Ґжеґож Гауден: «Інтелектуали повинні лобіювати людські цінності та інтереси»
21 січня у Кришталевій залі готелю «Київ» за сприяння фонду Чарльза Мотта в Україні та за організаційного сприяння Фонду «Європа ХХІ» і Фундації «Суспільність» відбувся круглий стіл «Роль інтелектуалів у реформуванні посттоталітарних суспільств». Учасники (серед них – культурологи, філософи, політологи України, Росії та Польщі) обговорювали місію інтелектуалів ХХІ століття та напрацювали рекомендації для подальшої співпраці. Як повідомляється, круглі столи на цю ж тематику відбудуться у восьми регіонах України та в сусідніх державах.
Доповідачі здебільшого обговорювали сучасний діалог інтелектуалів України, Росії та Польщі, їхнє місце у цих державах, чи керується уряд у вирішенні важливих питань їхніми порадами та чи є інтелектуали соціально активними. «Інтелектуали творять історію, вони здатні мислити наперед, бачити назріваючу ситуацію», – зазначила керівник медіапрограми Ради Європи в Україні Ізабела Хруслінська.
«В Україні учасники громадських організації не до кінця усвідомили свою роль у розвитку держави. Більшість із них діє за класичними, давно напрацьованими схемами. Сучасне ж суспільство вимагає нових поглядів та свіжих ідеї», – підкреслив радник Президента України Олег Рибачук.
«Державну структуру завжди будувала еліта. В Росії зараз панує авторитаризм. Росіяни не хочуть боротися за свободу свого слова, за всіх думає влада, яку не цікавить думка народу. Шкода, що з кожним роком діалог України з Росією припиняється», – зазначив представник незалежної організації «Гражданскоє общєство» (Росія) Ніколай Пахомов.
Ніколай Пахомов (незалежна організація «Гражданскоє общєство», Росія) та радник Президента України Олег Рибачук
«Інтелектуали не можуть бути політиками чи належати до якоїсь партії, це суперечить поняттю “інтелектуал”. Вони повинні дуже уважно спостерігати за очікуваннями уряду і прогнозувати їх. Інтелектуали в Польщі дуже активні, вони ведуть телевізійні дебати, обговорюють різні питання з населенням на шпальтах газет та інше. Критерії інтелектуалів – іти проти мас і розробляти такі напрямки, які будуть суперечити суспільним поглядам. Це велике мистецтво, яке переграє час. Інтелектуали повинні лобіювати людські цінності та інтереси», – сказав віце-президент Спілки авторів та видавців «Польська книжка» Ґжеґож Гауден.
«В Україні інтелектуали є в різних політичних партіях, і політика не може існувати без них. Інтелектуала розуміє тільки інтелектуал, і так існує розумна держава. На жаль, не відбулося жодних змін за сенсом і роллю цієї місії. Немає людських протестів, аргументів, які б спонукали до дій, тому ми так повільно розвиваємося», – наголосив заступник генерального директора Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Валерій Чалий.
Валерій Чалий (Фонд ім. О. Розумкова), Євген Бистрицький (Міжнародний фонд «Відродження») та Віктор Небоженко (соціологічна служба «Український барометр»)
«Необов’язково йти в політику, щоби впливати на неї, є достатньо інших шляхів. В Україні багато сфер, які треба інтенсивно розвивати. Наприклад, в медіа дуже мало інтелектуалів, і тому рівень медійного простору такий неякісний та низький», – заявив директор з розвитку журналу «Детектор медіа» Костянтин Дорошенко.
«Інтелект – це результат праці. На сьогодні цьому прошарку найважливіше реалізувати українську ідею, бо вона розбита, потрібно ламати стереотипи й шукати нових шляхів. Українці мають працювати, а не тільки говорити, мало з того, що напрацьоване вступає в дію», – оглядач «Радіо Свобода» Віталій Портников.
«У Росії неможливо швидко демократизувати суспільство, люди не готові до цього. Еліта не хоче працювати над цією ідеєю, кажучи поодинці: мене це не обходить, я йду звідси. Якщо Україна вступить в ЄС та НАТО, то, звичайно, відносини з Росією будуть інші, зміниться економічний сектор, і не тільки», – підкреслив Ніколай Пахомов.
«Потрібні критичні зауваження та аргументи, нове бачення речей, здорова критики, а цього немає, бо не має достатньої незалежності, люди не почуваються самостійними й вільними. Інтелектуали повинні продукувати нові методи та схеми розвитку держави. В нашій державі потрібно провести багато реформ. Наприклад, почати з Академії наук України, там сидять не науковці, а працівники номенклатури. Ця сфера корумпована морально і не тільки. ЗМІ також не виконують свою функцію – мало конфліктних матеріалів, багато робиться “для галочки”» – стверджує доктор філософських наук, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький.
Доктор філософії Євген Сверстюк
Головний редактор газети «Наша віра» Євген Сверстюк зауважив, що «в наш час слово не має такої сили, як 20-30 років тому, одне з основних завдань інтелектуалів – очищувати інформаційний простір. Перспектива сучасних розумів неймовірно велика, тому що ця ніша зараз порожня».
Віра Маковій, для «Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
