Законопроект про внесення змін до закону «Про рекламу» (щодо соціальної реклами) можуть відхилити
У зв’язку з тим, що вчора так і не відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, знову відклався розгляд трьох законопроектів, що передбачають зміни до Закону України «Про рекламу» (№0931 щодо маркетингових комунікацій, №0938 щодо реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв і №1044 щодо соціальної реклами). А між іншим, доля цих законопроектів є вкрай важливою для медійної спільноти. Зокрема, цілком аргументовані протести викликав проект закону щодо соціальної реклами (№1044, внесений народним депутатом Валерієм Писаренком).
Нагадаємо, що напередодні запланованого засідання Українська асоціація видавців періодичної преси (УАВПП) та Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ) направили до комітету лист, у котрому висловили стурбованість у зв’язку з повторним поданням законопроекту щодо соціальної реклами. Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко підтримав медійників. Він зазначив, що такий законопроект має враховувати побажання телерадіокомпаній. «Положення закону повинні ґрунтуватися на серйозних аналітичних узагальненнях, які би переконували у правомірності розміщення такої реклами в обсязі 4%. Зазначена норма викликає застереження у частини телерадіомовників, адже фінансування компаній здійснюється переважно за рахунок рекламного часу», – ідеться в офіційному повідомленні Нацради.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Ганна Герман сказала «ТК», що з листом УАВПП і НАМ вона ще не ознайомлювалася. Утім, юрист УАВПП Олег Целуйко розповів, що лист отримано й навіть є ймовірність того, що законопроект на рівні комітету відхилять: «У роздаткових матеріалах перед цим засіданням був проект рішення комітету за підписом Ганни Герман про повернення цього законопроекту. Відповідно, у мене складається враження, що певна частина депутатів налаштована, щоб цей законопроект не пройшов. Залишається переконати інших».
Тим часом члени Комітету з питань культури і духовності сьогодні підтримали ідею надання пільг для соціальної реклами, однак висловили низку зауважень до законопроекту. На думку народних депутатів, слід обґрунтувати точний обсяг ефірного часу та друкованої площі, відведених під соціальну рекламу. Нарікають вони також на те, що законопроект не передбачає механізму дій ЗМІ у випадках, коли до них взагалі не надійде соціальна реклама. Члени комітету пропонують зробити безкоштовною рекламу закладів культури (а не надавати «пільги» на розміщення такої реклами, як це описано в законопроекті).
Олег Целуйко пояснив «ТК» позицію УАВПП: «Законопроект фактично посягає на свободу підприємницької діяльності, вказує, кому й чим займатися у своєму сегменті бізнесу (для нас – це видавничий бізнес) за свої кошти, а не кошти замовника. У Господарському кодексі України заявлений принцип самостійного розпорядження прибутками, принцип самостійного формування підприємницької програми діяльності, а також вибір постачальників та споживачів продукції. За цим законопроектом бізнесмени обмежені в цьому виборі».
«По-друге, – продовжує Олег Целуйко, – якщо уявити, що вся рекламна площа йде за однаковою ціною, то від прибутку видавців забирається 4%. Або можемо сказати, що це введення додаткового податку на рекламу в розмірі 4%. Також я вважаю, що таким чином відбувається посягання на редакторську політику, на рівні закону легалізуються елементи цензури. Тобто виданням вказується наперед, які матеріали, якого змісту, якої форми (хай і під виглядом соціальної реклами), яким чином слід обов’язково розміщувати. Вводиться дискримінація комерційних видань, що не мають підтримки держави чи органів місцевого самоврядування, та комунальними і державними виданнями».
Члени УАВПП стурбовані також термінологічною нечіткістю проекту закону. У документі вказано, що ЗМІ, які не фінансуються з державного або місцевих бюджетів, «зобов'язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовником якої є заклади освіти, культури, охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації». Проте в законопроекті не прописано, у чому полягають ці пільги, яким чином і в якому обсязі їх надавати. Такі питання зазвичай вирішуються на рівні редакційної політики, а не за «зобов’язалівкою».
Претензії до законопроекту зовсім не означають, що соціальна реклама не цікавить гравців і регуляторів медійного ринку. Вони вважають, що слід розглядати цю сферу з іншого боку. Приміром, член Нацради Тетяна Мокріді наголошує на необхідності законодавчо виваженого підходу до визначення соціальної реклами, яке б унеможливило приховану рекламу брендів у соціальних роликах. Натомість Олег Целуйко вважає, що конкретизація поняття «соціальна реклама» в законодавстві необхідна для того, щоб розмежувати соціальну й політичну рекламу та унеможливити зловживання соціалкою з боку політиків.
Нагадаємо, що це друга спроба провести законопроект через Верховну Раду. За попереднього складу парламенту документ на рівні парламентських комітетів було відхилено.
«Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
