Третього липня були шості роковини нападу в Слов'янську (Донецька область) на тележурналіста, керівника телекомпанії «Тор» Ігоря Александрова, а сьогодні, 7 липня, близькі і друзі поминають Ігоря. 

Нагадаємо, Ігор Александров був побитий бейсбольними битами 3 липня 2001 року у вестибюлі слов'янської телекомпанії «Тор». В результаті цього нападу 7 липня журналіст помер в лікарні, не прийшовши до свідомість.

Александров – єдиний журналіст в Україні, загибель якого офіційно визнана пов'язаною з його професійною діяльністю.

За скоєння цього злочину засуджені члени організованих злочинних угрупувань «17-та ділянка» і «Старе місто», які визнані винними в здійсненні низки вбивств і засуджені на терміни від 3-х до 15-ти років ув’язнення. Вони звинувачені ув здійсненні шести вбивств за замовленням, серед яких - вбивство журналіста Ігоря Александрова. Разом із тим замовники цього злочину, на думку громадськості Слов'янська, так і залишилися безкарними. Більше того, як твердить народна чутка, сьогодні вони знаходяться при владі.

У своїх телепрограмах Ігор Александров викривав корупційні зв'язки правоохоронних і кримінальних структур Донецької області. Деякі з названих ним у цих програмах людей, а також фігуранти справи Александрова зараз займають високі кабінети в Генеральній прокуратурі та МВС.

Щороку, о 7.45 – час нападу на журналіста – біля телекомпанії «Тор» збирався імпровізований мітинг. Цього року вперше цього дня не відбувся мітинг на згадку про журналіста, скорботна дата ніяк не відмічена в програмах телеканалу, що він тоді очолював.

Примітно, що після того, як Президентом України став Віктор Ющенко, на його ім'я було подано представлення на посмертне привласнення Ігорю Александрову звання «Герой України», але рішення з цього питання довго не ухвалювалося, а після приходу до влади так званої Антикризової коаліції, впливову більшість в якій складають вихідці з Донбасу, це представлення взагалі було відкликане.

На думку колег Александрова, це є ще одним підтвердженням того, що в Україні як і раніше сильні впливові політико-економічні групи, зацікавлені в утиску свободи слова і друку, які в кланових інтересах всіма можливими способами намагаються обмежити професійну журналістську ініціативу і прагнення до незалежного і об'єктивного висвітлення подій і явищ в житті країни.