“Українське суспільство недостатньо інформоване про діяльність таких організацій, як Євросоюз і НАТО”, – вважає голова Міжнародного економічного комітету Ігор Шаров. Про це він заявив 6 вересня журналістам, коментуючи оголошення Держкомітетом з питань телебачення та радіомовлення тендеру на виготовлення рекламної продукції про Європейський Союз і НАТО. “Понад 5 мільйонів гривень виділяється з держбюджету на виконання плану заходів з інформування про європейську та євроатлантичну інтеграцію, – нагадав Ігор Шаров. – Очевидно, в такій ситуації українські платники податків мали б отримати не рекламну продукцію про інтеграцію, а об’єктивну інформацію про діяльність ЄС і НАТО”, повідомляє прес-служба Міжнародного Економічного Комітету.

На думку голови МЕК, перспектива вступу України до ЄС поки що досі є нез’ясованою, тому “українцям потрібна не реклама і не агітка, а глибокий аналіз довгострокових перспектив самого Євросоюзу, системи стосунків, які складаються між учасниками ЄС, взаємин між країнами-фаворитами та країнами-аутсайдерами ЄС”.

“Зараз майже ніхто не говорить про недоліки ЄС. Більше кажуть про переваги, але і тут, здебільшого, все зводиться до емоцій, захоплення, а не до чітких фактів”, – сказав Ігор Шаров. Він відзначив, що “ніхто не попереджає українське суспільство про те, що після приєднання до Євросоюзу можуть бути знищені цілі галузі в агропромисловому комплексі, які просто не витримають конкуренції”. А у Міністерства закордонних справ, в свою чергу, вважає голова МЕК, нема поки що відповідей на питання, як захистити свій ринок і не перетворитися “з України на окраїну ЄС”.

“Ставлення до нас в Європі передовсім визначатиметься сукупним потенціалом держави, її поведінкою на міжнародній арені як стабільного та прогнозованого партнера, – зазначив також Ігор Шаров. – Тому зміцнення економіки країни – ось найвагоміший фактор, завдяки якому зросте роль нашої держави на Європейському континенті. Нині ж я вбачаю надзвичайно важливим завданням для МЗС посилення роботи щодо захисту українців за кордоном. Це сприятиме формуванню позитивного іміджу України, коли у випусках новин вона не фігуруватиме в контексті нелегальної міграції, криміналу чи як країна-постачальник “живого товару” до європейських будинків розпусти”.

Ігор Шаров також зауважив, що “треба розпочати цивілізовану дискусію з питань інтеграції і її напрямків”. Досі ж, переконаний голова МЕК, “подібної широкомасштабної виваженої дискусії, по суті, не проводилося”.

Як відомо, заявки на участь у конкурсі, оголошеному Держкомітетом з питань телебачення та радіомовлення, приймаються до 11 вересня цього року. Тендери оголошено на створення циклу телепрограм про євроінтеграцію, проведення соціологічних досліджень та організацію медіа-форуму “Україна на інформаційній карті світу”.

Газета "15 минут" повідомляє, що на тендер щодо створення теле- та радіопередач типу ток-шоу, присвячених євроінтеграції України, поки не отрмано жодної заявки. Тенер був оголошений ще у серпні. Заявки можуть подаватися до 11 вересня, коли заплановане розкриття.

При цьому у комітеті відмовилися надати інформацію про деталі проведення тендеру, посилаючись на його закритий характер.

Результати проведення тендеру будуть оприлюднені через 15 днів після розкриття заявок.

На початку серпня, після призначення нового Кабміну, Україна відклала прийняття плану дій щодо членства в НАТО, аргументувавши цей крок необхідністю підвищення рівня інформованості населення про альянс. Прем’єр ВАіктор Янукович тоді заявив, що подача такої заявки відразу після завершення політичкої кризи в країні може призвести до нового розколу.

В кінці серпня на засідання прес-клубу євроатлантичної інтеграції президент фонду Демократичні ініціативи Ілько Кучерів повідомив, що в Україні інформаційна кампанія про переваги членства  НАТО практично не проводиться.

У свою чергу, замголови Суспільної ліги Україна - НАТО Олег Кокошинський зазначив, що у 2006 році держпрограма інформування громадськості про переваги членства в НАТО для України не фінансується. За його словами, планувалося провести 12 заходів, в тому числі - семінари, конкурси та дискусійні клуби для молоді, на які передбачалося виділити 5,2 млн грн.