Про успіх цього унікального форуму, що є ровесником Незалежності України, свідчить вже те, що з кожним роком представництво його зростає. На нинішнню зголосилося близько 900 учасників із півтора десятка країн світу, - зазначив співголова  оргкомітету Конференції Дмитро Бураго. І якщо 15 років тому вона починалася з п'яти секцій, то зараз їх працьовало  десять, частина з яких мала по кілька підсекцій - підсумував він.

А відкрив цей науковий захід віце-президент НАН України академік Володимир Литвин, для якого це був, фактично,  перший публічний  вихід в новому статусі. Він, зокрема сказав:   “Я вважаю, що це не пересічна подія. Водночас лише в одному інформаційному агентстві я знайшов повідомлення про те, що сьогодні відкриється ця конференція. І тільки в газеті “Дзеркало тижня” прочитав цікаве інтерв’ю зі сподвижником цієї справи Дмитром Бураго, в якому порушено багато проблем –  мови,  виживання, ствердження суспільства, етносу, держави.

Важливо, що це вже 15 конференція. У нашому спресованому часі це вже подія, великий ювілей. І вона повинна стати подією всієї України”.

Володимир Литвин висловив думку, що сьогодні, на жаль,  відсутня розумна державна політика в мовній сфері й наголосив що науковці, включно з Національною  академією наук України, покликані зайняти більш наступальну позицію і   не  чекати, коли їх покличуть схвалити ту чи іншу ідею, яка визріє в мізках того чи іншого політика, а запропонувати своє не упереджене бачення. І повідомив, що НАН України   зараз  готує наукову доповідь про стан і проблеми мови і мов в Україні, щоб закликати таким кроком суспільство до продуктивного діалогу, аби не допустити (як це прагнуть  деякі політики), щоб мовна проблема вийшла на рівень зіткнення, -  як зазначив промовець, - навіть, цивілізацій. На превеликий жаль, - продовжив він, - ми констатуємо, що із 6800 мов, тією чи іншою мірою поширених сьогодні, до 2050 року половина зникне. І сьогодні уже як буденне явище розглядаємо те, що кожного тижня фіксується зникнення однієї мови. Про це дуже добре було сказано в інтерв’ю в газеті “День”. Саме такі, на моє переконання, думки вчених, фахівців повинні  кликати до розмірковування, що якщо втратиться це багатоманіття, різноманіття, ми втратимо тоді культуру, ми втратимо душу.  Тому я переконаний, що ваш форум, ваша інтелектуальна людська і суспільна позиція дозволить і Національній академії наук визначити лінію поведінки в цьому питанні.

Зацікавленою увагою зустріли учасники конференції виступ  доктора філософських наук  академіка  Сергій Кримського, (“Смисл постісторії”) :   про проблеми нинішньої цивілізації і культури, квітесенцією якої була думка: “Ми не знаємо, буде Богоявлення, чи ні. Але ми точно знаємо місце, де воно відбудеться. Це зона нашої толерантності, нашої солідарності, нашої любові. І саме в аналізі,  осягненні цієї зони і полягає сенс нашої епохи”.

Академік Іван Дзюба  розмірковував про глобалізацію і майбутнє культури. На його переконання: “ Не марґінальна культура, а універсальна - ось наша надія. Але універсальність - не в абстракції, а в конкретному, в широкому діапазоні національно самобутніх форм вираження, що збагачують багатоманітність людства. На цьому і може базуватися наш оптимізм, хоча б і поміркований”.
Цікавими також були доповіді професора  Маргарити Карпенко  (“Гуманітарний енциклопедизм М.   О. Максимовича і Київської історико-філологічної школи: принцип етнолінгвоцентризму”, Данути Будняк  з Польщі (Своєрідний генетичний код російської, польської та української мови).
Продовжувала свою роботу конференція  в секційному режимі. На секціях піднімалися злободенні проблеми мови, педагогіки, літературознавства, філософії, психології, політології, педагогіки, історії, мистецтвознавства та культурології. Також в межах заходу відбулося чотири круглих столи («Наукова спадщина М. П. Алексєєва: до 110-річчя від дня народження», «Проблеми вивчення історії російськомовної літератури України», «М. О. Максимович і Київська історико-філологічна школа в славістиці: концептуальні засади, традиції, діапазон дії», «Культура міжнаціональних відносин»).
Проблему культурної, мовної толерантності в Україні треба піднести на рівень державної політики  - таким був лейтмотив круглого столу на тему "Культура міжнаціональних відносин".  На переконання провідних українських вчених - академіків Івана Дзюби та Миколи Жулинського нині, коли в суспільстві панують нетерпимість, нерозуміння у сфері національних відносин, поставлена на ньому проблема є особливо актуальною. "І тут треба говорити про політичну культуру нашої еліти, про рівень її відповідальності за державу", - підкреслив директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський.

“Наші політики повсякчас застосовують дуже сильні поняття - такі, як "націоналізм", "бандерівщина", "антисемітизм", "сіонізм", - абсолютно не замислюючись над змістом цих термінів і часто навіть не маючи уявлення, що вони насправді означають. Як може серйозний політик бездумно оперувати такими термінами, особливо з огляду на те, як їх сприймають люди, позбавлені культури політичного мислення?" – обурювався  Іван Дзюба.

“За минулі роки не було можливості проводити послідовну, системну політику, яка забезпечувала б консолідацію суспільства, - резюмував Микола Жулинський. Але  проблема етнополітичного об'єднання - і українців, і всі етносів, які проживають в державі, має бути вирішена задля збереження самої України. Але, на його тверде переконання, це об'єднання можливе тільки за умови збереження української мови як державної”.

“Ми всі в одному човні і треба чітко усвідомлювати, що протистояння сьогодні - не між українською і російською мовою. Протистояння відбувається між культурою і намаганням використовувати суспільну свідомість в тих чи тих економічних цілях та політичних інтересах", - підсумував головний редактор наукового видання "Мова і культура", співголова конференції Дмитро Бураго.
Матеріали конференції "Мова і культура", започаткованої 1992 року доктором філологічних наук, професором Київського державного університету Сергієм Бураго, широко розходяться по центральних бібліотеках світу і рівень цитування їх надзвичайно високий. За словами продовжувача його справи, сина професора Дмитра Бураго, по проведенні торішнього форуму вийшло 12 томів наукових доповідей, стільки ж очікується видати і тепер. Діапазон досліджень, які доповідались впродовж чотирьох днів, досить широкий - починаючи від філософії, психології мови і культури, літературознавчих, лінгвістичних до проблем викладання, ЗМІ, міжкультурних комунікацій.

"Детектор медіа" за офіційним прес-релізом конференції