22 березня 2007 року відбулася прес-конференція голови підкомітету з питань свободи слова та вільного доступу громадян до інформації Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації журналіста Сергія Потімкова на тему «Що є справжнє табу сьогодні в Україні?».

Фактично прес-конференція народного депутата (фракція БЮТ) Сергія Потімкова стала реакцією на закриття програми «Толока» на Першому національному каналі. Ситуацію, яка склалася, він назвав істеричною реакцією президента НТКУ на те, що на екрані з’явилося не те, що він хотів бачити. На його думку, влада звикла, що все має бути під її контролем, і Помаранчева революція не змінила такого положення справ. Насправді ж владу потрібно виховувати, і робити це повинні журналісти.

Сергій Потімков має великий журналістський досвід і знає, як влада може закривати програми (він відчув це на власних авторських телепрограмах). Для нього закриття «Толоки» – не що інше, як цензура. «Це не аргументи, що програма слабенька – вона найрейтинговіша на Першому національному – це по-перше. А по-друге – треба поважати глядачів цієї програми. Для мене цей факт є тривожним дзвіночком. І журналістам треба зробити все можливе, щоб це не переросло в тенденцію», – сказав народний депутат.

Сергій Потімков порівняв ставлення до журналістів у США та в Україні. У Сполучених Штатах, каже він, до журналістів влада ставиться як до партнерів. Може, там це й не дуже грошовита професія, але досить престижна. А в Україні до журналістів ставляться зневажливо, як до лакеїв, що мають обслуговувати владу. «Тому закриття «Толоки» – це привід поговорити про нашу професію», – сказав Сергій Потімков. На його думку, в нашій державі дуже низька корпоративна солідарність представників ЗМІ. Журналісти повинні активніше ставати на захист колег по цеху.

Щодо табуйованих тем, то журналіст Сергій Потімков зазначив, що таких ніби й не повинно бути. Але для нього особисто є табу на інформацію, яку він отримав як представник закритої корпорації (парламентар або член партії), а не як журналіст. Перед ним постійно виникає дилема: чи має він право розголошувати суспільно важливу інформацію, яку йому довірили як народному депутатові. А щодо небезпечних тем, то серед таких були і будуть теми, пов’язані з розповсюдженням наркотиків, продажем зброї. «Однією з небезпечних тем для журналіста буде спроба розповісти правду, яким чином заробили свій перший мільйон наші багатії», – зазначив Сергій Потімков.

На закінчення зустрічі прозвучало побажання народного депутата щодо того, щоб українське суспільство стало вільним. А поки що воно… звикле до напівправди. Стане вільним суспільство – стануть вільними журналісти.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»