З 24 серпня 2026 року в Україні діють оновлені правила локалізації у закупівлях. Вартісну межу підвищили з 200 тис. до 1 млн грн. Також змінився підхід до розрахунку української складової та підтвердження даних виробниками.

Локалізація показує, яка частка вартості товару створена в Україні. У 2026 році мінімальний рівень становить 30%. У 2027 році він зросте до 35%, а з 2028 року — до 40%.

Нова вартісна межа — 1 млн грн — застосовується до товарів із визначеного законом переліку. Якщо такі товари входять до складу робіт або послуг, значення має вартість відповідної товарної позиції, а не лише загальна сума договору.

Тому перед участю в закупівлі постачальнику варто перевірити:

• що саме купує замовник;

• чи входить товар до переліку, для якого діють вимоги локалізації;

• яка вартість відповідної товарної позиції;

• чи передбачені для цієї закупівлі законодавчі винятки. 

Що змінюється для виробників

Тепер локалізацію розраховують на основі виробничої собівартості товару. Які саме витрати враховують у цьому розрахунку, визначає Кабінет Міністрів.

Документи й відомості для підтвердження локалізації подає сам виробник. Також він має виконувати визначені технологічні операції, перелік яких затверджує уряд.

Окремо закон передбачає реєстр недоброчесних виробників. До нього можуть включити компанії, які подали недостовірні дані для внесення товару до переліку локалізованої продукції. Замовники не зможуть закуповувати товари таких виробників.

Виробник також має надати документи на запит органу державного фінансового контролю. Це можуть бути підтвердження походження складових, інформація про виробничі операції та розрахунок локалізації.

Якщо документи не надати або порушити строки їх подання, товар можуть виключити з переліку.

Коли локалізація стосується закупівлі робіт або послуг

Якщо разом із роботами або послугами замовник отримує у власність товари з переліку, вимоги локалізації можуть застосовуватися і до них.

Водночас загальна вартість договору понад 1 млн грн сама по собі ще не означає, що локалізацію потрібно підтверджувати. Значення має вартість конкретної товарної позиції у складі закупівлі.

Якщо обладнання чи техніка лише використовуються виконавцем під час надання послуг і не переходять у власність замовника, вимоги локалізації до них не застосовуються.

Для закупівель із міжнародним або донорським фінансуванням окремо варто перевіряти умови конкретної процедури. Вони можуть містити власні вимоги до походження товарів. 

Що перевірити перед поданням пропозиції

Постачальнику важливо розрізняти дві речі: перелік категорій товарів, для яких діють вимоги локалізації, і перелік конкретної продукції з підтвердженим ступенем локалізації.

Те, що товар належить до відповідної категорії, ще не означає, що він відповідає встановленому показнику.

Перед поданням пропозиції варто:

• звірити модель товару та виробника з даними переліку;

• перевірити вимоги тендерної документації;

• підготувати необхідні підтвердження.

Якщо в умовах закупівлі є незрозумілі вимоги, краще завчасно звернутися до замовника за уточненням.