18 квітня  у Києві за сприяння Комітету ВР з питань свободи слова та інформації, Програми сприяння парламенту України університету Індіани і Української освітньої програми реформ відбулася конференція «ЗМІ і влада – регіональний вимір».

У заході взяли участь голови постійних комісій обласних рад з питань ЗМІ та керівники обласних прес-клубів Українського освітнього центру реформ. Учасники обговорили основні напрями законодавчого забезпечення реформування інформаційного простору України. Доповідач з цього питання, голова профільного парламентського комітету Андрій Шевченко, зупинився на трьох тематичних блоках: роздержавлення друкованих ЗМІ, редакційна політика та акредитація журналістів.

Андрій Віталійович запевняє, що за 2-3 роки в Україні не буде преси, фінансованої з бюджету. Проте, за його інформацією, у регіонах медіа ще не готові до роздержавлення. На сьогодні лише 15% регіональних комунальних ЗМІ працюють у власних приміщеннях, 69% - орендують комунальне майно. Працівники комунальних ЗМІ, сказав голова комітету, майже повністю залежні від місцевої влади, отримують низькі зарплати тощо, але мають і переваги – відомі бренди, досвід професійних журналістів тощо. Тому перспективи роздержавлення комунальної преси, на думку Шевченка, є оптимістичними.

Андрій Шевченко перелічив пріоритети, які визначили перед собою члени  Комітету: створення системи суспільного мовлення, роздержавлення преси, забезпечення прозорості медіаринку, впорядкування рекламного ринку, вільний доступ до інформації, підтримка українського виробника, шліфування чинного законодавства (закони «Про ТБ і РМ», виборче законодавство тощо).

Інші доповідачі -  радник глави Секретаріату Президента України Дмитро Котляр та заступник керівника прес-служби апарату Верховної Ради України Ірина Кармелюк - зупинилися на практиці висвітлення у медіа діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування. Зокрема, Дмитро Котляр представив Типові правила акредитації працівників ЗМІ та незалежних журналістів при органі влади, розроблені Національною комісією з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі. Їх положення лягли в основу правил акредитації, які розробили в Секретаріаті Президента. Акредитація стосується як ЗМІ, так і Інтернет-видань, інформагенцій, фрілансерів. Відмовити журналістові в акредитації може лише керівник органу, але не прес-служба, і підставою для такого рішення не може бути зміст матеріалів. Припинення акредитації, згідно з правилами, може бути оскаржене в суді. Ірина Кармелюк розповіла як відбувається акредитація на практиці. Наприклад, у Верховній Раді ще не було жодного випадку позбавлення журналіста акредитації. Були згадані також останні скандальні випадки з відмовою в акредитації журналістки в Харкові та нові правила, запроваджені в Кримському парламенті, які спричинили протести журналістів.

З другого основного питання порядку денного конференції про редакційні статути та редакційну політику виступили директор з розвитку фундації «Центр суспільних медіа» Василь Самохвалов та директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. Врегулювання цього питання Законом України «Про ТБ і РМ» не привело до активізації журналістської спільноти, яка в першу чергу мала б бути зацікавлена у прийнятті редакційних статутів.

На жаль, через відсутність обох доповідачів не було розглянуте питання законодавчого забезпечення програми роздержавлення ЗМІ (темпи і методи її реалізації). За опитуванням «ТК», присутніх найбільше цікавило саме це питання. Зокрема, генеральний директор регіональної телестудії «Галичина» (Івано-Франківськ) Ольга Бабій хотіла довідатися, що буде з україномовними ЗМІ після роздержавлення, якщо вже зараз державна мова не в пошані, і чи враховуватимуть при роздержавленні права на інтелектуальну власність колективів. Представника Кіровоградщини, заступника редактора обласного тижневика «Новий погляд» Олену Дзядух цікавило, від кого має на місцях виходити ініціатива про роздержавлення, якщо самі місцеві ЗМІ в переважній більшості цього не хочуть.

Учасники конференції підняли також питання висвітлення діяльності місцевих органів влади за допомогою підписаних угод, згідно з якими, влада має купувати певний обсяг площі у ЗМІ. Але на практиці це проблематично зробити через недосконале законодавство про тендери.

На завершення відбулася вільна дискусія про відкритість влади та суспільну відповідальність ЗМІ.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»