Під час нещодавньої конференції у Лондоні Нітін Десаї, голова створеної ООН організації «Міжнародний форум з питань управління Інтернетом» (Internet Governance Forum), заявив, що Інтернет може розпастись на кілька незалежних глобальних комп'ютерних мереж. «Люди стурбовані, чи зможе система, яку ми маємо нині, функціонувати за п'ять років», - сказав він.

Причин, через які в Інтернеті може статися розкол, є кілька. Одна з них пов'язана з браком англомовних доменних імен і розвитком доменних імен, що використовують національні алфавіти. Проаналізувавши зростання китайського Інтернету, дослідники глобальної мережі дійшли висновку, що незабаром сайтів із китайськими іменами буде більше, аніж сайтів, що використовують англомовну систему адресації. Через це вже в березні 2006 року Китай запровадив нове доменне ім'я англійською мовою .cn і три домени китайською мовою. Англомовний домен .cn також включає 7 доменів загального використання третього рівня: .ac, .mil, .edu, .gov, .net, .org,.com і 34 домени китайських провінцій, автономій і муніципалітетів.

У Китаї говорять, що багато хто з користувачів Інтернету з Азії не знає латиниці, але вимушений набирати адреси сайтів латинськими літерами. Запровадження національних доменних імен має зарадити цій халепі.

Технічно це означатиме, що користувачі Інтернету не обов'язково муситимуть виходити в Інтернет через сервери, контрольовані американською організацією, яка відповідає за доменну організацію інтернет-адрес – ICANN (Internet Corporation For Assigned Names and Numbers).

Цей «обхідний шлях» - серйозний виклик світовій спільноті. Ще минулого року низка країн висловлювала незадоволення контролем ICANN над Інтернетом, прирівнюючи його до панування США у мережі. Європейський Союз та деякі країни зажадали, аби США розділили відповідальність за систему Domain Name System (DNS), зокрема за вирішення питань щодо додавання й ліквідації нових доменних імен верхнього рівня, з Організацією Об'єднаних Націй. Китай цього разу без «останнього китайського попередження» розпочав відколювати від Інтернету свій, китайський шматок. Для мережі це означає загрозу підриву єдності системи інтернет-імен, адже з'явиться кілька версій одного й того ж домена. А це все одно, що телефонний номер, який належить кільком різним людям.

Інтернет-розкол вигідний тільки владі Китаю, де нині є 111 мільйонів користувачів Інтернету. Рішення самостійно адмініструвати такий великий сегмент мережі добре узгоджується з політикою інформаційної ізоляції, яку провадить уряд Китаю. Адже доступність будь-якої інформації у глобальній мережі навряд чи може мирно співіснувати з наявною у країні інтернет-цензурою.

Утім, фахівці прогнозують розкол у глобальній мережі не тільки за національною ознакою. Джон Карр, провідний спікер конференції «Інтернет-безпека», що відбулася торік у Новій Зеландії, запевняє, що незабаром від Інтернету відколеться мережа, де існуватимуть тільки продавці та покупці, яким необхідна безпека платежів. «Інтернет необхідно розділити на 2 частини: одна частина буде повністю контрольована й безпечна, а друга залишиться такою ж дикою, якою є зараз Інтернет», - говорить він.

Надія Баловсяк, «Коментарі»