Телевізійні виборчі марафони, які проводили українські телеканали, цього року виявились такими ж неяскравими, як і вся виборча кампанія. На загальному тлі найкраще виглядав «Інтер» з Савіком Шустером. Стало очевидно, що власне українського ведучого, здатного провести таке шоу на належному рівні, в Україні немає. Про це свідчать рейтинги і щотижневої «Свободи слова» Шустера, і післявиборчої «Свободи вибору». Ця програма, теж, до речі, не ідеальна, про що писала «Детектор медіа», виділялася на посередньому тлі інших каналів.

Заради справедливості зауважимо, що марафони післявиборчої ночі – складний жанр, і такі програми завжди супроводжує шквал критики. Дійсно, необхідна неабияка майстерність для того, щоб зробити цікавою багатогодинні програми, що йдуть на всіх каналах, де обговорюється одна й та сама тема і всі виробники володіють приблизно однаковим об’ємом інформації. Критики кажуть, що з часом (від 60-х років у США) телевізійні післявиборчі марафони стали, як не парадоксально, гіршими. Так, скажімо, американські спеціалісти з масових комунікацій відзначають збільшення уваги до ведучих і як результат – засилля «розмовляючих голів»(talking heads) з пласкими жартами і безпідставними прогнозами, зменшення ролі кореспондентів та ролі прямих включень, оскільки під час марафонів увага зосереджена навколо даних екзит-полів. Хоча цими даними часто маніпулюють, саме вони забезпечують високі рейтинги шоу. Так сталося і з «Інтером»: багато глядачів дивились канал, щоб дізнатися результати цих опитувань. Це був один з факторів, що дозволив «Інтеру» суттєво обігнати за рейтингом своїх конкурентів (рейтинг 6,63%, частку 28,53% у перші години ефіру: після 20.00). Інші канали суттєво відстали: «1+1» «По суті» (з 22.27 по 22.57) - рейтинг 2,48%, частка 7,86%; другий випуск дебатів о 2.00 мав рейтинг 0,48%, частку 6,73%. Телемарафон ICTV«Факти. Вибори -2007» (з 21.30 до 02.15), як і «Свобода вибору», мав вищі показники у перші години ефіру: приміром, з 21.30 до 22.00 – рейтинг 3,57%, частка 9,18%. Загалом програма мала нижчі показники, ніж виборчі марафони на «1+1» та «Інтері» – рейтинг 1,51%, частку 7,27%. «Вибори 2007. Підсумки» (з 21.40 до 22.53) на Першому національному мали, як для каналу, доволі непогані показники: рейтинг 1,14% і частку 3,25% (середні показники телеканалу – рейтинг 0,57%, частка 3,04%). Середні показники виборчого телемарафону на 5 каналі - рейтинг 0,48%, частка 3,35% (дані компанії GFK-Ukraine. Аудиторія 18+, опубліковані на «Детектор медіа»)

Отже, на Заході до телемарафонів висувають високі вимоги. Тому коли CNN отримав премію «Еммі» за марафон у ніч після парламентських виборів минулого року, це був великий успіх навіть для такого медіа-гіганта. Чому і за що українські телеканали отримали б або не отримали б «Еммі», ми поцікавились у експертів.

Борис Потятинник, професор кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка, голова редколегії журналу «Медіа критика»: треба сказати, що в Україні інтерес до цьогорічних виборів нагадує інтерес до спортивних змагань або реаліті-шоу: цікаво, хто переможе, хто перший прийде до фінішу, але не більше. Загальна ситуація в країні подає мало надій, це розуміють і медіа, і глядачі. Певно, тому ця передвиборча кампанія характеризувалась відносно об»активним висвітленням у ЗМІ. Щодо телемарафонів – видно, що у каналів за останній час з»явились гроші, з»явились розкручені обличчя, але це все. З інформаційної точки зору – я розумію людей, які все частіше обирають Інтернет.

Вікторія Сюмар, директор Інституту масової інформації: Телемарафони, на жаль, не були достатньо енергійні, не принесли ніякої новизни. Ясно, що була величезна кількість технічних збоїв. Потішив 5 Канал, який давав багато включень, це вийшло непогано, знову-таки, не було новизни, але це їхня специфіка. Не дуже сподобався «Інтер», тому що Савік Шустер надто вирізнявся з середовища. Щодо 1+1 – до цього каналу було мало довіри після того, як всю передвиборчу кампанію він пропрацював на замовлення. Тепер намагання показати, що він може бути лідером, виглядають дуже слабо, і там це побачили з рейтингу. «Свобода слова» на ICTV – хороший формат, але, знов-таки, що не подобається: кочування гостей, однакові «Говорящие головы», рідко залучають гостей, здатних бути авторитетами для всіх сторін, які можуть задати інший тон розмови окрім з’ясування політичних стосунків. Є необхідність говорити про майбутнє, не про формування коаліції, а про, наприклад, Конституцію та інші засадничі речі.

Анатолій Яковець, медіа-експерт, кандидат філологічних наук, доцент, викладач Могилянської школи журналістики: Загальне враження від побаченого – провінційність майже на всіх каналах. Суттєвий недолік полягав в тому, що ведучі не чітко уявляли свою роль у цьому форматі, не почувалися комфортно. Також вкотре стало помітно, що вони не управляють аудиторією, не зупиняють гостей, коли ті вдаються до довгих тирад та обвинувачень. Так, наприклад, на ICTV виступ Інни Богословської ведучий мав просто перервати. Розчарував марафон на 5 каналі. На всіх телеканал була відсутня динаміка, і в цьому полягали очевидні режисерські прорахунки.

Софія Машовець, ІМІ