16 лютого у кнайп-клубі “Купідон” відбулася вечірка з нагоди презентації 9 числа альманаху літератури і мистецтва “Святий Володимир”. Захід, який вів, до речі, сам арт-директор “Купідону”, живий класик сучасної літератури Юрко Покальчук, цілковито відповідав темі номера – “Культурні війни”. Під фолькову ірландську музику гурту “Руни” (такою колись надихались бійці ІРА) присутнім роздавали “валентинки ненависті” – “володимирівки”.

Кожен міг зізнатися в нелюбові до будь-кого і будь-чого та передати “володимирівку” панові Покальчуку, який тут-таки їх зачитував. І слід сказати, що “пошта ненависті” користувалася шаленим успіхом серед відвідувачів, а в невеликій залі клубу буквально не було де впасти яблуку.

Найбільш культових молодих авторів “Святого Володимира” фани просто-таки закидали квітами. А виступ переможця смолоскипівського конкурсу Павла Коробчука переривали оплесками, як вдалу джазову імпровізацію. Поки екстравагантна Марися Нікітюк читала своє оповідання з життя кубинських повій і бомжів, панувала незвична для клубу тиша, втім, як і під час виступів Вікторії Черняхівської чи молодого неокласика Богдана Шуби.

В рок-н-рольному ритмі відчитав свої жорсткі верлібри Роман Горбик. А коли виступати вийшов Антон Кушнір, публіка почала хором скандувати рядок із його вірша “Ми мусимо бути самотні!” – достоту як на рок-концерті.

Вечірка пройшла в стрімкій і кліповій манері, а “Святий Володимир” ще раз підтвердив, що перетворюється на своєрідний альтернативний бренд київської літературної тусовки – справжнє видання дебютів, автори якого завтра визначатимуть обличчя українського мистецтва.
До речі, за цілий вечір у рамцях акції “Ціна слова” – своєрідне “Караоке в “Купідоні” – автори зібрали 24 гривні (в середньому 4 гривні на автора).

Коментарі:

Юрко Покальчук, письменник:
“Абсолютно щиро можу сказати, що вечірка мені дуже сподобалась, а вечірок я бачив багато. Автори виправдали гасло альманаху – “Література може бути іншою!” Слухаючи їхні виступи, я навіть згадав про бурхливий сплеск аванґарду у французькій літературі на початку минулого століття. Жан Кокто, Раймон Радіґе – у контексті цих імен треба говорити про “Святий Володимир”.

Роман Горбик, поет, неодмінний секретар альманаху:
“Тут була така драйвова атмосфера, якої я не пригадую вже кілька років! Вечірка могла вийти кращою, тільки якби на неї завітали Мішель Уельбек чи Умберто Еко, яких ми друкуємо у “Святому Володимирі”. Думаю, що всі справді побачили, якою може бути українська література – і якою вона буде”.

Антон Кушнір, поет:
Слухай, ну що там коментувати? Головне, що народу сподобалось, авторам – що себе почитали, знайомим авторів – що подивились/послухали знайомих, клубній публіці – просто було з чого посміятися, музиканти добре відіграли. Навіть Покальчук – і той, зрештою, признався, що йому сподобалось, хоч він і вів цей вечір.”

Анатолій Ульянов, головний редактор порталу “Проза.com.ua”:
“Было очень живо. Многих авторов, как, например, Коробчука, я даже открыл для себя заново”.

Довідка:

“Святий Володимир”, літературний альманах. Мистецький проект студентів Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Видається з 1999 року. З 2004 року – нон-конформістське видання для естетів та інтелектуалів. Вийшли тематичні номери “Антиглобалізм”, “Література і традиція”, “Культурні війни”. На сторінках альманаху – нове покоління української літератури: Антон Кушнір, Олексій Гвоздик, Артем Захарченко, Павло Коробчук, Богдан Шуба, Наталка Проців, Віталій Штефан, Анна Багряна, Роман Горбик.

“Святий Володимир” – одне з тих нечисленних в Україні видань, що тримають інтелектуальний зв’язок зі світовою думкою та мистецтвом: з 2004 року в альманасі вперше українською мовою було опубліковано фрагменти текстів Умберто Еко, Мішеля Уельбека, Джона Фаулза, Герберта Маркузе, Жана Бодріяра, Джона Барта, Самюеля Гантінґтона.

Наше гасло – “література може бути іншою”! Наша мета – довести, що існує справжня альтернатива як глечикам і шароварам, так і сумнівним ідолам літератури 90-х. Література – не тільки Шевченко, Андрухович і Забужко. Література – це ми, якщо висловлюватися в дусі часу.

"Детектор медіа".