14 вересня Верховна Рада України поховала надію провести цього року парламентські слухання, присвячені глобальним загальнонаціональним медійним питанням, таким чином порушивши традицію останніх років, присвячувати одне парламентське слухання на рік ЗМІ.

Адам Мартинюк, який на той момент головував в сесійній залі зауважив, що подібні слухання відбуватимуться на Комітетах. На що голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко зауважив, що вони у них заплановано проведення спільного засідання комітетів по темі: „Парламентські засоби масової інформації”. Він запропонував на 6 грудня 2006 року тему для слухань, яка одноголосно підтримана  всіма членами комітету, і повинна викликати великий суспільний резонанс та колосальну увагу мас-медіа: „Реформування державних та комунальних засобів  масової інформації”.

Ставивши на голосування це питання, головуючий не забув нагади, що автор законопроекту Лесь Танюк («Наша Україна»). Можливо, останнє зауваження, а можливо інші причини змусили парламентарів з коаліції масово проголосувати проти. В результаті питання набрало тільки 156 голосів за. З Партії регіонів тільки Ганна Герман виступила за ці слухання. Чому так склалась ситуація вона роз’яснила «Телекритиці».

Ганна Герман, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації:

– Думаю, що причина рішення парламенту, в деякій поспішності власне голови нашого Комітету Андрія Шевченка. Ми домовилися з ним, що буде ще проведена певна робота з тими моїми колегами, які б мали підтримати нашу ініціативу. Я мала намір трохи інакше повести цю розмову. Представити більше аргументів, знала, чим зможу переконати більшість, що все таки всі питання, пов’язані зі ЗМІ, мають слухатися в парламентській залі. Ми тільки починаємо будувати те, що називаємо свободою слова, і кожна публічна розмова, особливо в парламентському залі це крок до свободи четвертої влади в України. Тому, я вважаю, результат сьогоднішнього голосування помилковим. Але тут спрацювало те, що Андрій Шевченко поспішив. Думаю, що це питання врешті-решт вирішиться позитивно. Бо у нас є багато питань, які потрібно обговорити: це і незакінчена історія з Калашниковим, і замовні матеріали, і незрілі законопроекти, в яких депутати пропонують повернутися до кримінальної відповідальності за наклеп тощо. Я розмовляла з колегою Кисельовим і ми домовилися, що він допрацює свій законопроект. Він запевнив, що мав на увазі обливання брудом лише депутатом іншого депутата. Він не буде стосуватися журналістів. Я завжди була гарячою противницею державних засобів масової інформації Я знаю, що це таке. Навіть найкраща влада хоче впливати на пресу. Преса має бути вільною. Вона не повинна бути фінансованою державою.