Кабінет Міністрів України звернувся з поданням до Конституційного Суду України, в якому просить розтлумачити пункт 30 частини першої статті 106 Конституції України, який передбачає, що Президент України має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України), з наступним поверненням їх на повторний розгляд парламенту.

За інформацією міністра юстиції України Олександра Лавриновича, відповідне подання Кабінет Міністрів схвалив на своєму засіданні сьогодні, 29 листопада, повідомили УНІАН у прес-служба Міністерства юстиції України.

Уряд просить КС дати офіційне тлумачення, чи має Президент право вето на закон „Про державний бюджет України”.

Як відзначається у поданні, положення Конституції України виключають ситуацію, коли в країні відсутній бюджет. Зокрема, стаття 96 Основного закону встановлює, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня. Виключення можуть становити особливі обставини, якими Конституція визначає введення воєнного стану, оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих регіонах країни, а також оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації та необхідність усунення природних чи техногенних катастроф.

Крім того, зауважує уряд, стаття 85 Конституції України розмежовує повноваження Верховної Ради України щодо прийняття законів та щодо затвердження державного бюджету України.

Уряд також відзначає окрему правову природу закону „Про державний бюджет України”, оскільки більшість його положень встановлюють показники надходжень до держбюджету та видатків, і не мають ознак нормативності - ними не встановлюються правила поведінки, а визначаються фінансові гарантії реалізації правил, встановлених іншими законами.

Кабінет Міністрів звертає увагу Конституційного Суду, що у разі застосування Президентом України права вето на державний бюджет, це призводить до заблокування діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів. Це у свою чергу тягне порушення конституційних принципів, відповідно до яких народ здійснює владу через органи державної влади та місцевого самоврядування, а також згідно з яким в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відсутність бюджету також унеможливлює функціонування судової влади, яка прямо залежить від наявності затвердженого ВР державного бюджету України на відповідний рік.

Крім того, застосування Президентом України права вето на державний бюджет може призвести до невиконання або неналежного виконання Україною міжнародних зобов‘язань, в тому числі за зовнішніми запозиченнями.

У цьому контексті Кабінет Міністрів наголошує, що Закон „Про Державний бюджет України” за своєю природою є фінансовим документом, який встановлює розподіл державних фінансових ресурсів, і який не може розглядатися як Закон у значенні базового нормативно-правового акту.