Серед учасників цього заходу були й ті, хто за допомогою посольства Сполучених Штатів взяли участь у програмі «Кіно як засіб відображення національної ідентичності» і протягом трьох тижні особисто знайомилися з моделями підвищення мотивації кіновиробництва в Америці. Зрештою режисер Лариса Артюгіна, одна з учасниць цієї програми, взяла на себе ініціативу підготувати Меморандум, який згодом підпише якнайширше коло кінодіячів, і скерувати його до Кабінету Міністрів України. В цьому Меморандумі, як зазначалося вище, будуть викладені конкретні фінансові алгоритми успіху американської кіноіндустрії і пропозиції щодо застосування цих алгоритмів в Україні. Зі свого боку посольство Сполучених Штатів висловило готовність сприяти в організації циклу телемостів Україна–Америка за участю представників кіноіндустрії та державних органів, на яких можна буде обговорити конкретні механізми виведення української кіноіндустрії з кризи.

PS На жаль, далеко не всі учасники трьохгодинного «круглого столу» витримали дискусійну напругу. Багато хто залишив цей захід як раз в той момент, коли модератор зустрічі Лариса Артюгіна закликала всіх мобілізуватися і виробити попередню версію Меморандуму. Кіно-телепродюсер Олександр Ткаченко, який ніколи не залишався осторонь проблем вітчизняної кіноіндустрії, чомусь пішов на 15-тій хвилині дискусії, а більшість активних учасників «круглого столу» обрали перерву на каву як джентльменський спосіб уникнути необхідності завершити розмову конкретним вчинком, а саме формулюванням Меморандуму. І пан Ткаченко, й інші «втікачі» позбавили себе нагоди почути палку промову кінорежисера Юрія Терещенка про катастрофічну долю молодих режисерів в Україні і можливі малобюджетні способи її покращення. Напевне, три години – це дійсно багато для дуже зайнятих кінодіячів. Будемо сподіватися, що наступного разу, коли з»явиться більш конкретний предмет для дискусії – робоча версія Меморандуму – всі зацікавлені особи поведуться більш послідовно.

Марина Баранівська, «Детектор медіа»