28 листопада 2006 року у Києві відкрилася конференція «Контрольні функції парламенту України у дзеркалі засобів масової інформації», організована Програмою сприяння парламенту України університету Індіани, Українською, освітньою програмою реформ та апаратом Верховної Ради. 

У журналістів є такий своєрідний барометр: присутність телекамер найбільших телеканалів свідчить про актуальність і важливість події. На цій конференції таких не було. Незважаючи на проанонсовані виступи голови ВРУ Олександра Мороза, Юлії Тимошенко, Петра Симоненка столичні ЗМІ були представлені УТР, «Ерою» і ще декількома іншими. Столичних журналістів цікавлять «справжні» події або відомі персони.

Перед обідом почала підтягуватись важка артилерія, бо мав приїхати пан Мороз. Але він не зміг залишити Верховну Раду в такий відповідальний для країни момент (йшло узгодження законопроекту по Голодомору), про що він і повідомив телефоном. Тому серед гостей і учасників конференції залишилися тільки запрошені з регіонів.

За словами керівника проекту ПСП, модератора заходу Юрія Шкарлата, метою конференції було донести до ЗМІ функції Верховної Ради у нових політичних реаліях. Як свідчать різні опитування українське суспільство не знає, в чому суть політичної реформи, які зміни вона принесла. Основні функції вищого представницького органу ніби й не змінилися: законотворча, представницька та контрольна. Якщо з першими двома народ України обізнаний краще, то про результати останньої не чув майже нічого. Тому організатори мали на меті спонукати ЗМІ, а ті в свою чергу – простих громадян відстежувати, як їхні обранці виконують контрольні функції.

Про парламентський контроль у першій частині конференції не йшлося. Виступаючі більше говорили про нові умови, в яких опинилися не тільки Верховна Рада, а й Президент України та вся виконавча вертикаль.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів Олександр Єфремов (фракція Партії регіонів) розповів про те, що новий парламент працює відповідно до вимог регламенту, прийнятого депутатами ще попереднього скликання. Йому особисто не все до вподоби у цьому документі. Але, на його думку, змінювати регламент зараз немає сенсу. Треба попрацювати відповідно до нього, зібрати всі поправки і згодом розглянути їх. Окремо О. Єфремов зупинився на статусі позафракційних депутатів. Комітет намагався виробити тимчасову формулу, яка б урегульовувала їхні права та обов’язки, але це важко зробити, коли немає правового поля. Єдине до чого дійшли згоди, що не можна позафракційних позбавляти права на виступ, оскільки ніхто не знає, скільки таких буде завтра. А як голосувати - вони вирішують самостійно. Звичайно, визначити їхній статус має закон. Але коли він буде прийнятий - невідомо, з огляду на те, що неврегульована діяльність в нових умовах навіть Кабінету Міністрів.

Народний депутат II  та  IV скликань Віктор Мусіяка почав свій виступ з реверансу журналістам, зазначивши, що від ЗМІ зараз залежить доля країни. Він є прихильником європейської парламентської моделі влади, і вважає, що непослідовними і несистемними змінами до Конституції політики створили ту ситуацію, в якій зараз перебуває країна. Не можна було залишати Президентові частину повноважень, оскільки за ситуацію в країні відповідає уряд, а прем’єр-міністр не має важелів впливу на опозиційних міністрів. Фактично відправляє таких міністрів у відставку Верховна Рада, але згідно з заявою про відставку або поданням Президента. А якщо ні того, ні другого немає? Таких питань багато. Як один з можливих варіантів виходу з цієї ситуації – знову сісти за стіл переговорів, вирішити всі проблемні моменти, внести їх до Конституції, а потім провести перевибори на всіх рівнях. Своєрідний нульовий варіант.

На захист президентських повноважень став перший посол в Росії Володимир Крижанівський. «Кожна система влади мусить мати систему противаг. У першу чергу це ЗМІ», – сказав В. Крижанівський. Він не є прихильником роздержавлення друкованих ЗМІ, оскільки вважає, що тоді вони будуть в руках грошових мішків, і не даватимуть об’єктивної інформації громадянам. Але залишати все як є, наприклад, у Києві також не можна. Треба виробити механізм, який дозволяв би платникам податків отримувати інформацію, а п. Черновецький не тиснув би на комунальні газети. Щодо контрольних функцій Верховної Ради, п. Крижанівський зазначив, що розподілення парламентських комітетів між фракціями далеке від досконалості. Оскільки опозиції дісталися «не впливові» комітети. Або як може ефективно контролювати діяльність Міністерства оборони (керівник Анатолій Гриценко від «Нашої України») Комітет з питань національної безпеки і оборони, який очолює  Анатолій Кінах (фракція «Наша Україна»)?

Формат заходу був більш схожий на семінар. Програма конференції не передбачала довідатися думку журналістів. Вони мали змогу тільки поставити запитання. Що вони й робили, щоправда, не дуже охоче. І гострими ці запитання не назвеш, скоріше риторичними.

Учасників конференції особисто привітав посол США в Україні Вільям Тейлор, який наголосив, що з нетерпінням чекатиме на результати конференції. Як роз’яснили «Телекритиці» організатори, підсумками має стати моніторинг ситуації в регіонах після конференції. Тобто як в майбутньому представники ЗМІ і громадськості будуть користатися своїм конституційним правом контролювати владу.

Світлана Остапа, «Детектор медіа»