Що обирає UA-країна

18 Вересня 2007
0
17166
18 Вересня 2007
14:07

Що обирає UA-країна

0
17166
Що обирає UA-країна

Українська аудиторія користувачів мережі Інтернет продовжує динамічно зростати. Різні інституції демонструють різні показники росту, але майже всі вони – незважаючи на оптимізм звітів в дусі совецького "п’ятирічку за два роки" чи "доженемо та переженемо" – демонструють, що за рівнем проникнення Інтернету Україна залишається (і залишатиметься надовго) аутсайдером.

Державний комітет статистики України стверджує про наявність лише 1,1 млн. абонентів з рівнем проникнення від загальної чисельності населення –– 2,1%. Національна комісія з регулювання зв’язку та Інтернет-асоціація України вказують на 1,5-2,5 млн. абонентів.

Авторитетне міжнародне агентство "Miniwatts Marketing Group –– InternetWorldStats" у нещодавньо опублікованому дослідженні оприлюднило іншу цифру –– 5,2 млн. чоловік.

А от Департамент зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту і зв’язку взагалі вирішив здивувати рекордною кількістю інтернет-користувачів в Україні –– близько 9 млн., а рівень проникнення уже сягнув –– 18,75%.

Регіональний розподіл найактивніших відвідувачів глобальної мережі виглядає цілком закономірним: безумовно, лідирує Київ із 30-35%, Харків –– 15%, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Запоріжжя та Одеса –– по 7% і найменше –– 0,25% у Рівне та Житомирі.

Щорічно на 25-30% збільшується платоспроможність українців та відповідно примножуються прибутки місцевих інтернет-провайдерів: у 2003р. вони становили –– $50млн., у 2004р. –– $75 млн., у 2005р. –– $100млн., у 2006р. –– $130 млн. За 7 місяців 2007 р. прибутки від надання послуг доступу до Інтернету у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 27,3% –– до $150,8 млн. А населення збільшило свої витрати на Інтернет на 80,9% –– до $47,4 млн.

Початок масового поширення Інтернету серед населення, експерти обумовлюють не лише високим ступенем комп’ютеризації, посиленням конкуренції між основними провайдерами та розвитком електронної комерції, але й суттєвим зниженням впродовж останніх чотирьох років ціни 1 Ггб міжнародного трафіку до 24-120 гривень. Якщо у 2000р. вартість оренди каналу (яку сплачували західним телекомунікаційним компаніям) в 1 Мбіт для національних провайдерів складала –– $40,000 на місяць, то на сьогодні –– тільки $200.

На думку Тетяни Попової, члена правління Інтернет-асоціації України та керівника провайдингової компанії "Технологічні системи", у довготерміновій перспективі, приріст ринку стабільно зберігатиметься на позначці –– 40% на рік і через п’ять-сім років 70% громадян отримають постійний доступ до Всесвітньої мережі.

У короткотерміновій перспективі ринок інтернет-послуг розвиватиметься за наступним сценарієм:

* поява дешевих безлімітних тарифів для домашніх користувачів;

* подальше збільшення обсягу передплаченого трафіку та зниження вартості мегабайту;

* відмова від роздільної тарифікації трафіку на український та закордонний;

* просування у регіони широкосмугових різновидів підключення.

 

Що обирає українець

До 50% приватних користувачів в Україні віддають перевагу класичному різновиду підключення до Інтернету –– dial-up (комутоване з’єднання), який вимагає придбання звичайного внутрішнього або зовнішнього модему ($10-30) та карток оплати доступу з певним лімітом часу –– 5, 10, 20, 30, 50 годин (0,5-1,5 грн. за годину роботи в мережі плюс декілька гривень за телефонні послуги).

У випадку т.зв. "безпарольного доступу", який надають оператори фіксованого зв’язку, навіть не потрібно карток: телефонуючи на спеціальний номер, абонент вільно реєструється у мережі і наприкінці місяця оплачує інтернет-послуги разом із квитанцією за міські телефонні розмови.

За допомогою виділеної лінії –– окремого цифрового каналу зв’язку, який гарантує швидкість передачі даних від 64 Кбіт/с до 8 Мбіт/с, підключаються 11-15% користувачів. Щоправда, коштує це значно більше: $100-200 –– щомісячна абонплата і трафік в розрахунку на обсяг отриманої та надісланої інформації.

DSL-технології також передбачають використання телефонних ліній, однак не обов’язково цифрових, адже провайдер може встановити відповідне сучасне обладнання на АТС. Цифровий DSL-, ADSL-модем коштує від $40. Ціна 1 Ггб інформації на швидкості, приміром, 128 Кбіт/с дорівнює –– $25-30. Такий різновид підключення цікавий 15% населення.

5-10% абонентів для доступу в Інтернет використовують телевізійний кабель та кабельний модем (від $40), досягаючи таким чином швидкості обміну інформації –– 10 Мбіт/с. Вартість пакетів коливається від 25 до 150 гривень за місяць.

Решта користувачів, які здебільшого проживають у місцевості без можливості наземного з’єднання, змушені вдаватись до бездротових засобів. За таких умов організація одностороннього супутникового доступу коштує –– $100-300 (сателітарна антена та своєрідний модем у формі DVB-карти), 1 Ггб інформації на швидкості 64 Кбіт/с –– $4, а на швидкості 2 Мбіт/с –– $8. Головний недолік – надмірна залежність від метеорологічних умов: затримка передачі інформації іноді перевищує 300 мілісекунд.

Багато сподівань покладається на чергову новітню бездротову технологію Wi-MAX, котра здатна забезпечити високошвидкісний Інтернет одночасно у великих містах та віддалених селах за принципом мобільного зв’язку, але одна базова станція передаватиме сигнал на відстані до 10 км.

На погляд голови комісії з питань телекомунікацій Українського союзу промисловців та підприємців Валерія Пекаря, стосовно майбутнього WiMAX існує дві діаметрально протилежні думки. Перша: ця революційна технологія змінить вигляд міст та інших населених пунктів, оскільки скрізь з’явиться доступ до Інтернету. Друга: новинка не володіє конкретними перевагами у порівнянні із мобільним зв’язком третього покоління, та й наздогнати мобільних операторів, які обслуговують величезну кількість абонентів, операторам WiMAX не вдасться.

 

Найспритніші павуки

Згідно інформації Національної комісії з регулювання зв’язку, доступ до Всесвітньої мережі в Україні забезпечують близько 4,500 провайдерів. Втім, понад 60% прибутків від надання інтернет-послуг отримають лише шість телекомунікаційних компаній:

1. "Укртелеком" з тарифними пропозиціями: широкосмуговий ADSL-доступ "ОГО!" за ціною від 80 до 1800 грн. і dial-up за ціною 3,60грн/година;

2. "Фарлеп-Інвест" з тарифними пропозиціями: dial-up –– 1,80грн/година; виділені лінії –– 85-535 грн.; ADSL –– 60-250грн.;

3. "Оптима-Телеком" з тарифними пропозиціями: dial-up –– 2,80-6 грн./год.; ADSL –– 25-250 грн.

4. "GoldenTelecom" з тарифною пропозицією ADSL-доступу від 10 до 300 гривень за місяць;

5. "Воля-Кабель" з тарифною пропозицією високошвидкісного кабельного Інтернету від 25 до 300 гривень за місяць;

6. "Lucky.Net" із тарифними пропозиціями: dial-up –– 1,20-2,40 грн./год.; виділені лінії –– 180-540 грн./місяць; супутниковий доступ –– 24-348 грн./доба; доступ по оптиковолоконних каналах –– 36-252 грн./доба; бездротовий радіо-доступ –– 1,20-24 грн./доба;

Очікувати від цих операторів подальшого падіння цін на підключення шляхом dial-up і виділених ліній не доводиться, проте вартість широкосмугового ADSL-доступу буде значно знижуватись. "Останнім часом, не лише у столиці, але й в інших регіонах спостерігається підвищений попит на широкосмугове з’єднання. Багато корпоративних клієнтів, і щонайголовніше, домашніх користувачів вимагають швидкого завантаження сайтів та вільної телефонної лінії. Вони готові за це платити, тому провайдерам варто формувати привабливу й прийнятну цінову політику", –– резюмує директор департаменту телекомунікацій НКРЗ Володимир Гресько.

 

ТОП-20 країн Європи за кількістю активних користувачів Інтернет

(згідно досліджень "Miniwatts Marketing Group –– InternetWorldStats",станом на 30 червня 2007р.):

 

 

Країна

Кількість користувачів

Рівень проникнення,

  від загальної чисельності населення

Рівень зростання ринку інтернет-послуг протягом

2000-2007рр.

1. НІМЕЧЧИНА

50,426,117

61,1%

110,1%

2. БРИТАНІЯ

37,600,000

62,3%

144,2%

3. ФРАНЦІЯ

32,925,953

53,7%

287,4%

4. ІТАЛІЯ

31,481,928

52,9%

138,5%

5. РОСІЯ

28,000,000

19,5%

803,2%

6. ІСПАНІЯ

19,765,033

43,9%

266,8%

7. ТУРЕЧЧИНА

16,000,000

21,1%

700%

8. НІДЕРЛАНДИ

12,060,000

73,3%

209,2%

9. ПОЛЬЩА

11,400,000

29,9%

307,1%

10. ПОРТУГАЛІЯ

7,782,760

73,8%

211,3%

11. ШВЕЦІЯ

6,890,000

75,6%

70,2%

12. УКРАЇНА

5,278,100

11,5%

2,539,1%

13. ШВЕЙЦАРІЯ

5,097,822

67,8%

138,9%

14. ЧЕХІЯ

5,100,000

50%

410%

15. БЕЛЬГІЯ

5,100,000

48,5%

155%

16. РУМУНІЯ

4,940,000

23,4%

517,5%

17. АВСТРІЯ

4,650,000

56,6%

121,4%

18. ГРЕЦІЯ

3,800,000

33,5%

280%

19. ДАНІЯ

3,762,500

69,2%

92,9%

20. БІЛОРУСЬ

3,394,400

35,1%

1,785,8%

Усі країни Європи

321,853,477

39,8%

206,2%

Володимир Тиравський, для «Економічної правдиhref="http://epravda.com.ua/news/2007/9/13/56806.htm">»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Володимир Тиравський, ЕП
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
17166
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду