Експерти: Соціальні проблеми журналістів вирішать «білі» зарплати та активні профспілки
23 квітня у Києві відбувся круглий стіл «Соціальний захист журналістів та дотримання трудового законодавства у сфері мас-медіа», організований дискусійним клубом «Відкрите коло», Російським медіа-центром та «Детектор медіаю».
Представник Інституту Масової Інформації Роман Головенко у своєму виступі окреслив головні проблеми у цій царині: так звані «чорні зарплати» (та частина заробітку журналіста, яка виплачується в обхід офіційної бухгалтерії і є, як правило, більшою у порівнянні з офіційною - «білою» - зарплатнею) та незаконні звільнення журналістів з роботи.
На думку експерта, «чорні» зарплати – це ідеальний інструмент маніпулювання журналістами з боку власників: «Є відома практика створення редакційних рад у ЗМІ, половина членів яких пропонує власник, половину – колектив. Зрозуміло, що журналіст, обраний до ради, тричі подумає перед тим, як іти всупереч інтересам власника, оскільки ризикує позбутися значної частини зарплати».
Як вихід, Роман Головенко запропонував зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати, яке зараз становить близько 40%. І хоча, на його думку, це не призведе до швидкої легалізації доходів, у поєднанні із зусиллями профспілок в перспективі це все ж таки може дати результат.
Шеф-редактор проекту «Детектор медіа» Наталія Лигачова зазначила, що зручним інструментом маніпуляції своїми працівниками для власника ЗМІ залишається розділення «білої» зарплати на, власне, зарплату і премію. Останньої журналістів у потрібний момент можуть позбавити, що і відбувалося під час масових звільнень на телеканалі «Інтер» узимку 2007 року. Загалом, на думку Наталії Лигачової, «незахищений журналіст - це величезна проблема для громадянського суспільства, оскільки саме журналіст артикулює його інтереси».
Екс-міністр праці та соціальної політики, а зараз народний депутат від Партії регіонів Михайло Папієв також думає, що перехід на «білі» зарплати не принесе очікуваного результату, хоча до цього, на його думку, треба йти. Водночас не менш гострою проблемою він вважає різні умови соціального та пенсійного забезпечення, які передбачає чинне законодавство для працівників приватних та державних ЗМІ.
«Яка різниця, за великим рахунком, чи журналіст працює у ЗМІ, засновником якого є приватна особа, чи держава? А в них абсолютно різні умови оплати праці і різні закони, за якими вони виходять на пенсію», - зазначив депутат. За його словами, законопроекти, які врегулюють цю ситуацію, готуються. При цьому Михайло Папієв зауважив, що від ідеї закону до його ухвалення Верховною Радою проходить півтора-два роки. Більш ефективним, на його думку, є широко застосовуваний в інших країнах принцип соціального діалогу між владою, роботодавцем та найманими працівниками.
Журналістка Тетяна Чорновіл («Оглядач») також наголосила, що для журналістів приватних ЗМІ тривала відпустка чи лікарняний, як правило, неможливі. Вона звернула увагу і на той факт, що по 10-15 роках праці у журналістиці саме через такі умови багато людей змінює професію. На думку Тетяни, захистом інтересів журналістів на «низовому» рівні якраз і покликані займатися профспілки, чого, на загальну думку учасників круглого столу, наразі не відбувається.
«Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
4
Юрій Шеляженко
5911 дн. тому
Соціальні проблеми у журналістів не більші і не оригінальніші, ніж у представників інших професій. Головна проблема полягає у нищенні професії баблократами, розмитті стандартів журналістики до дифузії з піаром.
Сашко
5911 дн. тому
Боже мій!
Яка маячня!
Євген
5911 дн. тому
Ні, нардепів більше не було, хоча були заявлені
123
5911 дн. тому
Чи був ще хтось з нардепів, крім Папієва?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
