Людмила Кучеренко, полтавська кореспондентка Української служби «Радіо Свобода», вичерпавши можливості судової системи України, звернулася до Європейського суду з прав людини.

 

Причиною для звернення до Євросуду слугувала бездіяльність полтавських суддів, які відмовили у порушенні кримінальної справи проти полтавської судді Наталії Тімошенко за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України – «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

 

28 грудня 2005 року Людмила Кучеренко як журналістка «Радіо Свобода» була присутня на відкритому судовому засіданні у Октябрському районному суді Полтави під час слухання справи приватного обвинувачення Гриб – Іванченко під головуванням судді Наталії Тімошенко. На суд її запросила Олена Гриб, котра звернулася з проханням провести журналістське розслідування щодо її конфлікту з сусідкою.

 

У ході слухання після допиту свідків суддя наказала їм (свідкам) покинути зал (зауважмо, що закон дозволяє їм бути присутніми до кінця судового розгляду). Таке саме прохання було висловлено й журналістці, попри її зауваження, що вона не є свідком, а представляє пресу. Подальший перебіг подій записано на диктофон. На запитання щодо підстав та зауваження стосовно перешкоджання виконанню професійних обов’язків журналіста – підготовці судового репортажу й проведенню журналістського розслідування, суддя відповіді не дала, оголосивши натомість перерву у засіданні (це добре чути на диктофонному записі). Далі суддя Наталія Тімошенко, так і не поцікавившись ані прізвищем, ані яке ЗМІ представляє журналістка і не пояснивши причини, наказала працівникові судової міліції «Грифон» вивести жінку із залу. У свою чергу, міліціонер Чернишенко виволік журналістку у коридор, заламавши їй руку, погрожуючи викликати наряд міліції та наказуючи негайно залишити приміщення суду.

 

Людмила Кучеренко звернулася до прокуратури Полтавської області з проханням порушити щодо судді Наталії Тімошенко кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України – «умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Але її навіть не викликали до Октябрської районної прокуратури Полтави для надання пояснень. Більш того, пояснення, принесені з власної ініціативи журналістки, відмовилися взяти навіть після її скарги до Генеральної прокуратури України й скасування прокурором області постанови райпрокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи та направлення матеріалів на новий розгляд. Районна прокуратура повторно винесла постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, пославшись на підставу, передбачену п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК), – відсутність в діях судді Наталії Тімошенко складу злочину.

 

Журналістка оскаржила до суду постанову прокуратури Октябрського району Полтави про відмову в порушенні кримінальної справи проти судді. Але 17 липня 2006 року суддя Київського районного суду Полтави Андрій Антонов, не викликаючи Людмило Кучеренко у судове засідання («суд дійшов висновку про відсутність необхідності заслуховувати її пояснення в судовому засіданні» – так записано у постанові судді), відмовив їй у задоволенні її скарги. Він також не надіслав їй, як це передбачено законодавством, копії своєї постанови, в результаті чого журналістка дізналася про це рішення лише у листопаді 2006 року.

 

Після цього Людмила Кучеренко звернулася до апеляційного суду Полтавської області з апеляційною скаргою на постанову Київського райсуду Полтави від 17.07.06. Однак апеляційний суд Полтавської області, а потім і Верховний суд України залишили постанову прокуратури в силі.

 

Водночас суддя Наталія Тімошенко, проти котрої журналістка марно намагалася порушити кримінальну справу, зобов’язала свою підлеглу, секретаря згаданого судового засідання Олену Кашаєву скласти щодо Людмили Кучеренко протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУАП) – «за неповагу до суду». Олена Кашаєва сама ж підписала цей протокол, а також дала сама собі пояснення як свідок (!). Крім неї в якості свідків підписалися помічник судді Євченко і працівник судової міліції «Грифон» Чернишенко.

 

Згідно з цим протоколом, Людмила Кучеренко представилася представником преси та була присутня в залі судового засідання, після закінчення котрого голосно кричала про відмову покинути цей зал. Крім того, в адмінпротоколі записано, що журналістка відмовилася надати документи, котрі посвідчують її особу, відмовилася надати пояснення щодо інциденту й відмовилася підписати адмінпротокол.

 

Утім, як виявив розгляд адмінматеріалу суддею Київського райсуду Аллою Гонтар, адмінпротокол було складено із порушеннями. Так, Олена Кашаєва підтвердила, що складала його в кінці дня 28 грудня 2005 року за вказівкою судді Наталії Тімошенко (інцидент трапився близько 11.00 і Людмила Кучеренко одразу на вимогу міліціонера покинула приміщення Октябрського райсуду), коли кореспондентки «Радіо Свобода» там не було. Помічник судді Євченко (свідок) підтвердила, що чула крики, але на самому судовому засіданні не була, не знає, чи воно вже було закрите, чи ще тривало, не знає, порушувала журналістка порядок засідання чи ні, і навіть не виходила зі свого кабінету, щоб подивитися, хто ж кричить. Зізналася, що їй сказали, що саме треба написати в поясненні.

 

В результаті у лютому 2006 року суддя Алла Гонтар призупинила розгляд адмінсправи й направила її до Октябрського райсуду Полтави для «усунення порушення законодавства при складенні адміністративного протоколу», а простіше – виправлення адмінпротоколу від 28 грудня 2005 року. (Звернімо увагу, що адміністративний протокол складається одразу після правопорушення, і пояснення у правопорушника та справжніх свідків відбираються одразу, а не через майже два місяці.)

 

Через кілька місяців справа повернулася до Київського райсуду Полтави з тим самим адмінпротоколом, і вже інша суддя – Тетяна Боровик – 29 травня 2006 року винесла постанову, якою визнала журналістку винною у скоєнні правопорушення – за невиконання розпорядження судді Наталії Тімошенко, одночасно звільнивши її від адмінвідповідальності, оскільки минув двомісячний термін для покарання.

 

Не погодившись із постановою Київського райсуду Полтави від 29.05.06р., журналістка «Радіо Свобода» подала скаргу на ім’я голови апеляційного суду Полтавської області Віталія Оніщенка з проханням скасувати її та закрити провадження у зв’язку з відсутністю події правопорушення. Однак підстав для скасування постанови він не знайшов.

 

Зі скаргами на дії судді Наталії Тімошенко, яка «знехтувала не лише етичними нормами, а й нормами закону та дискредитує судову систему України», журналістка безрезультатно зверталася до органів суддівського самоврядування – до Ради суддів Полтавської області та Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу. Нині журналістка очікує рішення Європейського суду з прав людини.