Неопалювані бібліотеки, зотлілі музейні цінності, закриті книгарні, екскаватори на історичних пам’ятках, бездомні художники, рейдерські атаки на галереї, розкрадені кіностудії, зруйновані кінотеатри, хмарочоси посеред історичних центрів, навала іноземного кітчу…

Це – Україна ХХІ століття. Це – наше сьогодення і майбутнє наших дітей.

І це – прямий наслідок злочинних дій та злочинної бездіяльності української влади усіх рівнів.

За 16 років в нашій країні було знищено кілька тисяч книгарень, уся кіноіндустрія включно з кінотеатрами та кіностудіями. Потужна колись система мистецької освіти ледь жевріє. В країні, яка ще у ХVІІ сторіччі дивувала європейців загальною грамотністю, сьогодні видається лише одна книга на трьох людей. Який Батий, який Боголюбський, зміг досягти більшого? Який Чорнобиль завдав народу такої шкоди?

З новою силою маховик нищення української культури закрутився в результаті прийняття ганебного бюджету-2007, який розв’язав руки місцевим варварам у тотальному культурному погромі. Стаття 118 велить переукласти орендні договори виключно на конкурсних засадах! І навіть державні установи не мають захисту – зокрема Інститут філософії виганяють з приміщення, яке знадобилося для організації Євро-2012!!!

В сьогоднішній Україні одна книгарня припадає на 100 тисяч населення. В Польщі – на 10 тисяч. У Києві 40 театрів, у Лондоні – 400. Ми ідемо в Євросоюз. А чи потрібна Європі навала 40 мільйонів варварів, які мріють лише про пиво і футбол?

Сподівання на “добрих і мудрих” керівників закінчилися. Ми більше не хочемо залицятися до неосвічених і некультурних людей, якими є насправді наші політики. Врешті-решт українській владі лише 16 років, а українській культурі – кілька сотень, якщо не тисяч. Культура вижила під час воєн, окупацій, геноциду, етноциду, лінгвоциду. То невже ми не піднімемо голос на захист майбутнього нації? Невже ми тихо конатимемо з простягнутою рукою?

Усіх, хто не хоче коритися культурним погромникам. Усіх, кого виганяють з приміщення, утискають адміністративно, податково чи фінансово. Усіх, кого не влаштовує відсутність у місті кінотеатрів, книгарень, картинних галерей, брак книжок у бібліотеках, занедбаність музеїв та заповідників.

Усіх, хто хоче і не боїться бути почутим, ми закликаємо зібратися 30 листопада на Надзвичайні збори “Україна – зона культурного лиха”.

Шахтарі відстоюють свої права, таксисти вміють себе захистити перед державою, підприємці не бояться сперечатися з податківцями. Настав час об’єднатися і культурним людям. Поки нас не передушили поодинці.

Надзвичайні збори “Україна – зона культурного лиха” відбудуться 30 листопада 2007 року з 11-00 за адресою: Київ, Іллінська, 9, Культурний центр Національного університету Києво-Могилянська академія.

Зареєструватися для участі, внести свої пропозиції та поінформувати про культурне лихо, яке відбувається у вашому місті можна

на сайті www.cultura.net.ua,

електронною поштою cultura.net.ua@gmail.com,

листом: а\с 43, Київ-70, 04070,

або за телефоном 8 044 467 50 24 або 8 044 467 50 78

Умови участі у зборах – повністю добровільні. Ми чекаємо на всіх небайдужих. На всіх, хто знайде час і фінансові можливості для того, щоб приїхати до Києва на один день. Ми не маємо коштів, але маємо уяви про честь та совість, і не наймаємо мітингувальників. Ми апелюємо до честі і совісті нашої інтелігенції.

А політикам ми слова не дамо. Досить! Ми їх слухали 16 років. Тепер хай вони слухають нас.