Послання Президента  Віктора Ющенка до Верховної Ради   має обсяг понад 600 сторінок. Доповідь “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році” підготовлена  в рамках виконання  Розпорядження Президента України від 19 липня 2005 року № 1122/2005-рп “Про підготовку щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України”.

У підготовці доповіді, у якій визначаються і досліджуються актуальні проблеми розвитку України та окреслюються шляхи їх вирішення, взяли участь провідні українські вчені, експерти, фахівці неурядових аналітичних центрів та інституцій.

Координація робіт з підготовки доповіді здійснювалася Першим заступником Глави Секретаріату Президента України І.В. Васюником. Організаційне, методичне та наукове супроводження підготовки доповіді здійснювалось Національним інститутом стратегічних досліджень під керівництвом його директора, Радника Президента України Ю.Г. Рубана.

Досить  значна увага  у тексті Доповіді була приділена ролі медіа. Наводимо цю частину Доповіді повністю.  

«Свобода слова, зміна взаємин між владою та мас-медіа є вагомим здобутком минулого року. Для порівняння: у 2003-2004 роках понад 60% опитаних журналістів заявляли про те, що їм відомі випадки цензури. Лише в 2004 році, за підсумками моніторингу, який проводився фахівцями Київської незалежної медіа-профспілки, було зафіксовано 443 конфліктні ситуації, пов’язані з мас-медіа і журналістами, у тому числі 54 випадки нападів на працівників ЗМІ. Причому цю цифру навряд чи можна вважати остаточною, адже у ті часи значна частина фактів цензури, тиску на журналістів та порушень їхніх прав замовчувалася. Нині факти тиску на ЗМІ чи порушення прав журналістів з боку влади стали поодинокими випадками, які цілком піддаються регулюванню. Підсумок 2005 року: для преси фактично не залишилося "заборонених" тем і "недоторканних" осіб.
 Українські журналісти позбулися політичного тиску і тотальної цензури. Вони отримали можливість для самореалізації, можливість працювати відповідно до професійних стандартів, відкрито обстоювати суспільний інтерес.

Однак ситуація в медіапросторі України ще не повною мірою відповідає демократичним стандартам. Не відбулося реальних змін загальної економічної ситуації, в якій функціонують українські ЗМІ.

Стосунки власників і медіа все ще залишаються непрозорими, так само як і фінансово-господарська діяльність ЗМІ.

Політичну цензуру скасовано. Проте не створено механізми, які б дозволили докорінно ліквідувати навіть саму можливість повернення до цензури.

Залишається нереалізованою головна функція ЗМІ – функція інформування. Українським медіа бракує неупередженості та збалансованості. Суспільна відповідальність журналіста за всестороннє висвітлення подій часто поступається суто прагматичним міркуванням: зберегти робоче місце, вигідні умови оплати праці тощо.

Мас-медіа, як і раніше, займаються інформаційними маніпуляціями або політичною пропагандою. Ця тенденція виглядає особливо небезпечною напередодні парламентських виборів, коли жорстке політичне протистояння може спровокувати новий спалах "інформаційних воєн". Гра на протиставленні Заходу і Сходу, української та російської мов, розпалювання міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі, провокування різного роду конфліктів – це лише неповний перелік маніпулятивних операцій, які здійснювалися під час останньої президентської кампанії і становили серйозну загрозу національній безпеці держави. Повторення такого розвитку подій неприпустиме. І влада, і мас-медіа мають усвідомлювати взаємну відповідальність за це.

Для подальшого розвитку незалежної журналістики в Україні потрібно здійснити ще чимало кроків.

По-перше, має відбутися остаточне роздержавлення засобів масової інформації. Газети, що фінансуються з бюджету, створюють недобросовісну конкуренцію на реклами та на передплати. Різний правовий статус журналістів державних та недержавних видань створює нездорову ситуацію в журналістському середовищі. Роздержавлення ЗМІ – необхідний процес. Потрібен довгостроковий проект, який би розпочався із вивчення загальної ситуації у сфері державних та комунальних засобів масової інформації. Результатом має стати спеціальна державна програма, за якою і здійснюватиметься роздержавлення.

По-друге, значна частина журналістів та керівників ЗМІ, насамперед в регіональних ЗМІ, потребує підвищення кваліфікації. Адже відхід від цензури, а також розвиток глобального інформаційного суспільства потребує нових підходів у роботі з інформацією.

По-третє, потрібно сприяти корпоративній самоорганізації журналістського середовища, зокрема, розвитку профспілкового руху. Це забезпечить соціальні гарантії для журналістів.

По-четверте, саме журналістське середовище має виробити і впровадити етичні стандарти, а також особисто відповідати за написане і сказане слово.

По-п’яте, повинна бути створена національна система суспільного мовлення, яка має стати фундаментом української демократії, її інформаційним гарантом. Подальші перспективи створення суспільного телерадіомовлення пов’язані з розробкою законодавчих пропозицій щодо реформування Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України в організації, які здійснюють суспільне мовлення. Найбільш проблемним є питання щодо принципів формування Наглядової ради – органу, який від імені всього суспільства здійснюватиме управління ЗМІ та матиме повноваження призначати і звільняти їхніх керівників.

Нарешті, потрібна системна реформа національного інформаційного простору, вироблення інформаційної політики. Адже у сучасному світі інформаційний простір є чи не найважливішим чинником забезпечення національних інтересів держави.

Держава не повинна втручатися у діяльність медіа. Але вона повинна мати власну прозору, публічну та системну інформаційну політику, базовими принципами якої мають бути демократичні цінності та свобода слова.

Довідка «ТК»: 

У підготовці матеріалів та написанні тексту  розділу доповіді  “Україна як демократичний проект"  брали участь:

М. Т. СТЕПИКО - вчений секретар Національного інституту стратегічних досліджень, доктор філософських наук, старший науковий співробітник (керівник групи);
В. Ю. БАРКОВ - завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук, старший науковий співробітник;
П. А. БУРКОВСЬКИЙ - головний консультант Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України;
О. С. ВЛАСЮК - перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук, професор;
С. П. ГОЛОВАТИЙ - Міністр юстиції України, кандидат юридичних наук;
О. П. ДЕРГАЧОВ - провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник;
І. І. ЄМЕЛЬЯНОВА - перший заступник Міністра юстиції України;
М. І. КОЗЮБРА - завідувач кафедри Києво-Могилянської академії, доктор юридичних наук, професор;
О. М. КОШЕЛЬ - завідувач відділу Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України;
С. С. КИСЕЛЬОВ - головний консультант Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України;
В. С. КРИСАЧЕНКО - завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень, доктор філософських наук, професор;
Н. Л. ЛІГАЧОВА-ЧЕРНОЛУЦЬКА - голова громадської організації “Детектор медіа”;
О. М. МАЙБОРОДА - завідувач відділу Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, доктор історичних наук, старший науковий співробітник;
В. Л. МАРИНЧЕНКО - суддя Верховного Суду України;
Р. М. ПАВЛЕНКО - керівник Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України, кандидат політичних наук, доцент;
В. М. ПАЛАМАРЧУК - керівник Управління державної, внутріполітичної та інформаційної безпеки Апарату РНБОУ, кандидат економічних наук;
М. М. ПОЛУДЬОННИЙ - Радник Президента України;
С. М. ЧЕРНЕНКО - головний консультант Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України;
Т. С. ШЕВЧЕНКО - директор Інституту Медіа Права;
С. В. ШЕВЧУК - директор юридичних програм Координатора проектів ОБСЄ в Україні, кандидат юридичних наук, професор.

Повний текст Доповіді незабаром буде опублікований на «Детектор медіа».


Звернення Віктора Ющенка до Верховної Ради України

Президент запропонував план дій щодо проведення «дійсно народної» політичної реформи

Ющенко призвал все политические силы к консолидации

Ющенко считает нынешнюю Раду неготовой воспринимать его послание