. І скрізь, де б не жили українці, вони святкують Великдень, Різдво, всі вони вміють колядувати, вишивати і розмовляти українською. Чи не настане колись той час, коли ми їздитимемо по діаспорах і збиратимемо наші пісні, українські колядки, традиції?

— Ви зачепили питання релігії. В Україні є представники багатьох релігійних конфесій. Перший Національний як канал, орієнтований на громадське мовлення, повинен це враховувати.

— Ми докладатимемо максимум зусиль, щоб усі релігійні конфесії, які живуть на території України, провадять свою службу і підтримують свою віру, підтримувалися у першу чергу на екрані Першого Національного — і греко-католики, і римо католики, і православні, і іудеї, і єврейські общини. Те, що стосується релігії, — це святе. Протягом останніх двох місяців я нікому з представників релігійних конфесій не відмовив у тому, щоб чи програму їм присвятити, чи в новинах дати якийсь матеріал. Мене взагалі часто запитують, якими були настанови Президента, коли він призначав мене виконуючим обов’язки президента НТКУ. Найважливіше — телебачення має бути абсолютно прозорим. Ніякої упередженості до тих чи інших політичних партій, до тих чи інших релігійних каст. Телебачення нації. Для того, щоб піднявся рейтинг національного телебачення — саме таким воно і має бути. Не на десятому місці в рейтингу, а принаймні входити в п’ятірку. Про перше-друге місце я не говорю, бо це питання конкурентоспроможності.

— А наскільки конкурентоспроможний сьогодні Перший Національний?

— Кожен канал має свій напрямок, свій жанр. Ми знаємо, що «5 канал» — це інформаційний канал; «Інтер», «1+1» — це більш розважальні канали. Ми ніколи не прагнули, не прагнемо і не будемо прагнути конкурувати з потужними комерційними телеканалами. Ми хочемо зробити Перший Національний доступним абсолютно для всіх. Коли нас запитують, для якої вікової категорії ми працюємо, ми відповідаємо, що для всього населення України. Нам потрібно зробити так, щоб дитина в 2, 3, 5 років могла дивитися канал, так само як і ті, кому 20, 30, 40, і ті, кому 70—80 років. Кожен тут повинен знайти свою нішу. Намагатися отримати найвищий рейтинг буде неправильно. Я думаю, національне телебачення передусім має бути прозорим у новинах. По-друге, на каналі повинна бути документалістика, бо сьогодні глядачі спраглі до документального кіно. І, звичайна річ, художні фільми.

— Це буде кіно власного виробництва?

— Документальне кіно виготовлялося, виготовляється і буде виготовлятися на Національній телекомпанії України. Художнє кіно — це трошки інший напрямок і специфіка. Для цього є Національна кіностудія імені Олександра Довженка, яка незабаром буде святкувати свої 80, а також дуже багато продакшн-студій. Я не думаю, що Національна компанія здатна сьогодні виробляти художнє кіно. Інша справа, якщо буде меценат, який зможе нам це замовити, — ми не відмовимося, бо потенціал у нас є. Але я тут думаю радше про те, що художнє кіно можна робити спільним проектом. У нас є дуже багато хроніки. Ми, скажімо, даємо свої сили, хроніку, а кіностудія Довженка дає свої сили — і таким чином можна щось створювати.

— Єдиний український національний канал і досі змушений ділити свій простір з іншою телекомпанією. Ви не збираєтеся розривати свої зв’язки з «Ерою»?

— На жаль, не ми керуємо цим процесом, тому що з телекомпанією «Ера» підписано договір до 2011 року. Ми не можемо розірвати цей контракт, хоча нам дуже хотілося б мати 24-годинний ефірний простір (зараз ми маємо до 9 години ранку «Еру», і після 23-ї). Я не кажу про «Еру» як про конкурентів, ми партнери, які працюють на одному каналі. Але нам хочеться мати повністю свій канал.

І на завершення — ви не запитали, як довго я збираюся працювати тут. Це все в руках господніх і в руках керівників нашої держави. Але якщо в когось і виникне бажання замінити сьогоднішню команду керівників, то, очевидно, це буде скандальний випадок, тому що звільняти треба за щось. Якщо сьогодні хтось спробує знайти, за що нас можна звільнити, я хотів би побачити цю людину. Якщо захочуть звільнити, то, можливо, за те, що ми вивели НТКУ практично на 100- відсотковий прозорий економічний вимір. А це, очевидно, не всім вигідно.

— Так. Але, я думаю, що в першу чергу це вигідно Президенту, прем’єру, голові Верховної Ради — тим трьом стовпам, які сьогодні керують державою. Про це має подбати і РНБО — щоб національний інформаційний простір був захищений.

Маша Томак, «День»

Фото Леоніда Бакка