Сьогодні, 6 червня, на зустрічі з працівниками ЗМІ Президент України Віктор Ющенковиступив з вітальним словом з нагоди Дня журналіста.

Нижче наводимо повний текст виступу, поширений після заходу прес-службою Голови Держави.

Шановні журналісти!

Дорогі друзі!

Пані та панове!

Для мене є велика приємність у цей чудовий день бачити вас на цій галявині і мати можливість привітати вас із вашим професійним святом. Прийміть сердечні слова вдячності, перш за все, за вашу громадянську позицію і мужність, яку ви несете останні роки, віддано слугуючи своїй професії, своєму народові і своїй державі.

Ми пишаємося іменами українських журналістів, ми пишаємося журналістами-героями, які поклали дуже часто не тільки свою енергію, свої зусилля, а навіть своє життя, щоб ми мали нагоду говорити про незалежну Україну, про свободу, демократію і людські цінності в Україні. Завжди – як і будь-який журналіст, так і український журналіст – це є індикатор нашого суспільного здоров’я.

І очевидна річ, країна потребує змін. Державі потрібно відійти від багатьох, перш за все, політичних потрясінь, політичного хаосу, порожнього, дуже часто незрозумілого політичного протистояння, започаткувати нову політичну культуру, яка б нас вивела на новий політичний порядок. Я розумію, що це не питання одного дня. Я розумію, що це навіть не питання тільки діалогу. А це питання і компромісів, це питання формування атмосфери, яка спочатку формує шану до позиції іншого, а потім – довіру.

Вірю, що сьогодні Україна має унікальні шанси побачити новий політичний порядок, який базується на чеснотах демократії і людського вибору. Це – не пафосні слова. Бо я глибоко переконаний, що ті уроки, які отримує український політикум, українська нація від тих подій, які ми називаємо парламентська криза, це ті речі, які дають змогу, перш за все нації, перш за все політикам зробити великі уроки із того, що відбулося. Переконаний, що зараз відбувається надзвичайно важливе для нашого майбутнього політичне щеплення, перш за все, від тієї тотальної політичної корупції, від тої зневаги до закону, до Конституції, які довгий час панували у високих інститутах влади.

Хотів би відзначити, що мова не йде про систему приватних відносин, відносин якоїсь персони до іншої. Події останніх місяців показали, що ми маємо серйозну інституційну проблему. Проблеми, які закладені не тільки в поточних відносинах тих чи інших політичних сил. Але вони інституційно, структурно заведені навіть у тіло Української Конституції, тіло українських законів. Очевидно, через те політична криза, яка могла б бути вирішена набагато швидше і набагато ефективніше через ефективну дію цілої низки державних інституцій, функцією яких є якраз відігравати ту ключову роль у недопущенні поглиблення кризи – як то Конституційний суд, як то Генеральна прокуратура, як то ЦВК і ряд інших установ. Час нам показав, що ми маємо далеко не ефективні структури, які піддані не тільки корупції, але некоректному політичному впливу, що значно звужує поле ефективної роботи цих інституцій або дуже часто навіть виводить їх з активного гравця у врегулюванні на технічній, правовій або іншій функціональній основі механізму кризи.

Тому, виходячи з цієї кризи, ми говоримо про те, що власне кажучи, вийти стратегічно з неї можна, якщо ми будемо говорити про створення єдиної загальнонаціональної комісії про внесення змін і доповнень до української Конституції чи про нову редакцію Конституції, як дехто говорить з політиків. Виходячи з цієї кризи, ми повинні говорити про реформи наших ключових загальнонаціональних інституцій і зокрема, судових, правоохоронних органів. Переконаний, що нам треба зупинити маніпуляції і спекуляції потребами людей, коли практично з одної кишені крадуть, а в іншу кишеню кидають як певні соціальні подачки. Та ситуація, яка виникає сьогодні, наприклад, з урахуванням об’єктивних причин на зерновому ринку, також показує дуже багато владних хвороб, на які країна не вміє реагувати ефективно і своєчасно. Ціла система інститутів ринку, які покликані були пом’якшити ситуацію, яка склалася з посухою, насправді такої ролі відігравати не можуть. Вони або не створені, або діють надзвичайно неефективно. І ми маємо досить недосконалий зерновий ринок, який дуже легко може мати негативний вплив, сформувати негативний вплив на потреби мільйонів людей. Я не кажу, що так відбудеться. Я хочу констатувати, що та нарада і ті зустрічі, які я вчора зробив, у цьому плані показують колосальну частину роботи держави, органів влади над вдосконаленням організації конкретного ринку, який би зробив українську економіку ще більш стабільною, прогнозованішою, аніж така, якою вона є. Треба припинити пенсійну зрівнялівку, встановити справедливі тарифи, дати життя середньому і малому бізнесу і багато-багато інших прагматичних речей, які – ми всі відчуваємо – настав час вирішувати. Країні потрібна надія і життєвий імпульс.

Я переконаний, що якраз нові вибори – це є обставина ще раз апелювати до виборця і дати відповідь, в тому числі на політичних рівнях, на всі ті політичні виклики, секторальні виклики, які складися і в нашому політичному житті, і в гуманітарному, і в економічному.

І тому говорячи і звертаючись в цей день до вас, я покладаю особливу надію на вашу особисту відповідальність, на ваш професіоналізм – цілої армії українських журналістів. Ми все повинні зробити, шановні друзі, щоб стандарт журналістської діяльності, якого ми досягли в 2004 році, був залишений, не допустити його вихолощення чи дискредитації – розуміючи при цьому, що для дуже багатьох в політиці, і політичних сил, інколи є велике бажання сформулювати політику залежного журналіста, який би легко піддавався деморалізації, односторонній оцінці тих чи інших подій, які відбуваються в українській державі чи в українському суспільстві.

Я бачу два напрями руху, які, з одної сторони, забезпечать гарантування всіх необхідних умов для розвитку свободи ЗМІ України і якісне вдосконалення роботи медіа. Україна вимагає якісно нової, сучасної інформаційної політики.

Одним із головних завдань вважаю створення незаангажованого суспільного телебачення й радіомовлення, про яке багато років говориться в Україні як про базовий елемент нового інформаційного простору.

Думаю, висловлю і вашу позицію, і свою, якщо скажу – в даному питанні від слів потрібно нарешті перейти до роботи. Я готовий підтримати і допомогти втілити системну, раціональну і реалістичну модель створення суспільного мовлення і чекаю на ваші пропозиції стосовно, перш за все, формування наглядової ради, яка б викликала загальну довіру, перш за все, у колі журналістів.

Водночас, хочу, що ми пам’ятали, що свобода ЗМІ – це також великий професійний обов’язок. Обов’язок надавати суспільству повну , неупереджену і, що не менш важливо, збалансовану інформацію. Ми маємо унікально розумну націю, яка готова самостійно робити висновки із тої інформації об’єктивної, яку до неї доносить журналіст. Переконаний, що це унікальний громадський обов’язок журналіста. Розумію, що журналістика, як і будь-яка сфера суспільного життя, сама потребує змін, сама потребує високопрофесійних достойників, які через свою життєву позицію, через свої життєві принципи довели – перш за все, собі – що вони можуть бути носієм такої професії.

Авторитет української журналістики, переконаний, зросте, якщо вона сформулює кодекс власної професійної етики. Він допоможе подолати самоцензуру, спроби використання мас-медіа у політичному протистоянні, як це часто виникає сьогодні.

Здається, що економічна незалежність успішних медіа-проектів – це вже запорука їхньої політичної незаангажованості – про це свідчить робота цілого ряду медіа-проектів.

Ми маємо перші позитивні приклади, пов’язані з приходом іноземних інвестицій на український медіа-ринок. Таких прикладів має стати набагато більше, особливо в регіонах. Український медіа-ринок повинен міцно стати на власні ноги.

Принципова громадянська позиція, неупередженість, економічна незалежність – це те, що робить мас-медіа справжньою українською повноцінною владою.

Вірю у ваші сили, шаную вашу працю і запрошую продовжувати нашу співпрацю на благо незалежної України. Ще раз вітаю вас із вашим професійним святом, бажаю особистого щастя, здоров’я і процвітання, многих і благих літ у вашому професійному житті. Хай вам щастить і дозвольте зараз перейти до формальної позиції. Просив би Романа Петровича Безсмертного зачитати указ.