Яка реклама потрібна для того, щоб залучити виборців? Де проходить межа між соціальною рекламою та політичною агітацією? На  ці та інші питання намагалися дати відповідь учасники круглого столу, який відбувся 27 липня у приміщенні газети «Хрещатик».

Хоча виборча кампанія ще не почалася, телебачення на повну транслює агітаційні ролики політичних сил, тому тема круглого столу - «Політична реклама напередодні позачергових парламентських виборів. Яким політтехнологіям надають перевагу кандидати цього року?» -зацікавила багатьох представників ЗМІ.

Директор «Київського центру політичних досліджень і конфліктології» Михайло Погребинський заявив, що його дратує вся політична реклама, за яку чомусь ніхто не несе юридичної відповідальності, тому він намагається її не дивитися. Хоча, характеризуючи її контент, він сказав, що на сьогодні в українській політиці існують тільки два «здорових» бренди (Партія регіонів та БЮТ) та один «напівздоровий» – КПУ. Рекламний ролик президента Михайло Погребинський вважає ефективною рекламою (хоча й «сповненою брехні»), а ось про Нострадамуса – неефективною, оскільки тільки освічений та політично підкований глядач може її ототожнити з БЮТ.

Олексій Усачов (Центр політичних досліджень) зазначив, що наявна політична реклама – це міф для тих, хто вірить в ці політичні сили. А тих виборців, які ще не визначилися з вибором, завоює той, хто створить абсолютно новий міф. На його думку, глядач краще сприймає непряму рекламу, а ось до прямої ставиться досить скептично. Як приклад непрямої реклами він згадав прес-конференцію Людмили Супрун, яка, виступаючи в ролі голови громадської організації, представляла гостя з Росії актора Валентина Гафта. Крім того, за його словами, глядач здивований рекламою тих політичних сил, які ніяк себе не проявляють протягом довгого часу, а потім з’являються перед виборами. Люди не бачать стратегії такої політичної сили, тому не довіряють їй. У свою чергу, лідери  такої сили помиляються, коли думають, що тільки за рахунок вдалої рекламної кампанії потраплять у парламент.

Деякі учасники круглого столу вважають, що навіть грамотна рекламна кампанія не вплине на виборця, якщо вона буде побудована на негативі. А ось директор «Всеукраїнської рекламної коаліції» Максим Лазебник  не згоден із цією думкою. За його словами, у Франції є досить ефективною реклама жахіть, які трапляються з тими, хто їде в авто, не пристебнувшись паском безпеки. «Людина, яка побачила таку рекламу, сідаючи в машину, не рушить з місця поки не припне пасок безпеки», – розповів Максим Лазебник. Він вважає, що реклама нічого не продає, а тільки надає інформацію про товар. Якщо товар виявиться неякісним, то реклама може пришвидшити його крах на ринку.

Максим Лазебник не бачить ніякої різниці з погляду закону між комерційною та політичною рекламою. Він погодився з думкою Михайла Погребинського, що на сьогодні існує тільки декілька відомих брендів політичних сил.

Щодо «примітивізації» рекламних роликів політичних сил, учасники круглого столу зазначили, що фахівцям-рекламістам дуже важко пробитися з новими технологіями та ідеями до лідерів через їхнє оточення. Останні ж створюють рекламну продукцію тільки зважаючи на думку лідерів, а не на об’єктивну реальність.

«Детектор медіа»