Політики навчились читати «правильні» відповіді на гострі запитання з суфлера
«Джинса» – така сама загроза для ЗМІ, як темники 2004-го. Такої думки дійшли експерти в результаті моніторингу діяльності мас-медіа під час цьогорічної передвиборної кампанії.
За словами голови комітету «Рівність можливостей» Олександра Чекмишева, цього разу телеканали та газети відмовилися від темників, які були під час виборів 2004 року. Натомість виник такий інформаційний формат, коли політичні новини замінили куплені сюжети та матеріали. Тільки на окремих каналах новини відповідали належним стандартам.
«Щоб змінити цю ситуацію, необхідне докорінне реформування українського інформаційного простору, зокрема – роздержавлення комунальних медіа та створення суспільних медіа», – вважає Олександр Чекмишев
Характерними ознаками замовних матеріалів були відсутність інформаційного приводу, підкреслено позитивний характер інформації про політичну силу, її низька соціальна значимість. ЗМІ не розмежували професійну та передвиборчу діяльність перших осіб держави. Через це міністри у телевізійних сюжетах частіше говорили саме про свої політичні справи. Виборці опинилися в ситуації, коли вони були змушені спостерігати за тим, як депутати змагаються у своїх обіцянках.
Були й певні зрушення. Журналісти практично не давали власних оцінок у сюжетах, натомість поширилося інше ноу-хау. Якщо під час попередньої передвиборної кампанії «ефект заперечення ведучого» був не таким помітним, то нині він зустрічається значно частіше. Так, беручи інтерв’ю, журналіст ставить досить жорсткі та гострі питання, а політик швидко та впевнено на них відповідає, читаючи відповіді з суфлера. Таким чином, на зміну прямому негативу та компрометуючим сюжетам прийшли тонші засоби впливу на глядача.
Симпатії медіа розподілилися між трьома лідируючими партіями та чотирма аутсайдерами. Лідером за присутністю у ЗМІ стала Партія регіонів. Кількість інформації про неї склала близько 40% усієї інформації про політичні партії – суб’єкти виборчого процесу. На другому місці опинилася БЮТ із 20%. КПУ та «НУ-НС» – по 14%, Блок Литвина – 12%.
Спеціалісти вважають, що саме з цим пов’язана досить низька явка виборців та те, що більшість із них до останнього не могли визначитися, кому віддати свій голос. На їх думку, відсутність сюжетів про інші партії позбавили людей можливості альтернативного вибору та практично нівелювала професію журналіста.
Моніторинг був проведений комітетом «Рівність можливостей» та асоціацією «Вільний простір» за підтримки МФ «Відродження» та ОБСЄ. Він включав у себе дослідження політичних новин та політичної реклами. Об’єктом уваги експертів стали десять загальнонаціональних телеканалів, сім друкованих видань, п’ять інтернет-ресурсів та провідні ЗМІ в 24-х регіонах України.
Ольга Ліцкевич, «Детектор медіа»
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
