«Кращий у фотожурналістиці» – так називається щорічний найпрестижніший міжнародний конкурс у США. Цього року перше місце посів фоторепортаж чеського майстра Міхала Новотного про бездомних дітей з української Одеси. Сам автор фотографій не приховує, що йому не йшлося лише про конкурс, а передусім про те, щоб звернути увагу всіх небайдужих до долі хворих і безпритульних дітей в Україні.

Сергію 14 років, його дім – підземний канал в Одесі, небо там видно лише ледь-ледь через решітку, тому хлопець постійно мерзне. А на іншій фотографії – 16-літній Мирослав зі шприцом у руці, його очі закриті, з ним не до розмови, тому що наркотик уже паралізував його тіло. Дивитись на фотографію, на якій від болю плаче Костя, тому що не зумів відразу вколоти голку з наркотиком, страшно.

А на іншій фото Славік, йому всього 11, разом із молодшою сестрою він живе в покинутій вантажівці. Фотограф Міхал Новотни піймав мить, коли в кабіні дівчинка з поліетиленового мішечка вдихає якийсь білий порошок.

Або ще одне фото з одеського циклу – на ньому видно напівроздягнутого худорлявого підлітка, який спить на купі сміття у якомусь підвалі. Чеський фотограф розповідає, що це Тарас, йому 17, його тіло паралізував улюблений між дітьми наркотик на базі ефедрину.

Серед хлопців у живих залишився лише один

Чеський фотограф добре знає героїв своїх фотографій, він кілька разів відвідував Одесу, і кожного разу зустрічався з безпритульними дітьми.

Міхал Новотни: «Мені вдалось доволі добре подружитись з тими хлопцями, я відносно добре знаю російську мову, так що у спілкуванні не було жодних проблем. Звичайно, мова про тих, хто міг розмовляти, із хлопцями під впливом наркотиків цього не можна було зробити. Що мене найбільше шокувало, а я був в Одесі минулого року двічі, це те, що з тих хлопців, яких як фотографував, як вони самі собі роблять ін’єкції, зараз живий лише один. Багато з тих, котрі мали запущені стадії СНІДу, туберкульозу, померло за півроку».

У фоторепортажі Міхала Новотного 12 фотографій – 12 фотодокументів, які хвилюють, розбурхують емоції, передусім глибокого співчуття до долі дітей, які в мирний час не знають радості дитинства, домашнього тепла чи навіть звичної для більшості опіки дорослих.

Хоча, за словами чеського фотографа, українська недержавна організація «Дорога додому» намагається допомагати бездомним дітям, а їх лише на вулицях Одеси близько 3-х тисяч. У фотографіях 12-х дітей віддзеркалюється доля всіх безпритульних дітей в Україні, яким без опіки держави не вижити.