17 серпня 2006 року в центрі міста Грозного невідомі співробітники силових структур викрали Еліну Ерсеноєву, яка працювала в рамках проектів Комітету уряду ЧР у справах молоді і була позаштатним кореспондентом газети «Чеченське суспільство». Правозахисники звернулися з відкритим листом до прокурора ЧР Валерія Кузнецова.

«Близько дев'ятої годин ранку 17 серпня Еліна разом з своєю тіткою вийшла з таксі біля Будинку моди. Ззаду до жінок підішли невідомі в масках і камуфляжі, заштовхали в різні машини, надягли мішки на голову і відвезли в невідомому напрямі. Через деякий час обох вивантажили з машин і заштовхнули в підвал. Ровзан незабаром знову посадили в машину, привезли назад в Грозний і залишили на вулиці.

Біля полудня Еліна несподівано зв'язалася з тіткою з свого мобільного телефону. Вона завірила тітку, що її обіцяли відпустити. Потім, вже в сьомій вечора, Еліна з мобільного подзвонила безпосередньо матері і сказала, що її обіцяють відпустити прямо сьогодні. Після цього вона передала трубку якомусь чоловікові, який підтвердив її слова. Але удома Еліна так і не з'явилася, а її телефон з того часу вимкнений.

За 2 дні до викрадення Еліна звернулася в Міжнародну Гельсінкську Федерацію і Центр «Демос» з проханням про допомогу. У своєму листі Еліна розповідала про те, що її саму та її сім'ю вже якийсь час переслідують якісь силові структури. Еліна пояснювала, що це зв'язане з тим, що в листопаді 2005 року вона вийшла заміж за людину, яка виявилася бойовиком: «Починаючи з березня цього року, мене і членів моєї сім'ї (матір і двох братів) переслідують. Пройшло більше місяця, як мій чоловік загинув, але переслідування не тільки не припинилися, але, навпаки - посилилися. «Силові структури» загрожують мені і членам моєї сім'ї фізичною розправою за те, що мій чоловік був бойовиком. За цей час (адже це менше року) мою матір кілька разів забирали і піддавали сильному биттю, загрозам, вимаганням».