Соціологи: Через «джинсу» показник довіри до телебачення впав на 10%
Але воно залишається абсолютним лідером народної довіри.
З появою соціології та ЗМІ виборчий процес став прозорішим, вважають учасники круглого столу «Вибори-2007: як спрацювали соціологи?», який відбувся 26 жовтня 2007 року в інформаційній агенції «Укрінформ». Одне з обговорюваних питань – чи є мас-медіа й соціологи під час виборів партнерам, чи недругами.
На Заході сторони виступають як партнери, зазначають соціологи, бо мета в них спільна – надати суспільству об’єктивну інформацію. Там під час виборів опитування та екзит-поли, як правило, замовляють ЗМІ, великі медійні корпорації. Аби надати своєму споживачу об’єктивну інформацію, медіа користуються послугами своїх соціологічних фірм або партнерів, яким довіряють. У нас жоден засіб масової інформації, за винятком ICTV, цього не робив. Як правило, опитування та екзит-поли замовляють політичні партії або міжнародні фонди. І, залежно від результатів, дають згоду на їх оприлюднення.
Тим часом, соціологи вважають, що будь-які результати корисні для політиків – вони знатимуть, де в них є приховані резерви. Ірина Бекешкіна виступила з ініціативою зазначати під результатами досліджень замовника (на Заході це роблять із його згоди). Коли результати від різних замовників будуть подібними, то люди зрозуміють, що соціологи працюють чесно. Вони також вважають, що потрібно зняти заборону публікувати результати соціологічних опитувань за два тижні до дня виборів, оскільки значна частина громадян визначається з вибором саме в цей час.
ЗМІ та соціологи однозначно партнери, зробили висновок учасники дискусії. «Без ЗМІ ми не зможемо розвиватися», – сказав директор фонду «Громадська думка – Україна» Олександр Бухалов. Якщо говорити про ситуацію поза виборами, то українські медіа іноді замовляють соціологам різні опитування, але тільки одиниці (наприклад, «Дзеркало тижня») погоджуються згадувати їх як замовників.
Утім, є в соціологів і певні претензії до ЗМІ. Замість того, аби, будучи на сторожі демократії, стояти на боці демосу, журналісти переходять на бік кратії. Вони не повинні поширювати липові рейтинги фантомних соціологічних фірм, які, як спам, постійно змінюють своє обличчя. «Як це сталося через УНІАН та прямий ефір 5-го каналу із сумнозвісним Володимиром Бондаренком. Нам в УНІАНі відповіли, що приміщення для прес-конференції в них може замовити будь-хто. Але ж після такого “зливу” поливають брудом усіх соціологів», – сказала Ірина Бекешкіна. Учасники круглого столу зазначили, що вони висловили свій протест особисто Володимиру Бондаренку, який для прикриття своєї «соціологічної фірми» назвав її іменем Тараса Шевченка, забруднивши в такий спосіб національний університет.
На думку соціологів, як джерело довіри телебачення – абсолютний лідер у суспільстві, воно значно впливовіше за владу. Але через засилля «джинси» під час останніх виборів показник довіри до телебачення упав на 10%.
«Проблема в тому, що ЗМІ за визначенням повинні обслуговувати споживача (читача, слухача, глядача), а вони за гроші обслуговують бізнесово-політичні групи. Раніше можна було поширити недостовірну інформацію (ті самі результати соцдосліджень) через Інтернет, а такого, щоби це з’являлося у прямому ефірі центральних телеканалів, – такого не було ніколи. Це мене лякає, а що ж буде далі?», – риторично запитала Ірина Бекешкіна. Вона вважає, що «джинса» – це не просто корупція, це явище набагато більше за корупцію. Але як із ним боротися, вона не знає. «Я не знаю, як боротися з великими грошима», – зазначила Ірина Бекешкіна.
На фото – Ірина Бекешкіна
Світлана Остапа, «Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
