Після тривалої хвороби помер Борис Гривачевський - професійний український журналіст, заступник голови партії "Україна Соборна" (Блок Костенка і Плюща).

Борис Гривачевський народився 1953 року на Рівненщині, закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка за фахом філолог української мови.

У 70-их роках викладав рідну мову в школах Київської області. 1978 року пішов у журналістику. Почав свою кар’єру на Українському республіканському радіо, у 90-их потрапив на телебачення: працював завідувачем редактора літературних програм на УТ. Був автором і ведучим програм "Дискусії лідерів", "Соловецький реквієм", циклу документальних фільмів "Україна нескорена", "Дзвони народної пам’яті".

1993 року випустив книгу "Листи з Соловків".

1998-2004 написав сценарії та зняв документальні фільми "Місце злочину - Сандормох", "Соловецький реквієм", "Визволення по-совіцьки", "І зорі вмивались сльозами", а також цикл із 10-ти відеофільмів "Свою Україну любіть. Шевченкіана".

Борис Гривачевський - заслужений журналіст України (1996), лауреат Міжнародної премії в галузі публіцистики ім. Д. Нитченка (Австралія, 2003).

Крім журналістської діяльності, Борис Гривачевський встиг зробити чимало й у політичному житті України.

1990 він брав участь у формуванні українського Руху на Українському радіо, учасник усіх акцій боротьби за незалежність України.

У 90-их роках Гривачевський був депутатом райради Деснянського району Києва.

Учасник всеукраїнських і міжнародних конференцій з проблеми визнання Голодомору в Україні 1923-33 р. геноцидом української нації. Член ради товариства "Меморіал" ім. В. Стуса.

З 2004 року Борис Гривачевський був членом оргкомітету зі створення політичної партії "Україна Соборна", з 2005 став заступником голови партії.